Рішення № 22136144, 21.02.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Cправа № 2-3011/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.

при секретарі Фіркаловій І.Ю.

за участю представника позивача Тайбекової В.О., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача Василеги І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 16.11.2007 року був укладений Кредитний договір №ZPS0GI0000001633 згідно якого, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 400000 грн. зі сплатою 15% річних з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 16.11.2017 року.

Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. В порушення умов договору, відповідач свої зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. Позивачем зазначено, що в звязку із невиконанням відповідачем умов Кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків, у останнього створилась заборгованість станом на 07 жовтня 2010 року у сумі 637060,18 грн., яка складається з наступного: 383532,79 грн. - заборгованість за кредитом; 186479,06 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 67048,33 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 того ж дня було укладено Договір іпотеки №ZPS0GI0000001633, за умовами якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 73,15 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 04.11.1994 року, зареєстрованого на Універсальній біржі «Хортиця»за №1606.

Позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року, в розмірі 637060,18 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 73,15 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі Договору іпотеки №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОу 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. А також, стягнути з відповідача на користь позивача 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Під час розгляду справи відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) 13.10.2011 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором, в якому вказав, що 16.11.2007 року між ним ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Кредитний договір №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року, за умовами якого йому було надано кредитні кошти у розмірі 400000 грн., з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 16.11.2017 року, зі сплатою 15% річних. Однак, ОСОБА_2 не згоден з наданим позивачем за первісним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»розрахунком заборгованості, який на його думку не відповідає законові та дійсності, оскільки згідно вищевказаного Кредитного договору від 16.11.2007 року, процента ставка за користування сумою кредиту згідно п. 1.1 Договору складає 15% річних, але згідно наданого Банком розрахунку, ОСОБА_2 не відомо з яких підстав, а також не попередивши його, позивач в односторонньому порядку здійснив підвищення відсотків за користування кредитом на 25,08% річних починаючи з 16.08.2008 року, потім з 01.02.2009 року на 30% річних, без домовленості. Тобто, ОСОБА_2 кожного місяця сплачував позивачеві внески, однак позивач за первісним позовом безпідставно почав збільшувати йому відсотки за користування кредитом вдвічі. До теперішнього часу позивач продовжує нараховування за підвищеними відсотками, тому суми вдвічі збільшені.

Також, ОСОБА_2 вказав, що ПАТ КБ «ПриватБанк»жодного разу його належним чином не попереджав, не повідомляв про збільшення відсоткової ставки, про що він дізнався лише тепер, коли отримав документи з суду та звернув увагу на нараховані відсотки та загальну суму кредиту, що є незаконним та порушенням його прав. Таким чином, у звязку з не підписанням ним додаткових угод, які передбачають новий розмір процентної ставки, умови кредитних договір про новий розмір процентних ставок є нікчемними і новий розмір процентної ставки застосуванню не підлягає. Оскільки Банком застосовано нікчемну частину правочину при односторонньому збільшенні відсоткової ставки по кредиту, яка оспорюється ОСОБА_2, то ПАТ КБ «ПриватБанк» має бути проведено перерахунок заборгованості по кредиту без урахування розміру неправомірно збільшеної відсоткової ставки.

У звязку з вищевикладеним позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) просить суд, визнати незаконними дії ЗАТ КБ «ПриватБанк»щодо підвищення процентних ставок за укладеним Кредитним договором №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року. Зобовязати ЗАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок здійснених ним платежів, зарахувавши їх на погашення наступних платежів.

Також, 09.11.2011 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надав суду уточнену зустрічну позовну заяву до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором, в якій просить суд в задоволені первісного позову ПАТ КБ «ПриватБанк»до нього про звернення стягнення відмовити повністю. При цьому, визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк»щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки: з 15% річних до 25,08% річних починаючи з 16.08.2008 року та д 30% річних починаючи з 01.02.2009 року за Кредитним договором №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року. Зобовязати ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків, починаючи з 16.08.2008 року за користування кредитом до розміру 15% на рік та нарахувати проценти по зазначеному Кредитному договору на рівні процентної ставки 15% річних, провести перерахунок платежів сплачених ним по погашенню кредиту по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, починаючи з 16.08.2008 року за ставкою у розмірі 15% річних за користування кредитом згідно з умовами Кредитного договору №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить суд їх задовольнити. З позовними вимогами зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 не згодна, заперечує проти їх задоволення в повному обсязі виходячи з наступного, що між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року, відповідно до якого, ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 400000 грн. зі сплатою 15% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 16.11.2017 року. Укладаючи договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов по договору і власноручно його підписали, чим взяли на себе зобовязання виконувати його належним чином. У п. 6.3.1 вказаного Кредитного договору передбачена зміна облікової ставки та курсу долара, а саме Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом: при зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ і т.д. Отже, виходячи з умов договору, зміна відсоткової ставки право Банку і ніякого погодження не вимагає, так як ставка вже змінена в сторону збільшення задовго до внесених змін у чинне законодавство за курсом долара США. Станом на час укладення Кредитного договору курс долара за даними НБУ становив 5,05 грн., а станом на 01.02.2009 року (дата підвищення відсоткової ставки) за даними НБУ курс долара США становив 7,7 грн. На міжбанківських ринках збільшилася вартість кредитних ресурсів, що вплинуло на необхідність збільшення відсоткових ставок за кредитами. Отже, зміна облікової ставки здійснена не залежно від волі осіб, а з настанням вказаних подій. Такі події і зміна відсоткової ставки відбулися до внесення змін в чинне законодавство до 10.01.2009 року. Відсоткова ставка за кредитом збільшена відповідно до Розпорядження заступника Голови Правління ПриватБанку №Э.40.0.0.0/1-20 від 31.12.2008 року та наказу Голови Правління Банку №КТ-БТ-СП-2009-1/1 від 05.01.2009 р., тобто до 10.01.2009 р. дати початку дії Закону про заборону збільшення відсоткових ставок за кредитами. Тому, представник ПАТ КБ «Приватбанк»вважає, що рішення про збільшення відсоткової ставки по кредиту ПриватБанком були прийняті до 10.01.2009 р. (до вступу в чинність Закону №661).

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладені у зустрічній позовній заяві, просить суд їх задовольнити. У задоволені первісного позову просить суд відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) пояснення ОСОБА_2 підтримала у повному обсязі.

Вислухав пояснення сторін, вивчивши надані письмові докази у сукупності, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

16.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633, за умовами якого , ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 400000 грн. зі сплатою 15% річних з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 16.11.2017 року (а.с.5-7).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1.3 даного договору, кредит надається строком погашення не пізніше 16.11.2017 р. на поліпшення якості окремої квартири, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Комарова, буд. 27 а, 37.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Тобто, вбачається, що між сторонами укладений споживчий кредит.

Відповідно до п. 2.4 Договору про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року, відповідач зобовязується щомісячно до 16 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього Договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані Кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 6504,53 грн., шляхом внесення готівки до кас Кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок, відкритий у Кредитора. Останню сплату ануїтетного платежу здійснити не пізніше 16.11.2017 року (а.с.5).

В забезпечення виконання зобовязань за Договором про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 16.11.2007 року було укладено Договір іпотеки №ZPS0GI0000001633, за умовами якого відповідач надав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 73,15 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9), яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 04.11.1994 року, зареєстрованого на Універсальній біржі «Хортиця»за №1606 (а.с.10-11).

У відповідності до статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, яка передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно наданого Позивачем за первісним позовом розрахунку заборгованості, у ОСОБА_2 утворилась заборгованість по сплаті кредитних коштів станом на 07 жовтня 2010 року у сумі 637060,18 грн., яка складається з наступного: 383532,79 грн. - заборгованість за кредитом; 186479,06 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 67048,33 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.3-4).

Позивач за первісним позовом зазначає, що у звязку з тим, що позичальник ОСОБА_2 не виконав у встановлений кредитним договором строк кредитні зобовязання, ним було реалізовано право, передбачене ч. 2 ст. 1054 ЦК України, на вимогу дострокового погашення кредиту.

ПАТ КБ «ПриватБанк»направив ОСОБА_2 вимогу повідомлення про усунення порушення за Кредитним договором у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги (ас.13) , яка була отримана ОСОБА_2 18.02.2011 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.12). В даній вимозі вказана сума заборгованості у розмір 637060,18 грн., яка розрахована з урахування рішення Банку про вимогу відносно дострокового погашення Позичальником кредитних коштів. При цьому ПАТ КБ «ПриватБанк»в позові не зазначає, в який саме період позичальник ОСОБА_2 не сплачував кредитні кошти та інші передбачені договором платежі та яка була сума заборгованості ОСОБА_2 по сплаті кредитних коштів до рішення Банку про предявлення вимоги до позичальника дострокового погашення кредитних коштів.

