Постанова № 22133781, 20.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 2-а-167/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Авер"янової С.Б.,

представника відповідача - Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южнефть" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южнефть" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. №№ 0000392301, 0000402301, 0000412301, якими позивачеві збільшено грошові зобовязання з податку на прибуток на 3929705,44 грн., у тому числі за основним платежем на 3270002,50 грн., з податку на додану вартість на 2920945,75 грн., у тому числі за основним платежем на 2769096 грн., та з надходжень від здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва, або виробленого з сировини податковим агентом на 319414,70 грн., у тому числі за основним платежем на 281057,49 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вказавши на те, що спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі протиправних висновків акту планової виїзної перевірки позивача від 26.12.2011 р. № 4488/23-3/36838342 щодо нікчемності угод, укладених між ТОВ "Южнефть" та ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант". Так, позивач стверджує, що фактично отримував паливно-мастильні матеріали від постачальників ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", придбані товари використані у господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій, придбання підтверджено належним чином складеними бухгалтерськими документами та податковими накладними. Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковому порядку. Крім того, позивач звертає увагу суду, що відповідач при визначені його права на валові витрати та податковий кредит по спірним постачальникам невірно визначив обсяг подальшого продажу товарів, придбаних у цих постачальників, а відповідно невірно обрахував розмір отриманого від цього продажу валового доходу та податку на додану вартість.

Представник відповідача заперечувала проти позову, оскільки ТОВ "Южнефть" сформувало валові витрати у сумі 20303960 грн. та податковий кредит у сумі 4060792 грн. на підставі нікчемних провочинів, укладених з постачальниками ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант". Правочини, укладені з цими постачальниками без мети реального настання наслідків та не спричиняють жодних наслідків ніж визнання їх недійсними. За даними відповідача постачальники позивача за правочинами, визнаними нікчемними, не мали у своєму розпорядженні необхідних умов для здійснення господарської діяльності з поставки товарів позивачеві, не знаходились за юридичною адресою. Зазначене свідчить про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по вказаним контрагентам та свідчить про неправомірне декларування валових доходів та податкових зобовязань від продажу товарів, придбаних за нікчемними правочинами. Вказує на те, що ТОВ "Южнефть" за період, що перевірявся, здійснював оптову торгівлю ПММ, тобто, в силу ст.241 Податкового кодексу України було податковим агентом і товариство повинно сплачувати екологічний податок. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Южнефть" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р. від 26.12.2011р. № 4488/23-3/36838342 (далі - акт № 4488).

За актом перевірки позивачеві грошові зобовязання за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р. з податку на прибуток та з податку на додану вартість збільшено внаслідок виключення з податкової звітності ТОВ "Южнефть" валових доходів, податкових зобовязань, валових витрат та податкового кредиту, сформованих на підставі нікчемних правочинів, укладених з ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант".

Висновки про нікчемність правочинів ДПІ у м.Херсоні зроблено на підставі аналізу обставин здійснення господарської діяльності згаданих постачальників товарів та послуг.

За даними відповідача ці постачальники у публічній звітності не декларували наявність трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з поставки позивачеві паливно-мастильних матеріалів, поставка товарів не підтверджена товарно-транспортними накладними.

Відсутність реальних умов для здійснення господарської діяльності постачальників, на думку ДПІ у м.Херсоні, свідчить про удаваний та безтоварний характер цих операцій не заважаючи на те, що ці операції в основному відображені постачальниками у їхній податковій звітності. Правочини, укладені з цими постачальниками без мети реального настання наслідків, створені з метою формування штучних валових витрат та податкового кредиту та не спричиняють жодних наслідків, ніж визнання їх недійсними.

Відповідач, з посиланням на п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), ст.138, 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України) вважає, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат операції з придбання товарів та послуг у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", наслідком чого є завищення валових витрат на 20303960,0 грн. Включивши до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 4060792,0 грн., сплачений (нарахований) під час придбання товарів у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" позивач, на думку ДПІ у м.Херсоні, порушив вимоги п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) та ст.198 Податкового кодексу України.

Крім того, ДПІ у м.Херсоні вважає, що оскільки ТОВ "Южнефть" у податковій звітності задекларувало безтоварні операції з придбання товарів у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", товариство задекларувало безтоварні операції з продажу товарів іншим споживачам і цим самим неправомірно задекларувало валові доходи у сумі 6994005,0 грн. та податкові зобовязання з ПДВ з цього продажу у сумі 1398801,0 грн.

При розгляді питання стосовно відображення у податковій звітності операцій з придбання та продажу товарів у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", суд вважає за необхідне зазначити те, що відповідно до Законів № 334 та ст.168 Податкового кодексу України до валових витрат та податкового кредиту відносяться витрати на придбання товарів (послуг) та сплачений при цьому ПДВ у разі, коли придбані товари (послуги) призначались для використання у власній господарській діяльності платника податку в межах його оподатковуваних операцій.

За нормами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, ст.ст.138, 198 Податкового кодексу України валові витрати мають бути підтверджені бухгалтерськими документами, а податковий кредит податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при формуванні валових витрат та податкового кредиту виконав всі формальні умови, необхідні для відображення у їх складі операцій з придбання товарів (послуг) у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант".

