Постанова № 22119333, 20.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2012 року 15:46 № 2а-18740/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудтехнологія»

до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Рембудтехнологія»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок податкового органу про пропуск позивачем строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строків розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки товар фактично перетнув митний кордон є не обґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам.

В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки, перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 2 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме у позивача існувала прострочена дебіторська заборгованість.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі наказу проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Рембудтехнологія»з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України по контракту №22/07-10 від 22.07.2010р., про що складено Акт №4328/22-34292350 від 30.06.2011р.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме прострочення на 93 дні погашення дебіторської заборгованості в сумі 60 526 доларів США.

За результатами перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632350 від 13.07.2011р., яким позивачу ТзОВ «Рембудтехнологія»нараховано 69171,63 грн. пені.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомлення-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте скарга залишена без задоволення.

22.07.2010р. між ТзОВ «Рембудтехнологія»(покупець) та компанією MIOYSHI & K PRECISION LIMITED (продавець) (Кіпр) укладено контракт №22/07-10, згідно якого покупець зобовязується оплатити та прийняти, а продавець зобовязується продати та доставити товар (фото прилади) згідно сертифікації, яка є невідємною частиною даного контракту.

На виконання вимог контракту ТзОВ «Рембудтехнологія»були перераховано валютні кошти компанії нерезиденту MIOYSHI & K PRECISION LIMITED в розмірі 60 526 доларів США (477 743,82 грн.) з граничним терміном надходження товару 26.01.2011р.

01.10.2010р. ТзОВ «Рембудтехнологія»подало до Київської регіональної митниці ВМД №100000019/2010/659576, №100000019/2010/65579, №100000019/2010/659589 для розмитнення обумовленого договором товару. Товар розмитнено не було, митним органом поставлено на ВМД відмітку «під митним контролем».

Через неможливість виконати умови контракту, компанією MIOYSHI & К PRECISION LIMITED 16.06.2011р. повернуто валютні кошти в сумі 60 526,00 доларів США на валютний рахунок №26032308562 підприємству ТзОВ «Рембудтехнологія»в уповноваженому банку ПАТ «ДІАМАНТБАНК».

Обов'язковий продаж повернутих валютних коштів здійснено 16.06.2011р. у повному обсязі.

Дебіторська заборгованість, встановлена в сумі 60 526 доларів США погашена в у повному обсязі.

На думку податкового органу в порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»валютні кошти в сумі 60 526 дол. США надійшли з порушенням граничного терміну надходження.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 цього Закону за порушення термінів, позивачу нараховано пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Проте, з таким висновком податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначає момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, Закон України момент здійснення імпорту пов'язує з наявністю будь-якої із двох зазначених вище умов: або з моментом перетину товаром митного кордону України або з переходом права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Умови поставки товару визначаються сторонами договору, зобов'язання за якими, зокрема з поставки товару, припиняються виконанням, а не оформленням ВМД.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України «розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При чому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, для цілей застосування ст. 2 Закону України «Про порядок ~ здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД. (наведена позиція викладена в постановах Верховного суду України від 04.07.2011р. та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.11.2010р. у справі №К-17573/07).

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу.

Як вбачається з копії листа Київського регіональної митниці №40/8-26/4574 від 15.04.2011р. обумовлений контрактом №22/07-10 товар було ввезено на підставі ВМД №100000019/2010/658609, 658614, 658616 від 01.10.2010р., проте було складено протокол про порушення митних правил від 13.10.2010р. та картки відмови в митному оформленні від 13.10.2010р.

В подальшому, 13.10.2010р. позивачем були подані нові ВМД ВМД №100000019/2010/659576, №100000019/2010/65579, №100000019/2010/659589 та оформлені запити до відділу контролю митної вартості та класифікації стосовно визначення митної вартості.

В ході проведення слідчих дій 13.10.2010р. співробітниками Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління Служби безпеки України в м. Києві у представника ТзОВ «Рембудтехнологія»були вилучені документи на вантаж та власне вантаж.

Як вбачається із п. 3.1 контракту №22/07-10 товар поставлявся на умовах FCA (само вивіз товару покупцем зі складу продавця). Право власності на товар перейшло до покупця в момент його отримання на складі постачальника. Товар був отриманий покупцем, надійшов на митну територію України та перебуває під митним контролем.

З огляду на викладене, суд не вбачає пропуску позивачем строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки граничний термін надходження товару 26.01.2011р., а товар фактично перетнув митний кордон 13.10.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудтехнологія»задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва №0000632350 від 13.07.2011р.

3. Зобовязати Державну казначейську службу України стягнути судові витрати в сумі 28,23 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудтехнологія»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов