Ухвала суду № 22153276, 29.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р.Справа № 2а-15963/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняЗливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-15963/10/2070

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи

про зобовязання виконати вимогу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Харківській області до Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи про зобовязання відповідача виконати п. 5 вимоги Контрольно-ревізійного відділу Ізюмського району Харківської області № 113-15/1854 від 13.09.2010 р. задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи (ідентифікаційний код - 30136368; місцезнаходження: Харківська область, м. Ізюм, пр-т Леніна, 66) виконати п. 5 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Ізюмському районі Харківської області 113-15/1854 від 13.10.2010 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та п.46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року №550 та деякі норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови проігнорував той факт, що контролюючому органу підприємством під час перевірки було надано всі, належним чином оформленні, первинні бухгалтерські та фінансові документи на підтвердження обгрунтованності оплати на відрядження працівників відповідача в м.Києві.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів проведено заміну позивача з Контрольно-ревізійного управління в Харківській області на Державне фінансове управління в Харківській області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №765 від 20.07.2011 року.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 15.07.2010 р. по 08.09.2010 р. Контрольно-ревізійним відділом в Ізюмському районі Харківської області, було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008р.

Результати ревізії оформлені актом від 08.09.2010 р. №113-20/103.

Контрольно-ревізійним відділом в Ізюмському районі Харківської області з посиланням на даний акт ревізії на адресу відповідача була направлена вимога №113-15/1854 від 02.03.2011р., якою, зокрема, Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи був зобовязаний виконати вимогу в частині відшкодування ним коштів у сумі 91.350,00 грн., які були сплачені працівникам підприємства як відшкодування витрат на відрядження за відсутності документів, що підтверджують дані витрати

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом справи, з 15.07.2010 р. по 08.09.2010 р. Контрольно-ревізійним відділом в Ізюмському районі Харківської області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р., за результати якої складено акт від 08.09.2010 р. №113-20/103.

Контролюючим органом, з посиланням на даний акт ревізії на адресу відповідача була направлена вимога №113-15/1854 від 02.03.2011р., якою, зокрема, Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи був зобовязаний виконати вимогу в частині відшкодування ним коштів у сумі 91.350,00 грн., які були сплачені працівникам підприємства як відшкодування витрат на відрядження за відсутності документів, що підтверджують дані витрати

Даний правовий акт індивідуальної дії був предметом судової перевірки по справі Харківського окружного адміністративного суду №2а-535/11/2070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011р. по справі №2а-535/11/2070 в задоволенні позову Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи до КРВ в Ізюмському районі Харківської області про скасування пункту 5 вимоги від 13.09.2010 р. №113-15/1854 було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011р. названу постанову окружного адміністративного суду було залишено без змін.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим розглядом справи не встановлено доказів виконання відповідачем обов'язку за владним приписом правового акту індивідуальної дії контролюючого органу, доказів втрати юридичної сили таким актом внаслідок його скасування в процедурі судового або позасудового оскарження, доказів відсутності у відповідача обов'язку виконувати владних припис органу державного управління через дефекти форми, змісту або підстави походження такого владного припису матеріали справи не містять.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, тому колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо не повного з'ясування судом першої інстанції всіх фактичних обставин справи і неналежне вивчення первинних бухгалтерських та фінансових документів, колегія суддів вважає безпідставними, так як обґрунтованість дій суб'єкта владних повноважень-позивача по справі підтверджена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011р. по справі №2а-535/11/2070 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011р., якою названу постанову окружного адміністративного суду було залишено без змін.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-15963/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис)

(підпис)Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 р.