Судом також встановлено, що згідно п. 1.1 Договору про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року процентна ставка складає 15% річних, але згідно наданого Банком розрахунку відповідно до п. 8.9 даного Договору, позивач здійснив підвищення відсотків за користування кредитом починаючи з 16.08.2008 року на 25,08% річних та з 01.02.2009 року на 30% річних (а.с.3-4).

Відповідно до п. 8.9 Договору про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених цим підпунктом.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦПК України, у разі зміни договору зобовязання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

З матеріалів справи вбачається, що Банк підвищив розмір відсоткової ставки 16.08.2008 року на 25,08% річних у відповідності до вимог закону, що діяв на час виникнення спірних правовідносин та умов укладеного кредитного договору, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

10.01.2009 року набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»№661-VI від 12.12.2008 року, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшеним банком в односторонньому порядку, а умова договору банківського вкладу щодо права банку змінювати розмір відсотків на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.

Тому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»№661-VI від 12.12.2008 року не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

Таким чином, зустрічні позовні ОСОБА_2 щодо визнання незаконними дії ЗАТ КБ «ПриватБанк»щодо підвищення 16.08.2008 року процентної ставки за укладеним Кредитним договором №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року з 15% на 25,08% річних не підлягають задоволенню, оскільки Банк діяв у відповідності з діючими на той час законодавством та умовами договору.

Однак підняття Банком відсоткової ставки з 01.02.2009 року на 30% річних за Договором про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року не відповідають вимогам ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»№661-VI від 12.12.2008 року, який набув законної сили 10.01.2009 р.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»Банк про зміну відсоткової ставки мав повідомити про це боржника.

Таким чином суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконними дії ПАТ «ПриватБанк»щодо підвищення з 01.02.2009 процентної ставки за укладеним Договором про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року з 25% на 30% річних та зобовязання ПАТ «ПриватБанк»здійснити перерахунок здійснених ОСОБА_2 платежів, зарахувавши їх на погашення наступних платежів, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 10.11.2011 р. № 1-26/2011, «….Положення частин четвертої - одинадцятої статті 11 Закону передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, це право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин; не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах; достроково повернути споживчий кредит; не бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту у разі незначних порушень договору; бути захищеним від суспільного поширення інформації про несплату боргу тощо. …В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору..». З розрахунку наданого ПАТ КБ «ПриватБанк»вбачається, що в період з 16.11.2007 р. до початку 2009 р. ОСОБА_2 мав незначну заборгованість по сплаті кредитних коштів. Під час розгляду справи ОСОБА_2 погасив заборгованість на значну суму, що підтверджується відповідними квитанціями в матеріалах справи. Даним кредитним договором встановлений строк погашення даного кредиту до 16.11.2017 року. Враховуючи дані обставини, а також той факт, що ПАТ КБ «Приватбанк»в порушення вимог законодавства здійснив, в односторонньому порядку, підвищення відсоткової ставки за користування кредитних коштів з 01.02.2009 року на 30% річних по даному кредитному договору, в звязку з чим не можливо встановити дійсну суму заборгованості по даному кредитному договору без здійснення Банком перерахунку внесених Позичальником з 01.02.2009 р. платежів по кредиту, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» необґрунтовані, тому у задоволені первісного позову ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідне відмовити.

На підставі Рішення Конституційного суду України від 10.11.2011 р. № 1-26/2011, ст.ст. 5, 590, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 57, 60, 212-215, 224, 223 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволені первісного позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»щодо підвищення процентної ставки за укладеним Договором про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року з 01.02.2009 року на 30% річних.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»нарахувати проценти за користування кредитними коштами по Договору про іпотечний кредит №ZPS0GI0000001633 від 16.11.2007 року на рівні процентної ставки 25,8%, починаючи з 01.02.2009 р. та здійснити перерахунок здійснених ОСОБА_2 платежів по даному кредитному договору починаючи з 01.02.2009 р., зарахувавши їх на погашення наступних платежів.

У задоволенні інших зустрічних позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя:І.Й. Наумова