Постанова № 22120601, 13.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2012 року 10:02 № 2а-17908/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Квадратура"

до Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0000722340 від 25.10.2011року

за участю представників:

позивача:Яроцька Ю.О..

відповідача:Марченко Н.М., Позняк Ю.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.02.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадратура» (надалі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (надалі Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення форми «Р» № 0000722340 від 25.10.2011 р

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки № 397/23-404/33745905 від 11.10.2011 року в частині порушення Позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

При цьому, позивач зазначає, що висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірне податкове повідомлення рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «РІП», що має ознаки фіктивності. А отже, договори, укладені між Позивачем та його контрагентом, на думку контролюючого органу є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а Позивач, в свою чергу, позбавлений права на формування податкового кредиту за цими операціями.

В судовому засіданні 13.02.2012 р. представником Відповідача подано клопотання про забезпечення доказів адміністративного позову шляхом допиту в якості свідка директора контрагента Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РІП»- ОСОБА_5.

Мотивуючи вказане клопотання Відповідач зазначив, що згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2011 року № 4528/ДПІ/26-10/3 ОСОБА_5 не є директором ТОВ «РІП», підприємство не реєстрував, ніякого відношення до господарської діяльності даного підприємства не має, а отже обставини, які останній може повідомити суду мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою суду від 13.02.2012 року Відповідачу відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що в матеріалах справи вже наявна належним чином завірена копія пояснень директора ТОВ «РІП»ОСОБА_5, з яких власне і вбачається, що останній фактичного відношення до господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РІП»- не має.

До того ж, представником Відповідача до клопотання не додано підтверджень того, що невжиття заходів забезпечення доказів якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим правильне вирішення спору по суті за наявними у справі документами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура»(код ЄДРПОУ 33745905) з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «РІП»(код ЄДРПОУ 32163147).

За наслідками вказаної перевірки Відповідачем складено Акт перевірки № 397/23-404/33745905 від 11.10.2011 року (надалі Акт перевірки).

Як вбачається з висновків Акту, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадратура»п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі ПКУ), в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1068250 грн., в тому числі по періодах:

­за березень 2011 року на суму 186 000 грн.,

­за квітень 2011 року на суму 432 420 грн.,

­травень 2011 року на суму 449 830 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва винесено спірне податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000722340 від 25.10.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1068 251 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1068 250 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн.

З огляду на вказані обставини, з метою належного захисту порушеного права Позивач звернувся до суду з метою вирішення даного публічно-правового спору по суті.

Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлюєнаявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи свою правову позицію Відповідач зазначає, що згідно п. 198.1 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі:

­здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

­придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Посилаючись на вказані норми Податкового кодексу України, Відповідач зазначає, що перевіркою не було встановлено придбання Позивачем робіт для подальшого використання у межах власної господарської діяльності, а тому ТОВ «Квадратура», у відповідності до ПКУ, не має права на податковий кредит.

В процесі розгляду справи Окружний адміністративний суд м. Києва встановив, що протягом березня - травня 2011 року між Позивачем та ТОВ «РІП»було укладено Договори на виконання будівельних робіт при будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 31/17, а саме: № 90-2-03/11 від 01.03.2011 р., № 91-2-03/11 від 01.03.2011 р., № 117-2-04/11 від 01.04.2011 р., № 118-2-04/11 від 01.04.2011 р., № 119-2-04/11 від 01.04.2011 р., № 131-2-05/11 від 01.04.2011 р., № 132-2-05/11 від 01.04.2011 р., № 133-2-05/11 від 01.04.2011 р.

За результатами вказаних Договорів ТОВ «РІП»було виконано будівельні роботи на будівництві житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 31/17, в підтвердження чого Позивачем надано наступні Акти виконаних робіт, що були підписані без зауважень:

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №90-2-03/11 від 01.03.2011 р. за березень 2011 року;

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №91-2-03/11 від 01.03.2011 р. за березень 2011 року;

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №117-2-04/11 від 01.04.2011 р. за квітень 2011 року;

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №118-2-04/11 від 01.04.2011 р. за квітень 2011 року;

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №119-2-04/11 від 01.04.2011 р. за квітень 2011 року;

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №131-2-05/11 від 29.04.2011 р. за травень 2011 року;

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №132-2-05/11 від 29.04.2011 р. за травень 2011 року;

­Акт №1 виконаних будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, згідно Договору №133-2-05/11 від 29.04.2011 р. за травень 2011 року

За виконані роботи Позивачем було перераховано на поточний рахунок ТОВ «РІП»грошові кошти у розмірі 6 409 498,00 грн., в тому числі ПДВ 1 068 249,68 грн., про що свідчать платіжні доручення: № 479 від 26.04.2011 р., № 480 від 26.04.2011 р., № 605 від 13.05.2011 р., № 629 від 17.05.2011 р., № 640 від 18.05.2011 р., № 693 від 24.05.2011 р., № 703 від 25.05.2011 р., № 729 від 27.05.2011 р.

