Рішення № 22129, 15.06.2006, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.2006 р. Справа № 8/165

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-насіння", м.Полтава

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Білухівка", с.Білухівка Карлівський район Полтавської області

про стягнення 95887,09 грн.

Суддя Плеханова Л.Б.

Представники:

Від позивача Панченко О.О., дов. №3 від 01.03.05р.

Від відповідача не з"явився

Суть спору : розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтава-насіння” до Закритого акціонерного товариства “Білухівка” про стягнення збитків, штрафних санкцій та 3% річних в сумі 95 887,09 грн.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава-насіння" та Закритим акціонерним товариством "Білухівка" 25 квітня 2004 року був укладений договір проведення товарообмінної (бартерної) операції, у відповідності до якої Позивач провів передачу у власність Відповідача насіння соняшнику сорту Allium в кількості 100 п.од. на суму 78599,50 грн., що підтверджується дорученням №431908 серія ЯКВ від 29.04.2004р. та видатковою накладною №РН-0000228 від 29 квітня 2004 р.

Зі свого боку Відповідач взяв на себе зобов"язання до 15.10.2005р. поставити на Карлівський елеватор соняшник товарний в кількості 70 тонн в заліковій вазі на суму 78599,50 грн.

Частина 3 ст.612 ЦК України передбачає "... якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов"язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків...". 29.01.2006р. Позивач направив лист - вимогу вих.№2-1/4 від 17.01.2006р., в якому повідомило Відповідача, що оскільки він не виконав своєчасно умови договору, відповідно прострочив виконання зобов"язання, ТОВ "Полтава-насіння" втратило інтерес стосовно поставки Вами соняшнику товарного на Карлівський елеватор в кількості 70 тонн в заліковій вазі на суму 78599,50 грн., тому ТОВ "Полтава-насіння" відмовляється від прийняття виконання і вимагає, що ЗАТ "Білухівка" відшкодувало збитки: саме у вигляді вартості поставленого соняшнику сорту Allium в кількості 100 п.од. на суму 78599,50 грн., а також штраф, пеню, 3% річних.

У відповідності до п.8.2. договору, Сторона-1 за несвоєчасну поставку повинен сплатити Стороні-2 штраф в розмірі 10% від суми договору та нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми поставки за кожен день прострочення. Таким чином, застосування пені як засобу забезпечення зобов"язання передбачений договором проведення товарообмінної (бартерної) операції від 25.04.2005р.

Розмір штрафу, який підлягає стягненню становить 7859,95 грн.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР передбачає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

З цього безпосередньо витікає, що на підставі пункту 8.2. договору пеня підлягає стягненню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені, яка підлягає стягненню становить 8142,05 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, яка регулює прострочення виконання грошового зобов"язання, боржник на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних з суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Розмір 3% річних, яка підлягає стягненню складає 1285,59 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ст. 623 ЦК України). Сума збитків становить 78599,50 грн.

У відповідності до п.8.21 договору за несвоєчасну поставку відповідач повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від суми договору та пеню в розмірі 0,1% від суми поставки за кожен день прострочення, відповідно суми штрафу складає 7859,95 грн. та сума пені –8142,05 грн.

Як вбачається з викладеного в цій частині позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 3% річних в сумі 1285,59 грн. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, зі змісту наведених вимог Закону випливає, що стягнення річних від простроченої суми є можливим лише тоді, коли боржник прострочив виконання грошових зобов’язань. В той час предметом спору у даній справі є стягнення збитків, які не можуть вважатися грошовим зобов’язанням у розумінні зазначеної статті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525,526, ,625 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Білухівка", 39511, Полтавська область, Карлівський район, с.Білухівка, р/р 26007323193001 ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03770980 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-насіння", 36011, м.Полтава, вул.Валентина Міщенка, 2, р/р 26001100137019 в Полтавській обласній філії АППБ "Аваль", м.Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 31801407 –77599,50 грн. –суму збитків, 7859,95 грн. штрафу, 8142,05 грн. –пені, 958,87грн. суму держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання цим рішення законної сили.

3. В частині стягнення 1285,59 грн. 3% річних відмовити.

Суддя Плеханова Л.Б.