Постанова № 22131226, 18.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2011 р. Справа №2а-7067/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М. ,

при секретарі Левченко Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 5 від 10.01.2011 року;

від відповідача не зявився ;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Видавництво та друкарня «Таврида» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 368 від 13.05.2010 року. Вимоги мотивовані тим, що 13.05.2010 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим прийнято рішення № 368 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до позивача за період з 20.10.2009 року по 06.04.2010 року, а саме: нарахована пеня в розмірі 25969,02 гривень та штраф в розмірі 16293,37 гривень. Позивач зазначає, що рішення № 368 від 13.05.2010 року прийнято за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за вересень 2009 року, однак, ним своєчасно були сплачені страхові внески за вересень 2009 року. Отже, відповідач не мав права застосовувати до позивача п.2 ч.9 ст.106 Закону України №1058 та приймати рішення № 368 від 13.05.2010 року. На думку позивача, відповідачем протиправно перерозподілено страхові внески підприємства, які сплачені за вересень 2009 року, на користь погашення іншої заборгованості.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2010 року було відкрите провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 18.10.2011 року, не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином. У попередніх судових засідання представник відповідача проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні на позов.

Суд, приймаючи до уваги думку представника позивача, якій вважав можливим розгляд справи за відсутністю представника відповідача, враховуючі участь представника відповідача у минулих судових засіданнях, з урахуванням наявних у матеріалах справи запереченнях відповідача проти позову, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049.

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094 та є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, далі Закон №1058).

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

П.п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

У п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладався штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Частиною 5. ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Позивачем до відповідача було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2009 року в розмірі 162933,71 гривень.

Матеріали справи свідчать про те, що страхові внески за вересень 2009 року були сплачені ДП Видавництво і друкарня «Таврида» своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.09.2009 року № 149, від 10.09.2009 року № 150, від 15.09.2009 року № 271, від 14.09.2009 року № 272, від 16.09.2009 року № 175, від 16.09.2009 року № 176, від 16.09.2009 року № 184, від 16.09.2009 року № 185, від 17.09.2009 року № 290, від 17.09.2009 року № 286, від 18.09.2009 року № 198, від 18.09.2009 року № 199, від 22.09.2009 року № 218, від 22.09.2009 року № 219, від 24.09.2009 року № 254, від 24.09.2009 року № 255, від 24.09.2009 року № 246, від 24.09.2009 року № 245, від 25.09.2009 року № 255, від 25.09.2009 року № 254, від 28.09.2009 року № 277, від 28.09.2009 року № 278, від 30.09.2009 року № 299, від 30.09.2009 року № 300, від 01.10.2009 року № 1675, від 01.10.2009 року № 1676, від 02.10.2009 року № 341, від 02.10.2009 року № 342, від 09.10.2009 року № 424 та від 09.10.2009 року № 423, а також попередніми оплатами, здійсненими позивачем раніше на протязі 2009 року.

Судом встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя сплачені позивачем страхові внески за вересень 2009 року перерозподілило на погашення боргу в порядку календарної черговості за 2008 року, у звязку з чим внаслідок здійснення ним перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків за вересень 2009 року за ДП Видавництво і друкарня «Таврида» утворилася заборгованість зі страхових внесків за вересень 2009 року.

Рішенням № 368 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ДП Видавництво і друкарня «Таврида» застосовано штраф у розмірі 16293,37 гривень та нарахована пеня у розмірі 25969,02 гривень.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені до рішення № 368 від 13.05.2010 року страхові внески за вересень 2009 року (граничний строк сплати 20.10.2009 року) за даними УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя погашалися перерозподілом сплачених позивачем страхових внесків у період, зокрема, з 03.03.2010 року по 06.04.2010 року.

Судом встановлено, що саме за період з 20.10.2009 року по 06.04.2010 року позивачеві було нараховано пеню та фінансові санкції за рішенням № 368 від 13.05.2010року.

Постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.2008 року по справі №2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП «Видавництво і друкарня «Таврида», сплачених на оплату страхових внесків, в рахунок погашення заборгованості по рішенню Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП «Видавництво і друкарня «Таврида», на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 1032 від 13.12.2007 року у судовому порядку, а саме у період з лютого 2008 року по червень 2008 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.2008 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін (а.с.26-30).

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судовим рішенням в адміністративній справі №2-а-3197/08/8, що набрало законної сили 23.07.2009 року встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення коштів позивача за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством «Видавництво і друкарня «Таврида» в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.2007 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом позивача про скасування рішення №1032 від 13.12.2007 року, визнані судом протиправними.

Виходячи з позиції суду, викладеної у справі №2а-3197/08/8, борг за рішенням №1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку страхувальника позивача у справі лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення №1032 від 13.12.2007 року, отже не раніше 05.06.2008 року. Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням №1032 від 13.12.2007 року, а до 05.06.2008 року відповідач не мав право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення відповідача №1032 від 13.12.2007 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя протиправно самостійно перерозподілило страхові внески підприємства, на користь погашення рішення №1032 від 13.12.2007 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ.

Отже, суд дійшов висновку, що здійснення відповідачем протиправного перерозподілу страхових внесків підприємства, сплачених за лютий-серпень 2008 року, на користь погашення рішення №1032 від 13.12.2007 року у період його оскарження в судовому порядку та перебування цього ж рішення на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ, сприяла виникненню заборгованості зі сплати страхових внесків за період з червня по липень 2008 року в частині періоду, за який відповідачем перерозподілено страхові внески позивача, сплачені за грудень 2008 року у даній справі.

Таким чином, враховуючи той факт, що спірне рішення № 368 від 13.05.2010 року прийнято відповідачем в той період коли не було виконано рішення суду у справі №2а-3197/08/8/0170 та не були своєчасно внесені відповідні зміни в картку особового рахунку позивача, які мають суттєве значення щодо застосування до позивача фінансових санкцій та пені, спірне рішення № 358 від 13.05.2010 року є протиправним.

Також, суд звертає увагу на той факт, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2010 року у справі № 2а-12112/09/4/0170 скасовано у повному обсязі вимогу відповідача № Ю-1377 від 06.10.2009 року у тому числі щодо сплати недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 971071,53 гривень за період з жовтня 2008 року по серпень 2009 року.

Таким чином, підстави нарахування відповідачем штрафу та пені за оскаржуваним рішенням № 368 від 13.05.2010 року виникли внаслідок противоправних дій відповідача, що підтверджується фактом сплати позивачем страхових внесків за вересень 2009 року у повному обсязі саме у строки, визначені Законом та обставинами, встановленими вищезазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 368 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені належить скасувати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає, що документально підтверджені платіжним дорученням № 1199 від 21.05.2010 року витрати Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень належать до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача.

Під час судового засідання, яке відбулось 18 жовтня 2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАСУ постанову у повному обсязі складено 25 жовтня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 368 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ЄДРПОУ 05905680) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 03 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.