Рішення № 22153886, 27.02.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 2-868/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Пасинок В.С., при секретарі Мушта І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення,-

в с т а н о в и в:

позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № Д 08-03-01 МК від 24.06.2008 року відповідачка ОСОБА_1 24.06.2008 року отримала кредит у розмірі 21000 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.06.2010 року.

На порушення умов договору та діючого законодавства, відповідачка зобов'язання, за вказаним договором, належним чином не виконала.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 11.08.2011 року має заборгованість на загальну суму 12874,32 Євро, відповідно до доданого розрахунку.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем 24.06.2008 року було укладено договір застави рухомого майна.

Відповідно до зазначеного договору застави, відповідач надала в заставу автомобіль Mitsubishi, модель: L 200, рік випуску: 2008, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем 24.06.2008 року було укладено договір застави авто № 08-03-01 ЗА. Відповідно до зазначеного договору застави, відповідач надала в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21112, рік випуску 2006, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_5, що належить на праві власності ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням виконання зобов'язання відповідачкою по сплаті кредитної заборгованості, не дивлячись на неодноразові нагадування, змушений звернутись з позовом про звернення стягнення на заставлене майно для погашення заборгованості по кредитному договору, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач, будучи належним чином неодноразово повідомленою про день, час, місце розгляду даної справи, у судове засідання не з'явилась, причину неявки суду не повідомила, тому суд, враховуючи вимоги ст.ст.169, 224, 225 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до вимог частини 4 статті 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази та пояснення представника позивача в їх сукупності та співставленні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, між позивачем та відповідачем було укладено договір № Д 08-03-01 МК від 24.06.2008 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 24.06.2008 року отримала кредит у розмірі 21000 Євро за сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.06.2010 року (а.с.14 20).

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_1 24.06.2008 року було укладено договір застави рухомого майна.

Відповідно до зазначеного договору застави, відповідач надала в заставу автомобіль Mitsubishi, модель: L 200, рік випуску: 2008, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) (а.с.21- 24).

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_1 24.06.2008 року було укладено договір застави авто № 08-03-01 ЗА.

Відповідно до зазначеного договору застави, відповідачка надала в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21112, рік випуску 2006, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_5, що належить на праві власності ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) ( а.с. 25 29).

На порушення умов договору, відповідач зобов'язання належним чином не виконала, станом на 11.08.2011 року має заборгованість на загальну суму 12874,32 Євро, відповідно до доданого розрахунку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Відповідно до ст. 19. Закону України, від 02.10.1992, № 2654-XII "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України, від 02.10.1992, № 2654-XII "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

До третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 57-60, 213-215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Д 08-03-01 МК від 24.06.2008 року в сумі 12874,32 Євро:

- звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Mitsubishi, модель: L 200, рік випуску: 2008, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570). Встановити порядок реалізації зазначеного автомобіля продажу з прилюдних торгів, початкову ціну реалізації у порядку, визначеному процедурою виконавчого провадження;

- звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель 21112, рік випуску 2006, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_5, що належить на праві власності ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1). Встановити порядок реалізації зазначеного автомобіля продажу з прилюдних торгів, початкову ціну реалізації у порядку, визначеному процедурою виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в сумі 1594,32 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя