Ухвала суду № 22128664, 28.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р. Справа № 142938/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Олендера І.Я.,

суддів: Улицького В.З., Гулида Р.М.,

при секретарі Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп» до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп» у серпні 2011 року, звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000382311/138, № 0000442311/143, № 0000412311/145, № 0000472311/146, № 0000482311/144 прийнятих 21.07.2011р. відповідачем Державною податковою інспекцією у Буському районі Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог покликався на безпідставність вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки підприємством правомірно відкориговане зобов'язання з податку на додану вартість, правомірно включено податкові накладні минулих податкових періодів, всі витрати підприємства підтверджені первинними бухгалтерськими документами, відтак вимог податкового законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року позовні вимоги було задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області від 21 липня 2011 року № 0000382311/138, № 0000442311/143, № 0000412311/145, № 0000472311/146, № 0000482311/144.

Не погодившись з доводами прийнятої постанови суду першої інстанції її оскаржив відповідач - Державна податкова інспекція у Буському районі Львівської області, представник якої в поданій апеляційній скарзі вказує, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, в звязку з цим та з огляду на доводи апеляційної скарги про сить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник позивача ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції відповідачем у період з 27.04.2011р. по 10.06.2011р. проведено планову виїзну перевірку позивача -ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період: податок на прибуток - І півріччя 2010 р., податок на додану вартість, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року, про що 25.06.2011р. складено Акт №130/23-2/34978102.

За результатами перевірки та на підставі складеного Акта, відповідачем 21.07.2011р. прийнято податкові повідомлення рішення: форми «Р» № 0000382311/138, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 10 918 144 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 2 729 537 грн.; форми «В4» № 0000442311/143, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 54900 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 13725 грн.; форма «В4» № 0000412311/145, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 195862 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 48966 грн.; форма «В4» № 0000472311/146, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 213753,00 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 53438,00 грн.; форма «П» № 0000482311/144, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 4093360 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 1023340 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з огляду на висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме за порушення п. 1.18.2 ст.1, п.4.2.1 п. 4.2 ст.4 п. 5.1 п.5.3.3 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 п.п.8.1.1 8.1.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) - в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 4 176 480,0 грн., в тому числі: за І квартал 2010 року у розмірі -169 488,0 грн.; за II квартал 2010 року у розмірі - 4 006 992,0 грн.; за порушення п. 1.8, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.3.1 ст. 3, п. 4.5 ст. 4, п. 8-1.11, 8-1.12 статті 8-1 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в результаті чого зменшено від'ємне значення ПДВ в розмірі 268 760,0 грн. та ряд. 26 станом на 01.01.2011 р. у розмірі 195 862,0 грн., а саме: березень - 33 грн., квітень-74 грн., листопад - 213753,0 грн., грудень - 54900,0 грн. та збільшено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі - 10918144,0 грн., а саме: липень 43 грн., серпень -6672422 грн., вересень - 3899465,0 грн., листопад - 346214,0 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з ЄДРПОУ (т.1 а.с.202-203), позивач ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» зареєстровано Буською районною державною адміністрацією Львівської Зласті 19.04.2007 року, видами діяльності позивача відповідно до довідки АА № 294463 з ЄДРПОУ (т.1 а.с.204-205) є вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля хімічними продуктами, зерном, насінням та кормами для тварин, роздрібна торгівля непродовольчими товарами, надання послуг у рослинництві.

У періоді, за який проводилась перевірка, позивач ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» зареєстровано платником ПДВ спеціального режиму оподаткування, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.05.2009 року № 100238999, виданого ДПІ у Буському районі, індивідуальний податковий номер - 349781013151, був зареєстрований з 01.05.2009 р. по 26.10.2010 р. ТзОВ «ЛК Юкрейн груп» перереєстровано платником податку на додану вартість на загальних підставах згідно свідоцтва №100307078 від 26.10.2010 р., виданого ДПІ у Буському районі, індивідуальний податковий номер - 349781013151 з 26.10.2010 р. по даний час.

Судом встановлено, що Позивачем (постачальник) та ТзОВ «Лендком ЮА» (покупець) укладено 20.08.2010 року говір купівлі-продажу, предметом якого є поставка соломи ріпаку 2010 року власного робництва(т.1 ас. 21-23).

