Ухвала суду № 22146251, 28.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5111/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіФайдюка В.В.

суддів:Маслія В.І.

Чаку Є.В.

при секретарі: Роговській В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс»зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 01 квітня 1997 року.

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки № 927/23-60/14298084 від 12 листопада 2010 року.

В ході проведення перевірки позивача щодо дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі, податковим органом встановлено перевищення вказаного ліміту каси на загальну суму 242 799, 02 грн.

На підставі Акту перевірки, податковим органом ухвалено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 листопада 2010 року № 0010762305, яким на підставі п. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12 червня 1995 року застосовано до позивача штраф у двократному розмірі від суми, видача якої не була підтверджена належними касовими документами.

Не погоджуючись з зазначеним Актом перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відповідно до п. 3.1, 3.4 Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 - касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Пунктом 3.5 вказаного Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

З наявних в матеріалах справи видаткових касових ордерів № 41 від 30 квітня 2009 року на суму 89 000, 00 грн. та № 131 від 17 грудня 2009 року на суму 153 000, 00 грн., які надавалися позивачем при проведенні перевірки, вбачається, що на них наявний підпис директора товариства та головного бухгалтера в особі ОСОБА_8, який, як вбачається із змісту позовної зави та інших матеріалів справи не перебував на підприємстві у зазначені дні.

Отримувачем грошових коштів в зазначених ордерах вказаний саме директор ОСОБА_8, але підпис в графі отримувача коштів, як визнається сторонами, зроблений гр. ОСОБА_5

У вкзаних документах відсутнє посилання на реквізити довіреності та про право ОСОБА_5 отримувати кошти замість особи, яка повинна була отримати ці кошти.

Аналізуючи наведені положення законодавства та фактичні обставини у справі, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що зазначені видаткові касові ордери № 41 від 30 квітня 2009 року та № 131 від 17 грудня 2009 року оформлені всупереч вимог встановлених зазначеним Положенням, оскільки видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (ОСОБА_8), а тому в силу п. 3.5 Положення дані видаткові касові ордери не є належними платіжними інструментами для виведення залишку готівки в касі підприємства.

При цьому, щодо наявності підпису директора позивача на касових ордерах, колегія суддів зазначає, що як визнав позивач у позовній заяві, ОСОБА_8 знаходився у відрядженні у наведені вище дати та не міг отримати готівку, з чого вбачається, що він фізично не міг підписати як директор касові документи у вказані дати, а отже ці ордери не можуть вважатися юридично значимим документом.

Окрім цього, досліджуючи спірні платіжні відомості на виплату заробітної плати № ВЗП000002 за лютий 2009 року від 09 жовтня 2009 року (на імя гр. ОСОБА_6) на загальну суму 251, 21 грн., а також № ВЗ 000004 за квітень 2009 року від 13 жовтня 2009 року (на імя гр. ОСОБА_7) на загальну суму 547, 81 гр., які були надані під час проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що видача готівки з каси товариства (заробітної плати) не підтверджена підписом одержувачів цих коштів, оскільки в графі після прізвищ одержувачів взагалі відсутні підписи зазначених осіб, а саме відсутні підписи гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7, а також відсутні будь-які записи щодо руху визначених у відомості коштів.

Щодо позиції апелянта про те, що зазначені фізичні особи були відсутні на підприємстві, у звязку з чим цим особам було видано кошти за видатковими ордерами № 96/1 від 09 жовтня 2009 року та № 98/1 від 09 жовтня 2010 року, суд зазначає, що зазначені касові ордери під час перевірки відповідачу не надавалися, а отже не можуть брати до уваги, як доказ виведення готівки з каси.

При цьому, відповідно до п. 3.5 зазначеного Положення - у разі закінчення строку виплати у відомості робиться запис про депонування коштів, складається реєстр депонованих сум, в кінці відомості робиться зазначається фактично виплачена та неодержані суми, здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем зазначені вимоги не виконані, а отже наведені вище суми не можуть вважатися такими, що виведені із залишку готівки в касі.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, податковий орган дійшов правильного висновку про те, що видаткові касові ордери № 41 від 30 квітня 2009 року на суму 89 000, 00 грн. та № 131 від 17 грудня 2009 року на суму 153 000, 00 грн., а також відомості на виплату заробітної плати № ВЗП000002 за лютий 2009 року від 09 жовтня 2009 року на загальну суму 251, 21 грн., та № ВЗП000004 за квітень 2009 року від 13 жовтня 2009 року на загальну суму 547, 81 грн. не відповідають вимогам п. 3.5 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а тому відповідач правомірно не взяв їх до уваги, в якості юридично значимих документів, які підтверджують виведення готівкових коштів з каси підприємства.

З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 березня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І. Чаку Є.В.