Рішення № 22139893, 08.12.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-4618/11Головуючий у 1 інстанції: Дем'яновський Ю. Г.

Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Мусіної Т.Г.

Суддів Бермеса І.В., Шумської Н.Л.

при секретарі: Гордій У.М.

з участю: представника банку - Голець В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Львівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль”

на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 03 червня 2011 року

в с т а н о в и л а:

В лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства „Райффазен Банк Аваль”, треті особи приватний нотаріус Миколаївського округу Львівської області ОСОБА_6, ТзОВ „ Райагробуд”, Національний банк України про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору № 014/08 3/3887 МК від 19 вересня 2008 року, визнання недійсним договору іпотеки ( майнової поруки) № 014/08 3/3887/з1 від 22 вересня 2008 року, виключення з державного реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовував відсутністю індивідуальної ліцензії Національного банку України надавати відповідачу право на укладення кредитних договорів в іноземній валюті. Недійсність основного кредитного зобовязання тягне недійсність договору іпотеки.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 3 червня 2011 року позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Райффазен Банк Аваль”, треті особи Національний банк України, приватний нотаріус Миколаївського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6, ТОВ „Райагробуд” про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки - задоволено.

Визнано недійсним кредитний Договір №014/08-3/3887МК від 19 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”.

Визнано недійсним Договір іпотеки ( майнової поруки) № 014/08- 3/3887\з1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райагробуд” та Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” 22.09.2008 року.

В порядку застосування недійсності Договору іпотеки ( майнової поруки): №014/08 - 3/3887 з 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райагробуд” та Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” 22.09.2008 року.

- виключено з Державного реєстру іпотек запис за № 4870 від 22.09.2008 р. про державну реєстрацію Договору іпотеки № 014/08-3/3887 з1 від 22.09.2008 року;

- виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис за № 4871 від 22.09.2008 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна реєстраційний номер 13671385 за Договором іпотеки № від 22.09.2008 року;

- виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис за № 4872 від 22.09.2008 року про державну реєстрацію заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер 4623081:13:000:0005 за Договором іпотеки № від 22.09.2008 року.

В апеляційній скарзі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позову та стягнути з нього судові витрати.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника банку на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню: рішення суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд виходи з того, що на момент укладення спірного договору кредиту в іноземній валюті банк не мав індивідуальної ліцензії, виданої НБУ на використання іноземної валюти при здійсненні платежів за вказаним договором кредиту. Договір іпотеки, яким забезпечено недійсний кредитний договір також є недійсним.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 2008 р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Львівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №014/08- 3/388 МК за яким ОСОБА_4 одержав споживчий кредит в сумі 107.00,00 доларів США строком на 60 місяців до 16.09.2013 р. із сплатою 17,05% річних.

У забезпечення виконання боргових зобовязань за кредитним договором між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Львівської дирекції та ТзОВ „Райагробуд”, учасником якого є ОСОБА_4, укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходяться у АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 3.5479 га за цією ж адресою.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15 - 93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” ( далі - Декрет КМУ).

Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу ( генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Статті 47 та 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог п.п. „в” п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, повязані з іноземною валютою.

Матеріалами справи підтверджується, що на час укладення кредитного договору ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” мав банківську ліцензію №10, видану Національним банком України 11.10.2006р., дозвіл №10-4 від 11.10.2006р. з додатком до дозволу №10-4 від 11.10.2006р. ( а.с. 134 - 137).

У звязку із зміною найменування банку 17.11.2009р. йому було видано банківську ліцензію №10 дозвіл №10 - 5 з додатком ( а.с. 137 - 139).

Цими документами Національний банк України дозволив банку проводити операції по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України, тобто видавати кредити в іноземній валюті.

За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” індивідуальної ліцензії спірний кредитний договір не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним, наслідком чого є недійсним і договір іпотеки.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки неправильне застосування норм матеріального права призвело до ухвалення незаконного рішення, останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 3316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Львівської обласної дирекції АТ „ Райффайзен Банк Аваль” задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 03 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, треті особи Національний банк України, приватний нотаріус Миколаївського округу Львівської області ОСОБА_6, ТОВ „Райагробуд”: про захист прав споживача , а саме:

- визнання недійсним кредитного Договору № 014/08-3/3887МК від 19 вересня 2008 року укладеного між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством „ Райффайзен Банк Аваль”;

- визнання недійсним Договору іпотеки ( майнової поруки) № 014/08-3/3887/з1, укладеного між Товаристом з обмеженою відповідальністю „Райагробуд” та Відкритим акціонерним товариством „ Райффайзен Банк Аваль” 22.09. 2008 року;

- виключення з Державного реєстру іпотек запис за № 4870 від 22.09.2008року про державну реєстрацію Договору іпотеки № 014/08-3/3887/з1 від 22.09.2008 року;

- виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис № 4871 від 22.09.2008 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна реєстраційний номер 13671385 за Договором іпотеки № від 22.09.2008 року;

- виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис № 4872 від 22.09.2008 року про державну реєстрацію заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер 4623081200: 13:000:0005 за Договором іпотеки № від 22.09.2008 року відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Львівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” ( 79000, м. Львів, вул. Матейка,8 субрахунок № 3901551 в АТ „ Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) витрати по сплаті судового збору в розмірі 850 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий:

Судді