Постанова № 22156433, 29.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5683/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Сапьолкіної Н.В.

відповідача: Горобчишина С.В., Підвисоцького В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Аграрна компанія 2004" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №12 та №13 від 13.04.2011р. Позовні вимоги мотивовано тим, що Хмельницькою митницею була проведена невиїзна документальна перевірка по дотриманню положень законодавства України з питань митної справи ПП "Аграрна компанія 2004" під час здійснення митного оформлення товару "Самохідні обприскувачі" за ВМД №400000001/8/003025 від 15.04.2008 року, за наслідками якої складено акт № Н/2/2011/400000000/33007579 від 29.03.2011р. На підставі акту перевірки Хмельницькою митницею були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" №12 та №13 від 13.04.2011р., ПП "Аграрна компанія 2004" визначені суми податкових зобов'язань, зокрема, по податку на додану вартість та по ввізному миту на товари. Вважаючи зазначені повідомлення-рішення незаконними, просили визнати їх протиправними та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року скасувати, а позов - задовольнити, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали повністю, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП "Аграрна компанія 2004" зареєстроване як юридична особа 01.10.2004 року, код ЄДРПОУ 33007579 (а.с. 8-9).

Робочою групою Хмельницької митниці було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи ПП "Аграрна компанія 2004" під час здійснення митного оформлення товару "Самохідні обприскувачі" за ВМД №400000001/8/003025 від 15.04.2008 року, за наслідками якої складено акт № Н/2/2011/400000000/33007579 від 29.03.2011р. (а.с.12-16). На підставі акту перевірки Хмельницькою митницею були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" №12 (а.с.11) та №13 (а.с. 10) від 13.04.2011р., ПП "Аграрна компанія 2004" визначені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, по ввізному миту на товари, а також нараховані штрафні санкції.

Проведеною перевіркою виявлено декларування ввезення на митну територію України у режимі імпорту за ВМД №400000001/8/003025 від 15.04.2008 року (а.с.77, 83) товару "Самохідні оприскувачі..." за кодом 8424819900 згідно з УКТЗЕД. Хмельницька митниця зазначала, що позивач при здійсненні декларування зазначених самохідних оприскувачів за вантажними митними деклараціями допустив помилку, а саме неправильно застосував положення Закону України «Про митний тариф України» в частині застосування ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно визначено товарну позицію 8705 для оприскувача самохідного марки Jonh Deere 4710, і застосовано ставку ввізного мита не 0%, а 10%. Відтак, правомірними, на думку суду першої інстанції, є також і прийняті податкові повідомлення-рішення. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, з огляду на наступне.

Правові засади застосування ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України встановлює Закон України «Про Митний тариф України», яким визначено митний тариф України, як систематизований згідно з УКТЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є УКТЗЕД, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

У відповідності до ст. 311 Митного кодексу України, Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійсненої на основі Гармонізованої системи та кодування товарів, позивачем віднесено вище вказаний товар до підкатегорії 8424, якою визначено, що до даної категорії товарів відносяться: механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин.