На виконання умов вищевказаних Договорів ТОВ «РІП»на користь Позивача було виписано наступні податкові накладні:

­-№236 від 31.03.2011 р. на загальну суму 786 144,00 втому числі ПДВ - 131 024,00 грн.;

­№ 237 від 31.03.2011 р. на загальну суму 329 856,00 в тому числі ПДВ - 54 976,00 грн.;

­№ 309 від 29.04.2011 р. на загальну суму 804 520,00 в тому числі ПДВ - 134 086,67 грн.;

­№ 310 від 29.04.2011 р. на загальну суму 926 743,00 в тому числі ПДВ - 154 457,17 грн.;

­№ 311 від 29.04.2011 р. на загальну суму 863 257,00 в тому числі ПДВ - 143 876,00 грн.;

­№ 465 від 24.05.2011 р. на загальну суму 850 000,00 в тому числі ПДВ - 141 666,67 грн.;

­№ 467 від 25.05.2011 р. на загальну суму 912 546,00 в тому числі ПДВ - 152 091,00 грн.;

­№ 471 від 27.05.2011 р. на загальну суму 936 432,00 в тому числі ПДВ - 156 072,00 грн.

Дані податкові накладні Позивачем було включено до реєстру отриманих податкових накладних та відображено в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до Декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень та травень місяці 2011 року.

Відповідач, мотивуючи правомірність винесення оспорюваного податкового повідомлення рішення посилається, зокрема на те, що згідно податкової звітності, поданої Контрагентом Позивача до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, директором останнього був ОСОБА_5.

В свою чергу, Відповідач зазначає, що в рамках проведеного контрольного заходу від ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано копію службової записки від 21.07.2011 року № 4528/ДПІ/26-10/3, з якої вбачається, що гр. ОСОБА_5, як він вказує, директором та засновником ТОВ «РІП» не є, жодного відношення до фінансового господарської діяльності вказаного підприємства не має.

Отже, контролюючий орган, з посиланням на п. 2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прийшов до висновку про те, що фінансово господарська діяльність контрагента Позивача ТОВ «РІП»здійснювалась поза межами правового поля, тому правочини останнього з контрагентами, в тому числі і Позивачем є нікчемними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності правочину між Позивачем та ТОВ «РІП»з огляду на наступне.

Так, згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю.

Окружний адміністративний суд м. Києва, в даному випадку, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, з метою всебічного і повного зясування обставин, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва інформацію про хід кримінальної справи порушеної відносно посадових осіб ТОВ «РІП»за фактом фіктивного підприємництва, відповідно до ч. 2 ст.205 КК України.

На виконання вимог суду Відповідачем надано завірену копію Листа СУ ДПС у Черкаській області (вих. № 1188/7/09-019 від 10.02.2012 р.), з якого вбачається, що проведеними по кримінальній справі № 3601100054 слідчооперативними діями встановити місцезнаходження та допитати засновників та службових осіб ТОВ «РІП»не вдалось за можливе.

СУ ДПС у Черкаській області також повідомлено про неможливість проведення почеркознавчої експертизи на предмет дослідження фінансово господарських документів ТОВ «РІП», та зазначено, що слідство про вказаній кримінальній справі триває.

Отже, станом на дату розгляду даної адміністративної справи, вирок суду по кримінальній справі, порушеної стосовно посадових осіб контрагента Позивача за ч.2 ст.205, Кримінального кодексу України - відсутній.

За таких обставин, суд вважає хибними доводи Відповідача щодо нікчемності договорів між Позивачем та контрагентом з посиланням на службову записку від 21.07.2011 року № 4528/ДПІ/26-10/3 ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Щодо обставин, викладених податковим органом стосовно вчинення сторонами правочинів без наміру створення правових наслідків, Позивачу, з метою підтвердження власної правової позиції, було запропоновано надати докази використання результатів робіт, отриманих від ТОВ «РІП»у власній господарській діяльності.

На пропозицію суду щодо надання відповідних додаткових доказів, Позивачем надано документи, що підтверджують використання робіт, придбаних останнім у ТОВ «РІП», а саме: ряд первинних бухгалтерських документів, за якими Виконавцем є ТОВ «Квадратура», а замовниками, зокрема, є: Державне підприємство «Житлоінбуд»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Інвест».

Позивач зазначає, що між ТОВ «Квадратура»та ДП «Житлоінбуд», між ТОВ «Квадратура»та ТОВ «Форум Інвест»протягом червня 2010 року липня 2011 року було укладено Договори на виконання будівельних робіт при будівництві житлового будинку за адресою м. Київ вулиця Васильківська, 31/17.

