Ухвала суду № 22127571, 07.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 р. Справа № 68712/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року по справіза позовомЗакритого акціонерного товариства "Галка-Дрогобич"доДержавної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Галка-Дрогобич», звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002511502/0 виставленого 15.05.2009 р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно змінено призначення платежу, здійсненого позивачем, відтак кошти, призначені на сплату поточного податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем протиправно зараховано для погашення заборгованості в порядку календарної черговості та виставлено спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 15 травня 2009 року №0002511502/0.

Задовольняючи адміністративний позов суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», зафіксованих у акті перевірки №454/15-2 від 05.05.2009р., а саме, сплата із затримкою, що є більшою 90 календарних днів узгодженого податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 40230,00 грн., оскільки доказами, що містяться у матеріалах справи підтверджено сплату вказаних податкових зобов'язань у визначеній сумі і у встановлений законом строк, і відповідач при цьому протиправно змінив призначення платежу (чітко визначене позивачем), зарахувавши вказану суму в рахунок погашення попередньої заборгованості, а відтак є неправомірним виставлення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0002511502/0 від 15.05.2009 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% від вказаної суми, що становить 20115,01 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що за наслідками камеральної перевірки ЗАТ «Галка-Дрогобич» (код ЄДРПОУ 31945760) складено акт від 05.05.2009 року № 454/15-2 та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2009 р. №0002511502/0 на загальну суму 20 115,01 грн. (штрафна санкція по податку на додану вартість в розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої із затримкою). Порушення, викладені в акті камеральної перевірки, є правомірні і заключаються в тому, що платником погашено недоїмку (узгоджені суми податкових зобов'язань згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, що подана до ДПІ у Дрогобицькому районі 20.08.2008р. № 35473), що рахувалася у картці особового рахунку платника з податку на додану вартість.

ДПІ у Дрогобицькому районі діяло у відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно якої органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів)... і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

В судове засідання сторони не зявились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідачем 05.05.2009 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку дотримання позивачем вимог п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що 05.05.2009 р. складено акт №454/15-2.

Відповідно до вказаного акта перевірки, відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, чим порушено п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме, сплата із затримкою, що є більшою 90 календарних днів узгодженого податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість.

За результатами та на підставі акта перевірки відповідачем 15.05.2009 р. виставлено податкове повідомлення-рішення №0002511502/0, яким за затримку що є більшою 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 40230 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% від вказаної суми, що становить 20115,01 грн.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем 20.08.2008 року до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень місяць 2008 року, у рядку 27 якої позивачем задекларовано до сплати ПДВ в сумі 40230 грн. (граничний термін сплати 01.09.2008р.).

Відповідно до долученої до матеріалів справи копії платіжного доручення №656, позивачем сплачено 29 серпня 2008 року до Державного бюджету м. Дрогобича 40230 грн., призначення платежу - «ПДВ за липень 2008 року». Проте вказана сума зарахована відповідачем на погашення заборгованості попередніх податкових періодів.

Відповідно до п. 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 - III від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3.1. ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно п.4.1.4 ст. 4 цього закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітної (податкового) місяця.

Згідно з п.4.1.5. ст. 4 Закону №2181, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційні (банківський) день.

Разом з тим, пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №2181 передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то з аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкової боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №358/13/13-09 від 17.03.09 р., та підтримана Верховним Судом України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність порушення позивачем п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», зафіксованих у акті перевірки №454/15-2 від 05.05.2009р., а саме, сплата із затримкою, що є більшою 90 календарних днів узгодженого податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 40230,00 грн., оскільки доказами, що містяться у матеріалах справи підтверджено сплату вказаних податкових зобов'язань у визначеній сумі і у встановлений законом строк, і відповідач при цьому протиправно змінив призначення платежу (чітко визначене позивачем), зарахувавши вказану суму в рахунок погашення попередньої заборгованості, а відтак є неправомірним виставлення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0002511502/0 від 15.05.2009р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% від вказаної суми, що становить 20115,01 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року по справі№2а-4115/11/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:І.В. Глушко

Судді:О.М. Довгополов

В.В. Святецький