Постанова № 22134053, 27.02.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/446/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представників позивача

представника відповідача Стеценко О.Л.,

Мацькова В.Д.,

Харламова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Обрій" с. Голосків Летичівського району Хмельницької області до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010061501 від 17.08.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0010061501 від 17.08.2011 року, щодо зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 499952 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 грн.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, травень2011 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки від 02 серпня 2011 року № 460/15/35779344. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення № 0010061501 від 17.08.2011 року, яким позивачу було зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 499952 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення позивач вважає протиправним так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, висновки наведені у акті перевірки позивач вважає такими, що суперечать законодавству.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення відповідача є протиправним, так як позивачем було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Обставини зазначені у акті перевірки не можуть бути підставою для відмови у праві позивача формувати податковий кредит за отриманими належно оформленими податковими накладними.

Товар згідно умов договору був отриманий, гроші в повному обсязі перераховані продавцю товару. Згідно отриманих податкових накладних було сформовано податковий кредит за звітні періоди і подані відповідні податкові декларації.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення № 0010061501 від 17.08.2011 року, є таким, що прийняте з порушенням вимог Податкового кодексу України тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення є законним, так як перевіркою встановлено відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, тому що при перевірці встановлено, що правочин не був спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені, поставки товару продавцем не виконувались.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 16.07.2008 року зареєстрований як юридична особа Летичівською районною державною адміністрацією 05.08.2004 року та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12 одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних із обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Для виконання завдань покладених на органи державної податкової служби України згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 4, підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби як контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 (перевірки) розділу 2 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 75.1, підпунктів 75.1.1, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Летичівською міжрайонною державною податковою інспекцією відповідно до вимог статтей 78, 81 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, травень 2011 року.

На підставі статті 86 Податкового кодексу України за результатами перевірки відповідачем складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій» (код ЄДРПОУ 35779344) з питань достовірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий, березень, травень 2011 року» від 02 серпня 2011 року № 460/15/35779344.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за березень, травень 2011 року на суму 499952 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 456042 грн., за травень 2011 року на суму 43910 грн.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

В звязку з тим, що актом перевірки встановлено порушення позивачем як юридичною особою-платником податку пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, тобто ТОВ «Агрофірма-Обрій» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за березень, травень 2011 року на суму 499952 грн., на підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0010061501 від 17 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість всього в сумі 499952 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 456042 грн., за травень 2011 року в сумі 43910 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадові особи державного податкового органу, що проводили перевірку прийшли в звязку з тим, що в перевіреному періоді ТОВ «Агрофірма-Обрій» сформовано податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ «Торговий Дім Агроімпорт ЛТД» на суму 499952 грн.

При перевірці були використані такі документи як договір купівлі-продажу аміачної селітри від 11.03.2011 року № 1/11-03-11, податкові накладні № 156 від 12.03.2011 року, № 257 від 16.03.2011 року, № 7 02.05.2011 року, розрахунок коригування № 311 від 18.03.2011 року до податкової накладної № 156 від 12.03.2011 року, видаткові накладні № РН-0001405 від 06.03.2011 року, № РН-0001865 від 20.03.2011 року, № РН-0002093 від 26.03.2011 року, РН-0003273 від 01.05.2011 року, № РН-0003277 від 02.05.2011 року, залізничні накладні № 35317627, № 35398452, № 35441013, № 35654821, № 35659952, сертифікати якості.

Між продавцем - ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» та покупцем ТОВ «Агрофірма-Обрій» було укладено договір купівлі-продажу мінеральних добрив від 11.03.2011 року № 1/11-03-11, згідно якого продавець зобовязувався в порядку та умовах визначених у договорі поставити та передати покупцю товар, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплатити його вартість.

Виробник товару: ВАТ «Азот», найменування товару-1700 тонн аміачної селітри в біг-бегах по 1000 кг., відправник товару залізничним транспортом-ВАТ «Азот».

Загальна вартість договору становить 5365200 грн., в тому числі податок на додану вартість 894200 грн.

У видаткових накладних не зазначено прізвище та ініціали осіб, що відвантажили та отримали товар, а також не вказано реквізити довіреностей, виписаних на отримувача товарно-матеріальних цінностей.