Згідно з вимогами пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що постачальниками паливно-мастильних матеріалів ТОВ "Южнефть" були: у грудні 2010 року ТОВ "Олімп-С"; у березні, травні 2011 року ПП "КФ "Таврія Пласт", у вересні-грудні 2010 року ТОВ "Вєлєна В"; у лютому 2011 року ПП "Альгіріс"; у вересні 2010 року ТОВ "ПЛАТ-МАШ"; у січні-березні 2011 року ПП КФ "Зернопласттрейд"; у квітні 2011 року ПП "Селтік-Юг"; у липні 2011 року ТОВ "ТД "Паладіум".

Вказані правовідносини виникли на підставі договорів поставки, купівлі-продажу нафтопродуктів. На виконання вказаних договорів були виписані видаткові накладні та податкові накладні.

Транспортування ПММ здійснювалося за рахунок постачальників та орендованим транспортом, про що свідчать товаро-транспорті накладні, договори оренди, перелік яких зазначено у додатку № 2 до акту перевірки № 4488.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили транспортування ПММ ТОВ "Южнефть" у періоди, що перевірялися ДПІ у м.Херсоні від постачальників.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем.

Нафтопродукти, отримані від ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", в подальшому було реалізовано позивачем кінцевим споживачам, про що свідчать видаткові накладні.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів - ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант".

Факт того, що ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" на момент здійснення поставок позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платниками податку на додану вартість встановлено ДПІ у наданих довідках щодо перевірки вищевказаних постачальників.

В Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців (на момент вчинення господарських операцій з ТОВ "Южнефть") були відсутні записи про відсутність вказаних постачальників за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників - ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" на момент придбання у них ПММ, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Окрім цього, суд зазначає, що за даними сторін позивач у періоді, що перевірявся, отримував доходи від перепродажу паливно-мастильних матеріалів, при цьому не є їх виробником або імпортером, а тому суд вважає, що витрати позивача на придбання ПММ є неминучими для здійснення його господарської діяльності.

Оцінюючи податкову вигоду стосовно документування операцій з придбання товарів (послуг) за спірними правовідносинами, суд виходить з того, що за даними ДПІ у м.Херсоні ці постачальники товарів в основному задекларували у складі своїх податкових зобовязань операції з поставки товарів (послуг) позивачеві, а тому саме вони мали вигоду від формування власного штучного податкового кредиту, тобто, виступали вигодонабувачем по цьому ланцюгу придбання та продажу товарів. Як встановлено судом позивач для проведення розрахунків використав публічний спосіб здійснення цих господарських відносин, тобто, для їх організації використав посередника - установу банку, що є додатковим доказом фактичного здійснення цих операцій.

Крім цих обставин здійснення господарської діяльності ТОВ "Южнефть" звертає на себе увагу спосіб визначення відповідачем зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

За нормами Закону № 334 та Податкового кодексу України оподатковуваний прибуток визначається у вигляді різниці між валовими доходами та валовими витратами, а ПДВ до сплати як різниця між податковими зобовязаннями та податковим кредитом платника податку.

За актом перевірки № НОМЕР_4 у м.Херсоні, крім зменшення задекларованих валових витрат та податкового кредиту ТОВ "Южнефть", зменшила задекларовані валові доходи та податкові зобовязання позивача на 6994005 грн. та 1398801 грн. у зв"язку з тим, що позивач задекларував доходи від продажу безтоварних операцій.

З даних відповідача слідує, що позивач у періоді, що перевірявся, не реалізував весь товар, придбаний за нікчемними правочинами або реалізував його по цінам нижче цін придбання, при цьому у акту перевірки зовсім не досліджується ця обставина.

У судовому засіданні представник позивача вказувала на те, що весь товар, придбаний у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", у цих же податкових періодах було продано іншим споживачам, а отримані від такого продажу валові доходи та податкові зобовязання повністю відображенні у деклараціях з податку на прибуток та ПДВ.

Згідно даних позивача, які підтверджено документально, загальний обсяг такого продажу склав 37572729,11 грн., у тому числі ПДВ - 6262121,54 грн., тобто у податковій звітності відображено валові доходи у сумі 31310607,57 грн. та податкові зобовязання у сумі 6262121,54 грн.

Таким чином, виходячи з документів, наданих ТОВ "Южнефть", від операцій з продажу товарів, придбаних у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", позивач отримав оподатковуваний прибуток у сумі 11006648 грн. (31310608 грн. -20303960 грн.)

Виключення з податкової звітності цієї операції, з причин визначених відповідачем, тягне за собою зменшення зобовязань з податку на прибуток, а не збільшення, як це зазначено у податковому повідомленні-рішенні від 12.01.2012 р. № 0000402301.

Аналогічно від операцій з продажу товарів, придбаних у ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант", позивач отримав податкових зобовязань у сумі 6262121,54 грн. при податковому кредиті 4060792 грн. Тобто, наслідком відображенні у декларації з податку на додану вартість цієї операції було декларування зобовязань з ПДВ до сплати у сумі 2201329,54 грн. Отже, виключення з декларації з ПДВ операцій з придбання та продажу товарів за нікчемними правочинами тягне за собою зменшення зобовязань позивача з ПДВ до сплати, а не їх збільшення, як це зазначено у спірному податковому повідомленні-рішенні від 12.01.2012 р. № 0000392301.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не підтвердив правомірність визначення зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 12.01.2012 р. №№ 0000392301, 0000402301, у зв"язку з чим вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Окремо слід зазначити, що ДПІ у м.Херсоні у акті перевірки посилається на порушення позивачем ч.5 ст.203 ЦК України, що зумовило його нікчемність.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 5 ст.203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Вказуючи на порушення позивачем ч.5 ст.203 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочинів мети реального настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами, податковий орган фактично стверджує, що позивач та ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" під час вчинення правочинів (підписання угод) не мали наміру щодо їх реального виконання.

Проте, підтвердити даний факт доказами податковий орган не може. Більш того, ДПІ у м.Херсоні у акті перевірки намагається довести, що сторони не виконували умови договорів вже після їх укладення, не зупиняючись на меті укладення договорів.

Також суд відмічає, що податковим органом у акті перевірки визнано виконання умов договорів зі сторони позивача - оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем.

З наведеного слідує, що оскільки нікчемність вчинених позивачем правочинів з ТОВ "ПЛАТ-МАШ", ТОВ "Олімп-С", ПП "Альгіріс", ТОВ "Вєлєна В", ПП КФ "Зернопласттрейд", ПП "КФ "Таврія Пласт", ПП "Селтік-Юг", ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Октант" по поставці та купівлі-продажу товарів відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність цих правочинів є безпідставними.

За актом перевірки № 4488 та податковим повідомленням-рішенням від 12.01.2012р. № 0000412301 відповідач збільшив зобовязання ТОВ "Южнефть" з надходжень від здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва, або виробленого з сировини податковим агентом (екологічний податок) на 319414,70 грн., у тому числі за основним платежем на 281057,49 грн.

Збільшення зобовязань з екологічного податку повязане з тим, що ТОВ "Южнефть" у 2011 році здійснювало оптову торгівлю бензином та дизпаливом, при цьому як податковий агент екологічний податок з цієї реалізації не нараховувало, у податковій звітності не відображало, в бюджет не сплачувало, чим порушило вимоги розділу VІІІ "Екологічний податок" Податкового кодексу України.

За даними відповідача, що не спростовано позивачем, ТОВ "Южнефть" у І кварталі 2011 року реалізувало бензину сумішевого 637,9 т, дизельного пального з вмістом сірки більше як 0,2 % -610,2 т, у ІІ кварталі 2011 року відповідно бензину сумішевого 480,4 т, дизельного пального з вмістом сірки більше як 0,2 % -534,2 т, у ІІІ кварталі 2011 року бензину сумішевого 1652,6 т, дизельного пального з вмістом сірки більше як 0,2 % -895,3 т. Згідно розрахунків ДПІ, ТОВ "Южнефть", виходячи зі ставок екологічного податку за ст.244.1 Податкового кодексу України, не задекларувало до сплати екологічного податку за 1 квартал 2011 року 644401,4 грн., за ІІ квартал 2011р. - 63231,7 грн. та за ІІІ квартал 2011 року - 153424,82 грн.

Відповідно до п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Пунктом 241.1 статті 241 Податкового кодексу України визначено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Відповідно до п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Згідно п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є: … обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Пунктом п.244.1 статті 244 Податкового кодексу України встановлено ставки екологічного податку від реалізації бензину сумішевого - 56 грн. за тонну, та дизпалива із вмістом сірки більш як 0,2 мас. % - 68 грн. за тонну.

У судовому засіданні представник позивача не спростувала висновки ДПІ у м.Херсоні про обсяги оптової торгівлі бензину та дизпалива у 2011 році. Таким чином суд вважає, що відповідач правомірно визначив позивача, як платника екологічного податку у 2011 році, та залучив його до сплати цього податку за відповідний період 2011 року.

Однак суд вважає, що відповідач неправомірно не врахував обмеження ставок екологічного податку, передбачених у підрозділі 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

За приписами підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу.

Однак, як вбачається з акту перевірки № 4488 (а.с43-44 акту), ДПІ у м.Херсоні застосувало не 50 % від ставок, а 100 %, що підтверджується даними, відображеними відповідачем у таблиці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Херсоні при розрахунку зобовязань з екологічного податку за три квартали 2011 року зависило їх розмір на 140528,75 грн., що спричинило надмірне застосування штрафних санкцій у сумі 19178,61 грн. за податковим повідомленням рішення № 0000412301.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 0000412301 стосовно збільшення екологічного податку на 159707,36 грн., у тому числі за основним платежем на 140528,75 грн. та за штрафними санкціями на 19178,61 грн.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 0000402301, № 0000392301.

Частково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 0000412301 на суму 159707,35 грн. (за основним платежем на суму 140528,74 грн., за штрафними санкціями на суму 19178,61 грн.).

В решті податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 0000412301 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 березня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6