В подальшому, з метою забезпечення виконання вказаних робіт, між Позивачем та третіми особами, зокрема, ТОВ «РІП»укладені Договори виконання будівельних робіт на будівництві житлового будинку за адресою: вул. Васильківська, 31/17, які і є, на думку Відповідача, нікчемними.

В рамках Договорів, що були укладені між ТОВ «Квадратура»(Підрядник) та ДП «Житлоінбуд»та ТОВ «Квадратура»і ТОВ «Форум - Інвест»(Замовник), контрагентом Позивача ТОВ «РІП», як Субпідрядником було виконано будівельні роботи на загальну суму 6 409 498,00 грн., в тому числі ПДВ 1 068 249,68 грн.

Судом встановлено, що згідно наданих Позивачем завірених копій первинних бухгалтерських документів роботи, що надавались ТОВ «Квадратура»третім особам в рамках власної господарської діяльності відповідають роботам, результати яких були отримані Позивачем від ТОВ «РІП». Зворотнього, в порушення положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Відповідачем не доведено.

З огляду на це суд вбачає за можливе прийти до висновку про помилковість тверджень контролюючого органу щодо відсутності наміру сторін на створення правових наслідків в рамках господарських взаємовідносинах Позивача та ТОВ «РІП».

Крім того, субєкт владних повноважень, в даному випадку, обґрунтовуючи власну правову позицію щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту, посилався на Акт перевірки ТОВ «РІП»від 08.08.2011 року № 1803/23-03/32163147 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва за період березень травень 2011 року. З даного Акту випливає, що данні, наведені в деклараціях по ПДВ про обсяги продажу товарів (робіт, послуг), податкові зобовязання, та, як наслідок податкових кредит не є дійсними.

З такими доводами Відповідача також не можна погодитись, враховуючи положення п. 110.1. ПКУ, яким встановлено, що виключно платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналіз вказаної правової норми Кодексу не дає змоги погодитись із твердженням відповідача стосовно настання фінансової відповідальності одного платника податків за порушення податкового законодавства, що допущені іншим платником.

Підсумовуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про хибність, в даному випадку, доводів відповідача щодо взаємозвязку права позивача на податковий кредит та обовязку його контрагента сплачувати податкові зобовязання, адже виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Згідно з п.198.2. Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

­дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

­дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків під час відображення в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Щодо посилання Відповідача на порушення Позивачем положень п. 198.6 ПКУ, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає таке.

Так, пунктом. 198.6 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

З урахуванням сутності заперечень проти позову, Окружним адміністративним судом м. Києва, було запропоновано податковому органу надати належні докази, які б могли підтвердити доводи відносно того, що наведені в податковій накладній відомості не відповідають дійсності, а отже у позивача відсутнє право на податковий кредит.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З урахуванням того, що податковим органом таких доказів не надано, Окружним адміністративним судом м. Києва прийшов до висновку про недостатність доказів які, в сукупності, всебічно і повно підтверджують або спростовують обставини законності права позивача на отримання податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, під час розгляду даної справи ухвалою суду від 23.01.2012р. витребувано у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва додаткові докази по справі стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «РІП», а саме: щодо декларування та сплати останнім податкових зобовязань по податку на додану вартість по взаємовідносинах з Позивачем за березень травень місяці 2011 року.

З наданих Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва документів вбачається, що контрагентом Позивача було подано податкові декларації по податку на додану вартість, за березень, квітень, травень 2011 року. З додатків № 5 зазначених декларації вбачається, що ТОВ «РІП»було задекларовано в повному обсязі суму податкових зобовязань по податку на додану вартість по, зокрема, взаємовідносинах з позивачем, а саме за березень 2011 року на суму 186 000 грн., за квітень 2011 року на суму 432 420 грн., травень 2011 року на суму 449 830 грн.

За даними зворотнього боку облікової картки платника податку на додану вартість ТОВ «РІП», станом на травень місяць 2011 року у останнього відсутня недоїмка по сплаті податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем робіт податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості робіт разом із податком на додану вартість, за умови фактичності виконання договірних правовідносин є достатніми підставами для визнання, в даному випадку, правомірним формування Позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Мотивуючи висновок щодо неправомірності винесених субєктом влади податкових повідомлень - рішень, Окружний адміністративний суд м. Києва також зазначає, що роботи, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отриманими внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання даних робіт також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повязує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентом, і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, ТОВ «РІП», як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Згідно бази даних Державної податкової служби України http://www.sta.gov.ua/control/uk/cancelledlicense/search станом на березень - травень місяці 2011 року Контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ, та мав свідоцтво платника ПДВ № 100107770.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Квадратура», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94-97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000722340 від 25.10.2011 року Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва.

3.Судові витрати у розмірі 28,23 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович