Ухвала суду № 2212306, 16.09.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа № 22а-8204/08                                                                                                        Головуючий суддя у суді

категорія статобліку – 36                                                                                                   1-ої інстанції – Гончаренко С.А.

                                                                                                                                              (справа № 11/345/08-АП)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  16 вересня 2008 року                                                                              м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного судуу складі:

головуючого  –  судді Мартиненка О.В.

суддів              –  Поплавського В.Ю., Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання -   Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від  17 липня 2008 року по справі 11/345/08-АПза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

14 травня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2008 року № 0000072305/0, винесене Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині обов’язку позивача відображати операції з поставки йому м’яса живою вагою не в загальній, а в спеціальній декларації з ПДВ, що призвело до безпідставного зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ  на 948.699,00 грн.

Постановою  господарського суду Запорізької області від  17 липня 2008 року по справі 11/345/08-АП  позовні вимоги були задоволені.

Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.  

Апеляційну скаргу мотивовано порушенням судом норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду, а також правильність застосування  судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія дійшла  висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема,  з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності з підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 18.04.2008 року № 0000072305/0  (а.с. 6) зазначено, що відповідачем встановлено порушення з боку позивача пункту  7.4. та підпунктів 7.7.1,  7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 5.12.2 пункту 5.12 статті 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166, в результаті чого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 948.699,00 грн.

Підставою для винесення відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення з’явилися висновки, викладені в  акті № 509/23/31914947 від 18.04.2008 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Агропромислова компанія з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2008 року» (а.с. 7-23).

Як вбачається з вказаного акту, відповідачембуло зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування у зв’язку з тим, що позивач користується пільгами сільськогосподарського підприємства згідно п.п. 6.2.6. п. 6.2. ст. 6 та п. 11.21. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»

Для цілей перевірки відповідачем розрахована питома вага господарських операцій позивача з поставки м’яса в живій вазі, які оподатковуються за ставкою 0%,  до загального обсягу  господарських операцій, яка у лютому 2008 року становить 96,7%. (а.с. 15).

З використання вказаної питомої ваги господарських операцій позивача з поставки м’яса в живій вазі відповідачем розраховано, що податковий кредит, який виник в результаті придбання зернових, медикаментів тощо, необхідних для вирощування свиней, у лютому 2008 року становить 928.108 грн. (а.с. 19).

При цьому в акті зроблено висновок, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України» від 28.03.2007 року № 596 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 і від 12.05.1999 року № 805» сума операцій, що виникли у ТОВ «Агропромислова компанія» від поставки переробному підприємству ВАТ «Мелітопольський м’ясокомбінат» м’яса в живій вазі неправомірно віднесено до загальної декларації з ПДВ. Операції по поставці переробному підприємству свиней в живій вазі, на думку відповідача, повинні знайти відображення в окремій (скороченій)  податковій декларації (а.с. 16).

В результаті вказаного порушення, на думку відповідача, у грудні 2008 року позивачем було завищено суму податкового кредиту по загальній декларації з податку на додану вартість на суму 928.108 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму 948.699 грн. (а.с. 20, 21).

Судова колегія не може погодитись з вказаними висновками відповідача з огляду на таке.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: • на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; • з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; • обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); • безсторонньо (неупереджено);                  • добросовісно; • розсудливо; • з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; • пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); • з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; • своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані вимоги процесуального закону є обов’язковими і для суб’єктів владних повноважень при прийнятті ними рішень, обов’язкових для виконання іншими особами.

Пунктом 11.21. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі було ратифіковано Законом України  «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від  10 квітня 2008 року N 250-VI, який набрав чинності з 29.04.2008 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» абзац перший пункту 11.21. статті 11  Закону України «Про податок на додану вартість» було викладено у наступній редакції: «до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до пункту  11.21. статті 11  Закону України «Про податок на додану вартість» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Аналіз змісту наведеної норми статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, вказує на те, що заходи передбачені ним, спрямовані на підтримку вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників і полягають в тому, що переробні підприємства спрямовують суми ПДВ від реалізації  ними молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів не до бюджету, а для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, у яких вони придбали молоко і м'ясо у живій вазі.

У разі появиу самих сільськогосподарських товаровиробників за наслідками  реалізації власної сільськогосподарської продукції, сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, вказані суми податку дозволено залишити у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямувати виключно для підтримки власного сільськогосподарського виробництва. При цьому законом Кабінет Міністрів України уповноважено визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.

            У відповідності з п. 12, п. 13 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 596) (надалі – Порядок № 805) «сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними, зокрема, м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними, зокрема,  м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Контроль за використанням коштів податку на додану вартість здійснюють, зокрема,  відповідні органи державної податкової служби».

            Отже, виходячи з наданих повноважень, Кабінетом Міністрів України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставленої ними продукції  власного виробництва з метою правильного нарахування і використання сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, і які законом дозволено залишити у розпорядженні вказаної категорії платників податку.

При цьому органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за використанням коштів податку, що залишається у сільськогосподарських товаровиробників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським товаровиробником і у перевіряємому періоді здійснював поставки переробним підприємствам м’яса свиней живою вагою.

            Згідно пп. 6.2.6 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

            Отже, на відміну від інших категорій сільськогосподарських товаровиробників, позивач взагалі звільнений від сплати податку на додану вартість за результатами реалізації переробним підприємствам власної продукції в живій вазі, і у нього не можуть з’явитися  суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, і які він згідно закону може залишити у своєму розпорядженні.

За таких обставин покладання відповідачем на позивача обов’язку відображати в окремій, а не в загальній декларації з податку на додану вартість, результати господарських операцій з реалізації переробним підприємствам власної продукції в живій вазі є безпідставним і має за своїми наслідками не фінансову підтримку вітчизняного товаровиробника, а необґрунтоване вилучення у нього коштів внаслідок безпідставного зменшення бюджетного відшкодування.

            У зв’язку з цим судова колегія зауважує, що недосконалість підзаконного акту - Порядку № 805– в частині конкретного визначення, в якій декларації (в загальній чи окремій) мають бути відображені результати реалізації сільськогосподарської продукції в живій вазі переробним підприємствам, не може бути підставою для необґрунтованого зменшення сільськогосподарському товаровиробнику бюджетного відшкодування.

            При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2008 р. N 300  вказаний недолік Порядку № 805 був усунутий шляхом доповнення п. 2 цього Порядку, у якому зазначено, що сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою, реченням такого змісту: «При цьому суми податкового кредиту за звітний період включаються до податкової декларації з податку на додану вартість платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення відповідача є таким, що прийняте ним не на підставі законів України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження надані, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно та нерозсудливо.

 З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198,  199, 200, 205, 206 КАС України  колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області  залишити без задоволення.

 Постанову  господарського суду Запорізької області від  17 липня 2008 року по справі 11/345/08-АПзалишити  без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 17.09.2008 року.

Головуючий суддя:                                                                                     О.В. Мартиненко

Судді:                                                                                                            В.Ю. Поплавський

С.А. Уханенко