При перевірці не було надано документального підтвердження виписки довіреностей ТОВ «Агрофірма-Обрій» на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД».

Також не надано акти приймання-передачі товару від ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» до ТОВ «Агрофірма-Обрій».

Надані залізничні накладні свідчать про те, що доставка мінеральних добрив відбувалась безпосередньо від виробника ВАТ «Азот» до ТОВ «Агрофірма-Обрій», ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» участі в операціях поставки мінеральних добрив не приймало.

ТОВ «ТД «Агроімпорт» використовує працю лише 9 осіб, на балансі перебувають основні засоби 1 групи на суму 6,8 тис. грн., 2 групи - 22,2 тис. грн., 4 групи - 16,8 грн., тоді як товариство станом на 01.01.2011 року зберігало залишки товару на суму 18551,9 тис. грн.

Перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність.

Таким чином встановлено проведення транзитних операцій, які спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

ТОВ «Агрофірма-Обрій» перерахувала в березні, травні 2011 року кошти на загальну суму 5628660,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 938110,16 грн., без мети настання реальних наслідків з метою несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відповідно до статтей 203, 215 ЦК України договір поставки мінеральних добрив купівлі-продажу мінеральних добрив від 11.03.2011 року № 1/11-03-11 року є нікчемним.

Із такими висновками державного податкового органу у акті перевірки від 02 серпня 2011 року № 460/15/35773344 суд не погоджується, та вважає, що податкове повідомлення рішення № 0010061501 від 17 серпня 2011 року не відповідає вимогам Податкового кодексу України, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати, враховуючи наступне.

Визначення платників податку на додану вартість, обєкта, ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, регулюється розділом 5 Податкового кодексу України.

Між покупцем - ТОВ «Агрофірма-Обрій» та постачальником - ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» м. Київ було укладено договір купівлі-продажу мінеральних добрив-аміачної селітри № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року, згідно якого продавець зобовязувався в порядку та умовах визначених у договорі поставити та передати покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити його вартість.

Підпунктами а), б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів.

Вказані норми Податкового кодексу України дають підставу зробити висновок про те, що вартість поставлених мінеральних добрив у разі їх постачання згідно умов договору № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

В звязку із необхідністю отримання мінеральних добрив від продавця за договором купівлі-продажу ТОВ «Агрофірма-Обрій» перерахувало продавцю - ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» кошти в загальній сумі 5628660,98 грн., в рахунок оплати за мінеральні добрива в тому числі податок на додану вартість в сумі 938110,16 грн., такими платіжними дорученнями:

- від 12.03.2011 року № 457 в сумі 5241600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 873600 грн.,

- від 16.03.2011 року № 467 в сумі 123600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 20600 грн.,

- від 13.05.2011 року № 122 в сумі 263460,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 43910,16 грн.

ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» 18.03.2011 року повернуло ТОВ «Агрофірма-Обрій» кошти в сумі 2628948 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 438158 грн., в звязку з невідвантаженням товару на цю суму, тобто в результаті позивачем було перераховано кошти в загальній сумі 2999712,98 грн., в рахунок оплати за мінеральні добрива в тому числі податок на додану вартість в сумі 499952,16 грн.

Також перерахування коштів підтверджується відповідними банківськими виписками і не заперечується актом перевірки та поясненнями представника відповідача.

Згідно із підпунктом а) пункту 198.1, пунктами 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є обєктом оподаткування (статті 196 Податкового кодексу України) або звільняються від оподаткування (статті 197 Податкового кодексу України), то суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту такого платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку на додану вартість зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну заповнену за правилами встановленими статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На вимогу покупця - ТОВ «Агрофірма-Обрій», продавець - ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» надав ТОВ «Агрофірма-Обрій» такі податкові накладні за березень, травень 2011 року в яких загальна сума з податком на додану вартість становить 2795700 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 938110,16 грн:

- № 156 від 12.03.2011 року в сумі 5241600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 873600 грн.,

- № 257 від 16.03.2011 року в сумі 123600 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 20600 грн.,

- № 7 від 02.05.2011 року в сумі 219550,82 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 43910,16 грн.

В звязку з тим, що ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» 18.03.2011 року повернуло ТОВ «Агрофірма-Обрій» кошти в сумі 2628948 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 438158 грн., в звязку з невідвантаженням товару на цю суму, ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» надало розрахунок коригування на суму 2628948 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 438158 грн., тобто в результаті позивачем було отримано податкові накладні із врахуванням коригування на загальну суму 2955802,82 грн., в рахунок оплати за мінеральні добрива в тому числі податок на додану вартість в сумі 499952,16 грн.

Аналізуючи вказані норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право платника податків на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при поставці замовленого товару може виникнути тільки за умови придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та отримання від постачальника належно оформленої податкової накладної без порушення вимог.

ТОВ «Агрофірма-Обрій», отримавши від ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» податкові накладні у березні, травні 2011 року внесло їх в реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень, травень 2011 року, (звітний (податковий) період ст. 202 Податкового кодексу України), а суму податку на додану вартість віднесло до податкового кредиту за березень, травень 2011 року, що було задекларовано податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень, травень 2011 року.

Як встановлено із пояснень сторін та матеріалів перевірки, позивачем при проведенні перевірки з питань достовірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкових зобовязання і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, березень, травень 2011 року, було надано відповідачу договір купівлі-продажу від 11.03.2011 року № 1/11-03-11, видаткові накладні про отримання товару від продавця, накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом за березень, травень 2011 року, сертифікати якості на товар, належно оформлені податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних за березень, травень 2011 року, банківські виписки, платіжні доручення про перерахування коштів за отримання товару. Копії вказаних документів додані до матеріалів справи.

Крім того в судовому засіданні представником позивача надані копії подорожніх листів вантажного автомобіля, про перевезення мінеральних добрив у березні, травні 2011 року, копія книги обліку довіреностей за 2011 рік, копії накладних внутрігосподарського призначення, копії лімітно-забірних карток на отримання матеріальних цінностей, які підтверджують рух закупленого товару в подальшому для використання у виробничому процесі позивача.

Податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. Також при проведенні перевірки не встановлено інших джерел отримання позивачем такого товару у березні, травні 2011 року, про що зазначено у акті перевірки, а саме, що постачальником платника податку на додану вартість по операціях на підставі яких платник податку на додану вартість сформував податковий кредит у березні, травні 2011 року, був ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» м. Київ на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 499952,16 грн.

Право позивача на податковий кредит не залежить від діяльності самого ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», наявності у нього основних засобів, кількості працюючих осіб.

Із копій наданих залізничних накладних та пояснень представника позивача судом встановлено, що доставка мінеральних добрив була здійснена безпосередньо від виробника ВАТ «Рівнеазот» до ТОВ «Агрофірма-Обрій» де одержувачем зазначений безпосередньо покупець - ТОВ «Агрофірма-Обрій», станція призначення Деражня, всього було проведено 3 поставки в березні 2011 року, 6 поставок в квітні 2011 року, та 2 поставки в травні 2011 року.

Зазначення у залізничних накладних відправником вантажу саме виробників ВАТ «Азот», ВАТ «Рівнеазот» не означає, що товар був закуплений у виробника безпосередньо саме ТОВ «Агрофірма-Обрій», а не ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», оскільки у таких накладних за дорученням сторін відправником може бути будь-яка особа, що зазначено безпосередньо у договорі купівлі-продажу мінеральних добрив-аміачної селітри № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у дослідженому договорі, щодо вчинення господарських зобовязань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, за досліджених обставин у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0010061501 від 17 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 456042 грн., за травень 2011 року в сумі 43910 грн., а всього в сумі 499952 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 грн., на підставі визнання нікчемним договору купівлі-продажу мінеральних добрив № 01/11-03-11 від 11 березня 2011 року, укладеному між ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» та ТОВ «Агрофірма-Обрій», необхідно визнати таким, що суперечить вимогам Податкового кодексу України, тобто є протиправним, тому підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 16, 20, 41, 54, 75, 78, 81, 86, 185, 198, 200, 201, 202 Податкового кодексу України, ст. 228 ЦК України, пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року, ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0010061501 від 17 серпня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій» с. Голосків Летичівського району Хмельницької області зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 456042 грн., за травень 2011 року в сумі 43910 грн., а всього в сумі 499952 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 грн.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 02.03.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2012 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський