Постанова № 22133140, 19.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1215/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської областідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської областізвернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1230 грн, посилаючись на те, що відповідач не сплатив своєчасно страхові внески, нараховані за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, чим порушив вимоги частини шостої статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа підприємець 12.10.2009 року Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, далі - Інструкція № 21-1, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус інвалідів, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6 - 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 34 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року включно.

З огляду на викладене, відповідач є страхувальником платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування .

Починаючи з 01 січня 2010 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Згідно частини шостої статті 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є рік.

28 березня 2011 року відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звіт про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, в якому визначено розмір страхових внесків, які підлягають сплаті за січень-березень - 0 грн., травень - червень 79,80 грн., за липень - вересень - 294,82 грн., жовтень - листопад - 301,12 грн., грудень 2010 року - 306,10 грн. Таким чином, загальна сума страхових внесків, яка підлягає сплаті, становить 2032,20 грн.

Із картки особового рахунку страхувальника вбачається, що відповідачем страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування сплачено не в повному обсязі, і на момент розгляду справи в суді борг зі сплати страхових внесків за 2010 рік складає 1230 грн.

Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

На виконання положень ч. 3 ст. 106 Закону Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області направлено відповідачу вимоги про сплату боргу із страхових внесків № Ф 608 від 28.03.2011 року та № Ф 609 від 28.03.2011 року, які отримані відповідачем, що підтверджується його підписом на корінцях вимог (а.с. 5, 8). Доказів того, що дані вимоги оскаржувалась відповідачем до органів Пенсійного фонду або до суду не надано.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1230 грн.

Відповідно до ч. 12 ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно частини 3 статті 106 Закону України № 1058 відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1230 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 20, 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області (р/р 25602303120441, ОПЕРВ Полтавське облуправління ВАТ "Державний ощадбанк", код ЄДРПОУ 37844949, МФО 331467) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 1230 грн (одна тисяча двісті тридцять гривень). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2012 року.

СуддяМ.В. Довгопол