Постанова № 22131655, 25.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2122/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Амур-Нижньодныпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровськом районі м.Дніпропетровська до приватного акціонерного товариства "ГМК-Україна" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

07.02.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ АНД районі), в якому позивач просить стягнути податковий борг з приватного акціонерного товариства «ГМК-Україна» в сумі 12223,06 грн. шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків відповідача у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ АНД району і має заборгованість перед бюджетом в сумі 12223,06 грн., а саме: податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 6222,68 грн. та по податку на землю з юридичних осіб в сумі 6000,38 грн., яка не погашена відповідачем, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.02.2012р. відкрито провадження у справі №2а/0470/2122/12, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.02.2012р.

У звязку із неявкою в судове засідання сторін у відповідності до ст.128 КАС України розгляд справи відкладено на 06.03.12р.

06.03.2012 року представник прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, в якому вказано про те, що позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.

Відповідач та представник податкового органу, належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду, в засідання суду не зявилися, причин неприбуття не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовязки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши надані документи і матеріали адміністративного позову, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Приватне акціонерне товариство «ГМК-Україна» зареєстровано як юридична особа рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 27.01.10р. за №10002527744.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обовязкових платежів) і перебуває на податковому обліку в ДПІ АНД району м. Дніпропетровська як платник податків.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно платити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.11р. відповідачем подано до податкового органу декларацію з плати за землю за 2011р., в якій нараховано земельний податок на 2011 рік в розмірі 1237,57 грн.

У п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.286.2 ст.286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

27 грудня 2011 року податковим органом проведено камеральну перевірку за травень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року податкової декларації з плати за землю ПАТ «ГМК-Україна», за результатами якої складено акт №3174/15-3133563742 від 27.12.2011 року. В акті зазначено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобовязання по орендній платі землю протягом строків визначених ст. 17 Закону України «Про плату землю» та п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

Також, 27 грудня 2011 року податковим органом проведено камеральну перевірку за грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року податкової декларації з плати за землю ПАТ «ГМК-Україна», за результатами якої складено акт №3174/15-3133563742 від 27.12.2011 року. В акті зазначено, що платник не сплатив суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Відповідачу було направлено податкові повідомлення-рішення №0004381503, №0004371503 від 27.12.2011 року, якими зобовязано відповідача сплатити штраф у розмірі 97,74 грн. та 6125 грн. 11 коп. за затримку сплати суми грошового зобовязання за платежем орендної плати з юридичних осіб, та податкові повідомлення-рішення №0004361503, №0004351503 від 27.12.2011 року, якими зобовязано відповідача сплатити штраф у розмірі 462,91 грн. та 496 грн. 33 грн. за затримку сплати суми грошового зобовязання за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Докази оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в установленому законом порядку суду не надано.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.10.2011р. ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №1233, в якому загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженим грошовими зобовязаннями станом на 03.10.2011 року становить 1188,42 грн., у тому числі основний платіж 1188,42 грн.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога по своїй правовій суті є передумовою для початку виконання органом державної податкової служби своїх повноважень по опису майна, реєстрації податкової застави і лише після спливу зазначеного 60-денного строку можливе проведення стягнення коштів з рахунків боржника, належної йому готівки і організація публічних торгів з реалізації заставного майна. Коли ж майно боржника описано на суму податкового боргу і застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і до теперішнього часу не скасована, формування і надсилання додаткової податкової вимоги на новостворений борг є не тільки недоцільним, а й незаконним.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості у справі відсутні.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Довідка про існуючі у платника податків рахунки у банках долучена до матеріалів справи.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведенні норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє вимоги позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до приватного акціонерного товариства «ГМК-Україна» про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути податковий борг з приватного акціонерного товариства «ГМК-Україна» (49000, м. Діпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 140, ЄДРПРОУ 33563742) в сумі 12223,06 грн. шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків ПАТ «ГМК-України» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

С.В. Ніколайчук