Загальна кількість товару та її сортність визначена специфікацією (т.1 а.с.24), що є невід'ємною частиною даного договору ( п.1 договору ), згідно якої, ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» здійснює поставку соломи ріпаку 2010 року в кількості 20765,710 т., вартістю 1024,44 грн. за 1 т., загальна сума - 25 527827,20 грн., у тому числі ПДВ - 4 254637,80 грн.

Дана господарська операція оформлена видатковою накладною від 20.08.2010 року № ЛК-65 (т.1 а.с.25) та податковою накладною від 20.08.2010 року № 09/81 (т.1 а.с.26).

У подальшому між позивачем та ТзОВ «Лендком ЮА» оформлено додаток №2 від 01.09.2010 року (т.1 а.с.27) до договору поставки від 20.08.2010 року де зазначено, що сторони дійшли до взаємної згоди і внесли зміни у специфікацію від 20.08.2010 року про те, що солома ріпаку 2010 року у кількості 20765.710 т. приймається за ціною 95 грн. за тону, загальна вартість соломи ріпаку складає 2 367290.94 грн., у тому числі ПДВ - 394548, 49 грн.

Додатком до даної специфікації надано розрахунок № ЛК-1/12/33 від 01.09.10 р. коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 20.08.2010 року №ЛК09/81 (т.1 а.с.28), згідно якого підлягає коригуванню податкове зобов'язання продавця з ПДВ у сторону зменшення - 3 860096.30 грн.

Згідно з висновком №1113 експертного економічного дослідження від 02.09.2011 року (т.1 а.с.216-236), проведеного Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, коригування ціни у розмірі 95 грн. за тонну ріпака передбачене додатком № 2 до договору від 20.08.2010 року не суперечить положенням стандарту 30, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Цивільного та Господарського кодексів України (т.1 а.с.224-225).

З правомірністю коригування ціни погодився і відповідач.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції чинній на час здійснення господарських операцій) (далі - Закон №168/97-ВР), резидент, який проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 8-1.6 ст. 8-1 може обирати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених ним сільськогосподарських товарів на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості с/г товарів становить 75% вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно ( п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону №168/97-ВР).

Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно не с/г товари, питома вага яких перевищує 25% від вартості всіх поставлених товарів, на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею, таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому допущено таке перевищення і сплатити податок до бюджету у загальному порядку.

Таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення (п.8-1.11 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до п.8-1.12 «а» Закону №168/97-ВР, свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню, якщо с/г підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах.

Згідно з п.4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, якщо після поставки товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктами 5.6 та 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №168 від 30.05.1997р., визначено, що збільшення або зменшення податкових зобов'язань або податкового кредиту, що здійснюється відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР відображається в рядку 8.3 «Коригування податкових зобов'язання ( + чи -) та у рядку 16.2 «Коригування податкового кредиту» податкової декларації з пдв.

Вказана позиція викладена у листі інформаційно-довідкового департаменту ДПС України від 29.08.2011 року (т.1 а.с.210-211), отриманому позивачем як відповідь на запит (т.1 а.с.213-214).

Відповідно до положень п.2.2 ст. 2 Закону №168/97-ВР, платником ПДВ є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Оскільки коригування позивачем реалізації соломи ріпаку за серпень 2010 року у вересні 2010р. призвело до перевищення граничного розміру, передбаченого п.8-1.11 ст. 8-1 Закону №168/97-ВР, з вересня 2010 року ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» було зобов'язано перейти до визначення податкових зобов'язань з ПДВ в загальному порядку.

Суд встановив, що позивач, починаючи з вересня 2010 року, визначав свої податкові зобов'язання з ПДВ в загальному порядку, що відповідає вимогам п.8-1.11 та п.8-1.12 ст. 8-1 вказаного Закону.

Як вказано вище, коригування кількісних та якісних показників податкових зобов'язань по ПДВ з господарської операції по продажу соломи ріпака проведено у відповідності до п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР та п.5.6, 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ.

До валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно ст. 8-1 Закону №168/97-ВР, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованих таким с/г підприємством на ціну, поставлених ним с/г товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та суми податку на додану вартість, сплачених ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених п. 8-1.15 ст. 8-1 зазначеного закону. ( п.4.2.1 ст. 4 , абзац 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відтак, позивачем віднесено до валових доходів позитивне значення податку на додану вартість із скороченої декларації за серпень 2010 року, а саме 10435828 грн. у відповідності до п.4.2.1 ст. 4, абзац 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що коригування кількісних та якісних показників податкових зобов'язань по ПДВ з господарської операції по продажу позивачем соломи ріпака проведено у відповідності до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.6, 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, і правомірно віднесено до валових доходів позитивне значення податку на додану вартість із скороченої декларації по ПДВ за серпень 2010 року з господарської операції по продажу соломи ріпаку у відповідності до п.4.2.1 ст. 4 , абзац 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак з огляду на зазначене не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що оскільки при перереєстрації платника ПДВ з одного режиму оподаткування (с/г виробник) на інший (звичайний) дата реєстрації платником ПДВ та його індивідуальний податковий номер не змінюються, змінюється лише номер Свідоцтва, то такий платник податку в разі будь-якої зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), перегляду цін, перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, має право виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної з урахуванням реквізитів та до дати дії нового Свідоцтва платника податку на додану вартість враховуючи режим оподаткування податком на додану вартість зазначений в діючому свідоцтві платника податку.

Судом першої інстанції з огляду на матеріали справи та пояснення сторін встановлено, включення позивачем:

- у листопаді 2010 року до реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 11 у розділ 1 «Отримані податкові накладні» (т.1 а.с.32-40) від ПАТ «Аеробуд» податкові накладні: від 05.06.2008 року №75/6 (т.1 а.с.30) на суму 1125655,92 грн. у тому числі ПДВ -187609,32 грн., порядковий номер у реєстрі 94; від 30.06.2008 року №97/6 (т.1 а.с.31) на суму 1 265028,88 грн. у тому числі ПДВ -210838,15 грн., порядковий номер у реєстрі 101; від 30.06.2008 року №99/6 (т.1 а.с.29) на суму 787106,76 грн. у тому числі ПДВ -131184,46 грн., порядковий номер у реєстрі 95 ; від 31.07.2008 року №115/6 на суму 103850,40 грн., у тому числі ПДВ -17308,40 грн., порядковий номер у реєстрі 102; від 30.05.2008 року №69/6 (т.1 а.с.59) на суму 373544,40 грн., ПДВ - 62257,40 грн. порядковий номер у реєстрі 97; від 27.05.2008 року №65/6 (т.1 а.с.60)на суму 643996,44 грн., ПДВ 107332,74 грн. порядковий номер у реєстрі 99; від 07.05.2008 року №53/6 (т.1 а.с.61) на суму 25000 грн. ПДВ 4166.67 грн. порядковий номер у реєстрі 100;

-у грудні 2010 року до реєстру отриманих та виданих податкових накладних №12 (т.1 а.с.41-46) у розділ 1 «Отримані податкові накладні» від ФГ «Гордович» податкові накладні (т.1 а.с.47-49): від 30.06.2008 року № 84 на суму 50000 грн. у тому числі ПДВ - 8333,33 грн., порядковий номер у реєстрі 83; від 29.07.2008 року № 87 на суму 50000 грн. у тому числі ПДВ - 8333,33 грн., порядковий номер у реєстрі 82; від 30.09.2008 року №92 на суму 200000 грн. у тому числі ПДВ - 33333,33 грн., порядковий номер у реєстрі 81.

Податкова накладна від 14.09.2009 року № 000939 (т.1 а.с.50) отримана від ПП «Львів-Металбуд» включена ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» в реєстр отриманих податкових накладних за серпень 2010 року.

Позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ податкові накладні за травень 2008 року №№ 53/6, 65/6, 69/6 по даті отримання їх від ПАТ «Аеробуд» у листопаді 2010 року, за вересень 2009 року від ПП «Львів Металбуд» по даті отриманні у серпні 2010 року та відкориговано податковий кредит по ПДВ по ПАТ Концерн «Галнафтоназ» в уточнюючому розрахунку у лютому 2011 року (т.1 а.с.51-58) за вересень 2010 року.

Вирішуючи спір в цій частині суд першої інстанції вірно виходив з приписів п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких слід зробити висновок, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді.

Такий висновок узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку позивачем кошти за отримані товари і послуги сплачено, отримано належним чином оформлені податкові накладні та включено цю суму до податкового кредиту, при цьому факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем у акті перевірки не заперечується.

Суд першої інстанції правильно вказав, що з огляду на п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежується право платника на бюджетне відшкодування тільки тих сум ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує звітному. Підпункт 7.5.1 цього Закону встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. Відповідно до п.п. 15.3.1 Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає тільки після включення суми ПДВ до податкового кредиту, при цьому позивач обґрунтовано вважав, що не мав права включати до податкового кредиту будь-які суми, раніше отримання належним чином оформлених податкових накладних.