Як вбачається із протоколу №01-42р-08 від 08.07.2008 року приймальних випробувань з метою державної реєстрації (а.с.148-164) обприскувача самохідного John Deere 4710, до складу конструкції оприскувача самохідного входять шасі, рама, ходова частина, двигун, кабіна, рульове керування, гідросистеми та електросистеми органів керування. Самохідні оприскувачі John Deere 4710 призначені для обприскування польових культур розчином отрутохімікатів з метою їх захисту від шкідників та хвороб і знищення бур'янів. Разом із тим, враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Пояснення УКТЗЕД, зазначені вище самохідні обприскувачі підпадають під визначення "транспортний засіб спеціального призначення", тобто моторний транспортний засіб спеціально сконструйований для розміщення оприскувального обладнання, де шасі та робоче обладнання не утворюють єдиний механічний агрегат. Основною метою зазначеного транспортного засобу не є перевезення людей чи вантажів, а використання нетранспортної функції - обприскування, а відтак зазначений товар може класифікуватися в товарних позиціях 8424 та 8705 згідно з УКТЗЕД з урахуванням положень 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, пояснень до товарної позиції 8424 та пояснень до товарної позиції 8705 УКТЗЕД (лист ДМСУ від 02.04.2009 р. № 11/4-10.29/2985-ЕП, з змінами від 07.04.2009 р. № 11/4-10.29/3176-ЕП та від 13.08.2009 р. № 11/4-10.14/7748-ЕП). Самохідні оприскувачі марки Jonh Deere моделі 4710, не призначені для виконання інших функцій, крім розпилення рідин спеціального призначення для використання у сільському господарстві. Вищезазначені характеристики підпадають під Пояснення до товарної позиції 8424 УКТЗЕД та роз'ясненнями ДМСУ про класифікацію таких товарів згідно листа від 22.03.2005р. № 37/37-1465-ЕП «Про класифікацію самохідного обприскувача», котрий був чинним на момент декларування та митного оформлення товару позивача, відповідно до положення ст. 312 Митного кодексу України. На момент проведення митного оформлення товару у 2008 році - самохідних оприскувачів згідно вантажно-митних декларацій, були обєктивні підстави для підтвердження коду товару заявленого декларантом у митних деклараціях, а саме 8424819900 згідно УКТЗЕД, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визначення іншого коду даного товару.

Крім того, колегія суддів зауважує, що митні процедури та контроль за оформленням самохідних оприскувачів марки Jonh Deere 4710 здійснювались Відділом митного оформлення Хмельницької митниці, який погоджував правильність визначення коду товару за УКТЗЕД в товарній позиції 8424. З урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної, крім іншого, у оглядовому листі Верховного Суду України від 01.03.2010 № 21-13/2010, постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 у справі № 21-64а10, митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджуються з відомостями щодо звільнення позивача від сплати податку на додану вартість, з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером. Крім того, якщо митні органи віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки.

Оскільки митний контроль здійснюється на стадії декларування товару і саме митний орган на цій стадії здійснює перевірку правильності нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства, колегія суддів погоджується з тим, що оскільки будь-яких зауважень щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення, нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства не здійснювалось, а документи, які були подані позивачем у митного органу сумнівів не викликали, податкові зобовязання, які виникли під час митного оформлення товару на підставі вантажної митної декларації № №400000001/8/003025 від 15.04.2008 року вважаються узгодженими.

Згідно із статтею 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму, тобто завершення операцій, пов'язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів (пункт 19 статті 1 Митного кодексу України).

Крім того, колегія суддів вважає, що у зв'язку із відсутністю чіткого правового регулювання класифікації самохідних оприскувачів станом на 2008 рік, неоднозначності визначення основних і додаткових характеристик цих товарів, що підтверджено фактом звернення в 2009 році Держмитслужби України до Департаменту з питань тарифів та торгівлі Всесвітньої митної організації, щодо надання методичної допомоги щодо підходів до класифікації товару «самохідні оприскувачі», допустимим було декларування у цей період самохідних оприскувачів марки Jonh Deere 4710 в товарній позиції 8424, а застосування роз'яснення Державної митної служби України у листі №11/4-10.29/2985-ЕП від 02.04.2009 року про необхідність класифікації згідно з УКТЗЕД самохідних оприскувачів у товарній позиції 8705, яке введено в дію 13.08.2009 року, до спірних правовідносин, що існували в 2008 році, є недоречним, адже відсутні правові підстави можливості поширення дії будь-якого нового рішення про визначення коду товару на процедуру митного оформлення товарів, що була здійснена до його прийняття.

Митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, відтак відповідно до п.10,3 ст.10 Закону України №168/97 “Про податок на додану вартість” та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду. Висновки колегії суддів апеляційного суду у повній мірі узгоджуються із правовою позицією Вищого адміністративного суду при розгляді зазначеної категорії справ, що викладена, зокрема, в ухвалі ВАСУ від 05.04.2011 року у справі №К/9991/7301/11.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню. З урахуванням досліджених матеріалів справи колегія суддів вбачає підстави для задоволення адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Пунктом 3 частини 1 статті 198 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду. Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлені порушення судом першої інстанції норм права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" №12 та №13 від 13 квітня 2011 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "05" березня 2012 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.