Постанова № 22119402, 03.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 лютого 2012 року11:30 № 2а-17169/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Літвінової А.В., суддів Бояринцевої М.А., Головань О.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»

до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва,

Державної податкової служби України,

про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 №0000982307, від 08.06.2011 №0000942307/0, від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307, скасування рішення за результатами розгляду повторної скарги від 03.11.2011 №4866/6/10-2115,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 №0000982307, від 08.06.2011 №0000942307/0, від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307, скасування рішення за результатами розгляду повторної скарги від 03.11.2011 №4866/6/10-2115.

Позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва необґрунтовано, на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та приватним підприємством «УПТК-Агро», протиправно, всупереч положенням пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №00000942307/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 97450,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24362,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000982307, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 121812,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 30453,00 грн., які в подальшому змінені податковими повідомленнями-рішеннями від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307, винесеними за результатами процедури апеляційного узгодження у звязку із зменшенням суми штрафних санкцій.

Позовні вимоги в частині скасування рішення за результатами розгляду повторної скарги від 03.11.2011 №4866/6/10-2115 мотивовано тим, що Державна податкова служба України, здійснюючи розгляд повторної скарги позивача на оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяла необґрунтовано, без доведення правомірності здійсненого донарахування, за відсутності повного та всебічного розгляду скарги позивача.

Представник державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-365561 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 №0000982307, від 08.06.2011 №0000942307/0, від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307 як таких, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Так, представником податкового органу зазначено, що підставою для висновку про необґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту та валових витрат сум по взаємовідносинам з приватним підприємством «УПТК-Агро»є, у тому числі, акт державної податкової інспекції у м. Чернівці від 11.03.2011 №548/23-2/34803150, яким встановлено, що операції між приватним підприємством «УПТК-Агро»та його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В судове засідання представник Державної податкової служби України не зявився, письмових заперечень проти позову не надав, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У звязку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, колегією суддів вирішено розглянути справу №2а-17169/11/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»стосовно взаємовідносин з приватним підприємством «УПТК-Агро»та приватним підприємством «Планета Послуг»за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва складено акт перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125, яким зафіксовано факт порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період у сумі 121812,00 грн., а також порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, на загальну суму 97450,00 грн.

Так, актом перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125 встановлено безтоварність господарських операцій, здійснених на виконання умов договорів купівлі-продажу від 05.01.2011 №4/01.11 та від 11.11.2010 №11/11/10, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»та приватним підприємством «УПТК-Агро», у звязку з чим державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва зроблено висновок про непідтвердженність з боку позивача правомірності формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат на підставі первинних документів, складених за відсутності факту реальності господарських операцій.

На підставі акту перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125 державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №00000942307/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 97450,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24362,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000982307, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 121812,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 30453,00 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 22.08.2011 №11105/7/25114 податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000982307 скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 25602,00 грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №00000942307/0 скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 20481,50 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва за результатами процедури апеляційного узгодження винесено податкове повідомлення від 01.09.2011 №0001422307, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 121812,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4851,25 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 №00001412307, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 97450,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3881,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 03.11.2011 №4866/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 08.06.2011 №0000982307, №00000942307/0 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 22.08.2011 №11105/7/25114, прийнятого за результатом розгляду скарги (податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307) залишено без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»- без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, колегія суддів бере до уваги наступне.

Аналізуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»в частині скасування рішення Державної податкової служби України від 03.11.2011 №4866/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Державної податкової служби України від 03.11.2011 №4866/6/10-2115 повторну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»залишено без задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»заявлено вимогу про скасування вказаного рішення з мотивів його невмотивованості, необґрунтованості та відсутності доведення до платника податків правомірності донарахувань.

