Рішення № 22140387, 20.02.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

                                                                                          Справа № 1407/244/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"20" лютого 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої –судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання – Некрасовій А.О.,

          відповідача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2012 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 175 грн. 50 коп. та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»(далі –Банк), 05.03.2008 року був укладений кредитний договір № 08/03/08/980-К85, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 13600 грн. 00 коп. на строк до 04.03.2011 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,7 % на місяць.

Свої зобов’язання за вищевказаним кредитним договором кредитор виконав у повному обсязі, проте, відповідач, незважаючи на це, порушив умови останнього, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 18.04.2011 року становить 16 175 грн. 50 коп., з яких:

-          сума заборгованості по кредиту – 9250 грн. 64 коп.,

-          сума заборгованості по відсоткам –4679 грн. 68 коп.,

-          пеня за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань –1885 грн. 18 коп.,

-          штраф за несвоєчасну сплату мінімально необхідного платежу –360 грн. 00 коп.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з’явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом та відсотків за користування ним визнав у повному обсязі. В іншій частини позовних вимог просив відмовити, зокрема, враховуючи позовну давність щодо вимог про стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 05.03.2008 року відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», уклало в письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір № 08/03/08/980-К85, в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до договору банк зобов’язався надати, а в подальшому надав позичальнику кредит в сумі 13600 грн. 00 коп. на строк до 04.03.2011 року.

Зі своєї сторони позичальник зобов’язався, відповідно до узгодженого сторонами графіку, частинами повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 2,7 % на місяць.

Факт отримання обумовлених кредитних коштів відповідачем судовому засіданні не оспорювався. Також останнім не ставилось під сумнів дійсність вказаного кредитного договору.

Згідно ст.ст. 204, 227 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також положення ст.ст. 546, 548-549 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов’язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі.

При цьому, виходячи з положень ч.1,2 ст. 509, ст. ст. 599, 600,601,604-609 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов’язання, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним.

Так, станом на 18.04.2011 року виникла заборгованість:

- по кредиту - 9250 грн. 64 коп.,

- по відсоткам –4679 грн. 68 коп.

          Крім того, ст. 4 обумовленого кредитного договору передбачена відповідальність позичальника в разі порушення умов цього договору.

          Відповідно до положень ст. 549 ЦК України штраф та пеня визначені як є різновиди неустойки. Так, штраф може, по суті, встановлюватися за будь –яке порушення зобов’язання, в той час як пеня –на випадок прострочення виконання зобов’язання. Разом з тим, за одне й теж саме порушення підлягає застосуванню лише один з визначених видів неустойки. При цьому той факт, що відповідач, підписавши обумовлений кредитний договір, погодився з усіма його умовами, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки ці умови договору суперечать положенням Конституції України про заборону подвійної відповідальності особи за один і той же проступок, в тому числі і цивільно-правової, тому не можуть застосовуватися для врегулювання даного спору.

          За такого, враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення строків виконання зобов’язання. Але, при визначенні розміру пені суд виходить з наступного.

          Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), застосовується позовна давність у один рік.

Так, відповідно до поштового штампу обумовлена позовна заява була направлена позивачем 13.01.2012 року, тому пеня належить до стягнення за період з 13.01.2011 року по 18.04.2011 року (межі позовних вимог), що становить 478 грн. 16 коп.

          Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача в силу ст.ст. 526, 530 ЦК України, становить 14408 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, з урахуванням ступеня їх задоволення (89 %) в сумі 191 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»заборгованість за кредитним договором № 08/03/08/980-К85 від 05.03.2008 року, що утворилася станом на 18.04.2011 року, в сумі 14 408 (чотирнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судові витрати в розмірі 191 (сто дев’яносто ) грн. 00 коп.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

          Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право           оскаржити рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.В.Лузан