Відтак суд першої інстанції, з урахуванням положень п. п. 7.4.5 Закону, відповідно до якого не підлягає включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, дійшов вірного висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту звітних періодів вказані суми на підставі податкових накладних попередніх періодів, після отримання таких накладних.

Щодо доводів апелянта ДПІ у Буському районі Львівської області щодо неможливості отримання позивачем послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, власником чи орендарем яких товариство не є, відповідно Договорів про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції № 11 від 30.03.2008 року укладеного з ТзОВ «Козацький Курінь» та складеного на його підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 01 березня 2010 року та аналогічного договору б/н від 23.03.2009 року укладеного з ТзОВ «Поділля Колодно», та складеного на його підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 01 березня 2010 року, то слід зазначити наступне.

На переконання апелянта, внаслідок укладання вищевказаних договорів та актів, понесені ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» витрати по отриманню послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції є не підтвердженими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку у відповідності до п.п.5.3.9. п5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого товариством безпідставно завищено витрати на суму отриманих послуг від ТзОВ «Поділля Колодно» та ТзОВ «Козацький Курінь» на суму 2 544 934,00 грн. за І півріччя 2010 року

Поряд з цим судом першої інстанції правильно встановлено, що на виконання вказаних договорів складено акт приймання-здачі робіт ( надання послуг) № ОУ-0000006 (т.1 а.с.66) та №ОУ-0000001 (т.1 а.с.75) згідно яких ТзОВ «Козацький курінь» виконано робіт загальною вартістю 1012120,49 грн., у тому числі ПДВ -168686,75 грн., а товариством «Поділля-Колодно» виконано робіт загальною вартістю 2041800 грн., у тому числі ПДВ - 340300 грн.

Згідно Додатків до актів здачі-приймання робіт визначено перелік ділянок, на яких надавалися послуги з вирощування (т. 1 а.с. 67, 76), та калькуляція вартості послуги по вирощуванню на 1 га. землі (т.1 а.с.68,78).

Відтак суд першої інстанції правильно вказав, що матеріалами справи документально підтверджується факт надання ТзОВ «Козацький курінь» та ТзОВ «Поділля-Колодно» на орендованих ними сільськогосподарських угіддях послуг по вирощуванню належних ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» с/г культур.

Факт надання послуг підтверджується актами приймання-здачі робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Вирішуючи спір в цій частині суд першої інстанції вірно врахував вимоги матеріального права, зокрема ст. 189 ЦК України, згідно якої продукція та доходи, вироблені, добуті, одержані з речі або приносяться річчю, належать лише власникові речі.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України № 283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До валових витрат відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України №283/97-ВР відноситься сума будь-яких витрат сплачених ( нарахованих ) протягом звітного періоду з урахуванням обмежень, встановлених п. 5.3-5.7 ст. 5 вказаного закону.

До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», включається сума податкового кредиту з ПДВ від отриманих послуг по вирощуванню с/г культур, в даному випадку згідно договору від 30.03.2008 року № 11 та договору від 23.03.2009 року.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п. 1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Враховуючи зазначені норми законодавства, встановлені судом першої інстанції обставини та наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), додатки до актів, звіти та калькуляція, з переліком, площі полів, на яких надавались послуги з вирощування та вартість послуги з вирощування на одному гектарі в розрізі виду робіт, якими підтверджуються факти придбання позивачем послуг та їх зв'язок з організацією господарської діяльності товариства, що є визначальною умовою для віднесення в податковому обліку витрат на придбання цих послуг до валових витрат, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо доводів апелянта про зайве віднесення ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» до складу валових витрат вартості отриманих відповідно до укладеного 19.08.2008 року між позивачем (замовник) та ТзОВ «Ді Ел Ей Пайпер Україна» (виконавець) договору № МК/0440924/1/3515 консультаційних послуг, та вартості отриманих відповідно до укладеного з ТзОВ «АМАКО Україна» (виконавець) договору № 1390/006590 про надання юридичних послуг (т.1 а.с.90-92)то слід зазначити, що такі є безпідставним.

Так, відповідно до укладеного договору № МК/0440924/1/3515 консультаційних послуг (т.1 а.с.79-88), виконавець зобов'язався надати юридичні та інші консультаційні послуги, які можуть замовлятися при потребі і перелік яких міститься в додатках до цього договору, що є невід'ємною частиною до нього. У разі необхідності виконавець надає послуги і представляє інтереси замовника в його відносинах з третіми особами, включаючи державні органи і органи місцевого самоврядування,

Виконані роботи сторонами оформлені актами приймання-передачі юридичних/консультаційних послуг від 26.02.2010 року вартістю 13739 грн., у тому числі ПДВ -2289,83 грн. (т.1 а.с.89) та від 26.02.2010 року на суму 93892,05 грн. у тому числі ПДВ -15648.68 грн. (т.1 а.с.89а).

Відповідно до банківських виписок, вартість наданих ТзОВ «Ді Ел Ей Пайпер Україна» послуг у сумі 13739 грн. та 93892,05 грн. позивачем оплачено по безготівковому рахунку (т.2 а.с.52,53).

Позивачем (замовник) 18.10.2009 року укладено з ТзОВ «АМАКО Україна» (виконавець) договір № 1390/006590 про надання юридичних послуг (т.1 а.с.90-92), предметом якого є послуги по вивченню та аналізу внутрішньої документації замовника, усного та письмового консультування, розробки та складання проектів необхідних документів у тому числі скарг, претензій та позовних заяв.

Додатками до договору є протоколи погодження вартості послуг №1 від 18.10.2009 року, №2 від 09.11.2009 року, №3 від 07.12.2009 року (а.с.93-95). Наданні послуги оформлено актами приймання-передачі наданих послуг, підписаних обома сторонами: від 17.01.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 18.01.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 19.01.2010 року на суму 6000 грн. у тому числі ПДВ - 1000 грн.; від 18.02.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 18.03.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 19.04.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 19.05.2010 року на суму 30000 грн. у тому числі ПДВ -5000 грн.; від 18.06.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн. (а.с.96-103).

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п. 1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Враховуючи зазначені норми законодавства, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини та наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме : акти-приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, платіжні документи, звіти юрисконсульта ТОВ «Амако Україна» (т.2 а.с.27-48) та описи виконаних робіт ТзОВ «Ді Ел Ей Пайпер Україна» (т.2 а.с.54-61), якими підтверджуються факти придбання позивачем послуг та їх зв'язок з організацією господарської діяльності товариства, що є визначальною умовою для віднесення в податковому обліку витрат на придбання цих послуг до валових витрат, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині.

Позивачем 14.09.2009 року укладено угоду №14/09/09 МПП з фірмою «Ерідон» (т.1 а.с.104) про те, що заборгованість товариства, яка виникла у зв'язку з отриманням товарного кредиту: насінням за договором поставки №279/08/136 від 26.09.2008 року на загальну суму 7842096,05 грн., складає 3 921048,02 грн., за отримання товарного кредиту засобів захисту рослин за договором поставки №279/09/44 від 01.04.2009 року на суму 11 500106,52 грн. складає 3 248182,51грн., за отримання товарного кредиту засобів захисту рослин за договором поставки №389/09/67 від 09.04.2009 року на суму 782415,84 грн. складає 308270,37 грн.; загальна заборгованість позивача перед МПП фірма «Ерідон» складає 7 477500,90 грн.

Крім існуючої заборгованості, позивач зобов'язався сплатити 20% річних за користування товарним кредитом :

за договором №279/08/136 -180475,68 грн.;

за договором №389/09/67 - 14527,12 грн.;

за договором №279/09/44 - 153065,38 грн.

Оплата за товар, отриманий по угоді №14/09/09 , що складає 7 825569, 08 грн. проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок МПП фірма «Ерідон».

На виконання даної угоди складено акти здачі-прийняття робіт ( надання послуг) (т.1 а.с.105-106): від 29.12.2009 року № ЕР - 0000525 на суму 150396,40 грн. без ПДВ ; від 29.12.2009 року № ЕР-0000527 на суму 139660,42 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Відповідно до п.5.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, віднесення позивачем до валових витрат відсотків по товарному кредиту у сумі 150396,40 + 139660,42 = 290056,82 грн. не суперечить вимогам п. 5.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що правильно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року по справі № 2-а-9458/11/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення. На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після вступу в законну силу, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.З.Улицький

Р.М.Гулид

Ухвала в повному обсязі складена 02.03.2012 року.