Так, відповідно до пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 №1001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 за №10/18748, (далі за текстом Положення №1001) обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктами 13-15 Положення №1001 орган державної податкової служби зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу. У вступній частині рішення зазначаються повне найменування юридичної особи, яка подала скаргу, прізвище та ініціали посадової особи платника податків - юридичної особи або фізичної особи - платника податку, відомості про предмет оскарження, дата прийняття скарги до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції). Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги, дату і номер податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби і найменування органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання, зазначених у скарзі. У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу. Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання, викладених у скарзі, про збільшення суми податкового зобов'язання або податкового боргу або залишення скарги без розгляду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення Державної податкової служби України від 03.11.2011 №4866/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги прийнято з використанням інформації акту перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125, корінців оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, розрахунку штрафних санкцій, рішення про результати розгляду первинної скарги. У мотивувальній частині рішення наведено результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також зроблено посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обґрунтованість та вмотивованість рішення Державної податкової служби України від 03.11.2011 №4866/6/10-2115.

Субєктивне ставлення платника податку до змісту рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами апеляційного узгодження, не є достатнім для висновку про його невмотивованість.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»щодо наявності підстав для скасування рішення Державної податкової служби України від 03.11.2011 №4866/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Аналізуючи доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 №0000982307, від 08.06.2011 №0000942307/0, колегія суддів також вказує на їх необґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно із приписами підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до підпункту 5.1.2 пункту 5.1 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1440/18735, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 5.3 названого Положення у випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 22.08.2011 №11105/7/25114 податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000982307 скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 25602,00 грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №00000942307/0 скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 20481,50 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

З урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 22.08.2011 №11105/7/25114 державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення від 01.09.2011 №0001422307 та податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 №00001412307, які вручено позивачеві до моменту судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що Державною податковою адміністрацією у місті Києві рішенням від 22.08.2011 №11105/7/25114 зменшено суму грошового зобов'язання, визначену податковими повідомленнями-рішеннями від 08.06.2011 №0000982307, від 08.06.2011 №00000942307/0, а також зважаючи на те, що державою податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва за результатами процедури апеляційного узгодження прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 08.06.2011 є відкликаними в силу закону, отже у звязку з чим вказує на відсутність підстав для задоволення позову цій частині.

Аналізуючи доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307 як таких, що прийнято державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так само, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом абзацу другого підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Так само, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так само, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»та приватним підприємством «УПТК-Агро», суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010 року між приватним підприємством «УПТК-Агро»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»(покупець) укладено договір купівлі-продажу №1/11/10, відповідно до якого продавець зобовязувався передати у власність покупця металеві вироби, а покупець зобовязувався їх прийняти та здійснити їх оплату на умовах договору. Загальна сума договору становить 93125,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 15520,83 грн.

На виконання умов договору від 01.11.2010 №1/11/10 приватним підприємством «УПТК-Агро»виписано податкову накладну від 26.11.2010 №82 на загальну суму 93125,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 15520,83 грн.

У свою чергу, 05.01.2011 року між приватним підприємством «УПТК-Агро»(продавець) та товариством обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»(покупець) укладено договір купівлі-продажу №4/01.11, відповідно до якого продавець зобовязується передати у власність покупця металеві вироби, а покупець зобовязується прийняти та оплатити їх на умовах договору. Загальна сума договору становить 491573,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 81928,97 грн.

На виконання умов договору від 05.01.2011 №4/01.11 приватним підприємством «УПТК-Агро»виписано податкову накладу від 10.01.2012 №17 на загальну суму 491573,80 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 81928,97 грн.

На підтвердження реальності вказаних господарських операцій товариством обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»надано суду: копії договорів від 01.11.2010 №1/11/10, від 05.01.2011 №4/01.11 з додатками, видаткові накладні від 26.11.2010 №82, від 10.01.2011 №РН-0000018 та податкові накладні від 26.11.2010 №82, від 10.01.2012 №17, акти приймання-передачі, наряди на відрядну роботу.

Додатково, товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»на підтвердження факту використання отриманого товару у подальшій господарській діяльності надано суду копію договору підряду від 15.12.2010 №15, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-жилищный комплекс «Киевский»та товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»з додатками, а також документи на підтвердження реальності вказаної господарської операції: акт прийому-передачі фронту робіт від 15.12.2010, акт прийняття виконаних підрядних робіт за березень 2011 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2010 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2011 року, акт №2 прийняття виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, наряди на обробку бронзових деталей на токаря Анохіна П.В., фотографії продукції.

У свою чергу, актом перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125, наданим державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підтвердження безтоварності господарських операцій, визначених договорами від 01.11.2010 №1/11/10, від 05.01.2011 №4/01.11, встановлено відсутність у приватного підприємства «УПТК-Агро»основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей, відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про відсутність у приватного підприємства «УПТК-Агро»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам.

Крім того, згідно з актом перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125 у провадженні ОВС СВПМ ДПА у Чернівецькій області знаходиться кримінальна справа №Я-110098, порушена за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України по факту придбання субєктів підприємницької діяльності приватного підприємства «УПТК-Агро»та приватного підприємства «Планета послуг»з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику шкоду державі.

Додатково, на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва зазначено, що актом перевірки державної податкової інспекції у місті Чернівці від 11.03.2011 №548/23-2/34803150 встановлено непідтвердженність операцій між приватним підприємством «УПТК-Агро»та його контрагентами стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»висновків акту перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125 не спростовано, жодних інших документів, аніж податкові та видаткові накладні та документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності господарських операцій по договорам від 01.11.2010 №1/11/10, від 05.01.2011 №4/01.11 не надано.

Зокрема, позивачем не надано суду доказів поставки товару від місця знаходження постачальника до місця призначення, а саме: договір перевезення, товаротранспортні накладні, доручення, маршрутні листи або ж інших документів, які б свідчили про дійсність факту перевезення товару, в той час як відповідно до пункту 2.5 договору від 01.11.2010 №1/11/10 поставка товару здійснюється перевізником покупця за рахунок покупця до місцезнаходження покупця. Так само, згідно з пунктом 2.5 договору від 05.01.2011 №4/01.11 поставка товару здійснюється перевізником покупця за рахунок покупця до місцезнаходження покупця.

Крім того, позивачем не обґрунтовано економічної доцільності укладення договорів купівлі-продажу металевих виробів з субєктом господарювання, видами діяльності якого є оптова торгівля непродовольчими товарами споживчого призначення, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, в той час як згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.06.2011 №10313778 до основних видів діяльності безпосередньо товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»відноситься монтаж та встановлення збірних конструкцій, діяльність у сфері інжинірингу, виробництво будівельних металевих виробів, монтаж металевих конструкцій.

Наявність належним чином складених та оформлених первинних документів, що підтверджують подальше використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, не є достатньою для висновку про реальність господарських операцій з їх придбання безпосередньо у приватного підприємства «УПТК-Агро».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, наявності господарської мети на вчинення відповідних господарських операцій та наявності звязку між фактом придбання товарів (послуг) та господарською діяльністю платника податку, у звязку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»та приватним підприємством «УПТК-Агро»на підставі договорів від 01.11.2010 №1/11/10, від 05.01.2011 №4/01.11.

Наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції за відсутністю реального здійснення господарських операцій не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту та валових витрат сум по вказаним операціям.

Враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з приватним підприємством «УПТК-Агро», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобовязань, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 19.05.2011 №244/1-23-70-36556125.

В той же час, перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам, зазначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, аналізуючи інші доводи позивача щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307, колегія суддів вказує на наступне.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема, отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у звязку з отриманням постанови старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області від 29.03.2011 про проведення документальної позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) в рамках розслідування кримінальної справи №Я-110098.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Норми пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не містять застережень, зокрема, щодо виду складу злочину або ж субєктного складу осіб, за фактом якого та у відношенні яких порушено кримінальну справу.

Відповідно до пункту 56.21 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою таприпускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307 прийнято державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі висновків акту позапланової перевірки, яку призначено відповідно до кримінально-процесуального закону, враховуючи те, що податковим органом не надано суду доказів набрання законної сили рішенням суду, винесеним за результатами розгляду кримінальної справи №Я-110098, колегія суддів вказує на передчасність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307, у звязку з чим вказує на обґрунтованість доводів товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307, та відповідно, наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 01.09.2011 №0001422307, від 01.09.2011 №00001412307.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити позивачу судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у сумі 14, 12 грн. (чотирнадцять гривень 12 копійок) шляхом їх стягнення з видатків Державного бюджету України на утримання державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя А.В. Літвінова

Судді О.В. Головань М.А. Бояринцева