Постанова № 22156299, 29.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8614/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Стеценка О.Л.

відповідача: Харламова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Обрій" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Обрій" до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Агрофірма-Обрій" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Летичівської МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що Летичівською МДПІ на підставі акту перевірки від 19.01.2011 року № 10/15/35779344 прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року №0000041501/0 та №0000021501/0, від 20 квітня 2011 року №0000511501/0, №0000521501/0, №0000531501/0, якими зменшено суму бюджетного відшкодування за податком на додану вартість, зменшено суму від'ємного значення суми ПДВ та застосовано до ТОВ "Агрофірма-Обрій" штрафні санкції. Висновки акта мотивовані віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з контрагентами - ТОВ "Промінь Агро", ТОВ "ЮМФ "Консалтинг", які, на думку податкового органу, не використовувались в межах господарської діяльності товариства. Вважаючи такі висновки податкового органу безпідставними, а рішення, прийняті на їх підставі - неправомірними, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.07.2011 року, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправним та скасувати їх.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду скасувати, а позов - задовольнити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Агрофірма-Обрій" зареєстроване 16.07.2008 року як юридична особа, код ЄДРПОУ 35779344 (т.1 а.с. 206-206а), перебуває на податковому обліку у Летичівській МДПІ з 17.07.2008 року за № 694 та являється платником ПДВ (т.1 а.с. 140).

Летичівською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма-Обрій" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ. За результатом проведеної перевірки складено акт перевірки від 19.01.2011 року № 10/15/35779344 (т.1 а.с.139-177). Перевіркою виявлено порушення позивачем п.п.7.7.2 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 27.06.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями). На підставі акту перевірки від 19.01.2011 року Летичівською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року №0000041501/0 та №0000021501/0 (т.1 а.с. 137-138), від 20 квітня 2011 року №0000511501/0, №0000521501/0, №0000531501/0 (т.1 а.с. 48-50), якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за податком на додану вартість, зменшено суму від'ємного значення суми ПДВ та застосовано до ТОВ "Агрофірма-Обрій" штрафні санкції. За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення №0000021501/0 та №0000041501/0 в частині застосування штрафних санкцій були скасовані, за ППР №0000041501/0 позивачу збільшено суму від'ємного значення ПДВ за липень 2010 року, а в решті - залишені без змін (т.1 а.с. 61-65, 130-136).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини, які виникли у звязку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість» вiд 27.06.1997 року № 168/97-ВР (тут і далі - в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій). Відповідно до преамбули Закону, він визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Платником податку на додану вартість згідно з пунктом 2.1 статті 2 Закону, є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Суд першої інстанції при вирішенні спору дійшов висновку про обґрунтованість висновків податкового органу, правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а відтак - відсутність підстав для задоволення позову. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Агрофірма-Обрій" та ТОВ "Промінь Агро" було укладено договір №1-ТП1-01/8 від 01.01.2009 року про надання інформаційно- технологічних послуг (а.с. 66-73). На виконання умов укладеного договору ТОВ "Промінь Агро" було надано, а позивачем - прийнято і оплачено послуги, визначені в звітах про надані послуги, згідно актів приймання-передачі наданих послуг (т.1 а.с. 74-116).

22.03.2010 року між ТОВ "ЮМФ Консалтинг" та ТОВ "Агрофірма-Обрій" було укладено договір про надання послуг №17 (із додатками) (т.1 а.с.117-124), за умовами якого замовник - ТОВ "Агрофірма-Обрій" - доручає, а ТОВ "ЮМФ Консалтинг" бере на себе зобов'язання надавати оплатні послуги з питань пошуку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та організації подальшого укладення договорів їх оренди між власниками та ТОВ "Агрофірма-Обрій" (п. 1.1 Договору).

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року у справі №2270/10180/11 встановлено реальність господарських операцій по укладеному договору № І - ТП1-01/8 від 01.01.2009 року. З урахуванням приписів ч.2 ст. 255 КАС України, зазначене спростовує висновки суду першої інстанції щодо нікчемності укладеного договору і правових наслідків, що породжуються цим. З урахуванням приписів ч.1 ст.72 КАС України, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованими і безпідставними.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок відповідача, що укладені ТОВ "Агрофірма-Обрій" договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Зокрема, про реальність і фактичність господарських операцій ТОВ "Агрофірма-Обрій" свідчать видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, податкові накладні, розрахункові квитанції, виписки банківських рахунків, акти прийому-передачі товарів (послуг). Зазначені докази у їх взаємозв'язку і сукупності, на думку апеляційного суду, спростовують висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваних ППР. Крім того, про правомірність дій позивача свідчать результати планової виїзної перевірки ТОВ "Промінь Агро" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року (т.1 а.с. 226-230), якою не виявлено порушень товариством законодавства при формуванні показників валових доходів у період, що перевірявся. У акті проведеної перевірки безпосередньо вказується, що надані для перевірки ТОВ "Промінь Агро" документи відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять всі необхідні реквізити і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку (т.1 а.с. 228). Крім того, постанови судді Летичівського районного суду від 08.09.2010 року (т. 1 а.с. 231-232) вказують на те, що в укладених договорах не вбачається ознак фіктивності, а в діях посадових осіб ТОВ "Агрофірма-Обрій" - події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного суду України, викладену, зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, та Вищого адміністративного суду України згідно Інформаційного листа ВАСУ від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Обрій" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Обрій" до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2011 року №0000511501/0, №0000521501/0, №0000531501/0, від 03 лютого 2011 року №0000041501/0 та №0000021501/0.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "05" березня 2012 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.