Постанова № 22119291, 23.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2012 року 10:14 № 2а-18504/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2011р.,

за участю:

позивача Дяків Г.М.

відповідач Єненко М.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 01.07.2011р. №0002834120.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»за результатами якої 14.06.2011р. складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин з ТОВ «Торговельний будинок «Молдавакабель»(код ЄДРПОУ 24118918) за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. №408/4120/00135390 (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3 статті 198, п. 201.4, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2011р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму ПДВ на загальну суму 257066грн. (в тому числі за лютий 2011 року 257066грн.).

На підставі встановленого порушення відповідачем 01.07.2011р. прийнято податкове повідомлення рішення №0002834120, яким за порушення п. 198.2, п. 198.3 статті 198, п. 201.4, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на суму 257066грн. та штрафні санкції на суму 1грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТБ Молдавкабель»(код ЄДРПОУ 24118918) (Продавець) та Структурною одиницею НГВУ «Чернігівнафтогаз», яка діє від імені ВАТ «Укрнафта»(Покупець) укладено Договір купівлі - продажу №1/1436-МТР від 03.06.2010р., відповідно до умов якого Продавець зобовязується поставити на користь Покупця дріт обмотувальний ППІ-У чотирьох різних діаметрів загальною вартістю 60515,38грн.

3 лютого 2011 року між ВАТ «Укрнафта»(Покупець) та ТОВ «ТБ Молдавкабель»(Продавець) укладено Договір купівлі продажу №20/107-МТР також на поставку дроту обмотувального чотирьох різних діаметрів загальною вартістю 1481880,00грн. Загальна вартість дроту, строки та умови його поставки визначені сторонами у Додатку від 03.02.2011р. до Договору №20/107-МТР.

Листом від 08.02.2011р. №08 ТОВ «ТБ Молдавкабель»повідомило позивача про готовність до відвантаження товару за Договором №20/107-МТР від 03.02.2011р.

Пунктом 5 Додатку до Договору №20/107-МТР від 03.02.2011р. сторони погодили, що вантажоотримувачем за договором є НГВУ «Чернігівнафтогаз». Пунктом 2 Додатку до Договору №20/107-МТР від 03.02.2011р. зазначено, що поставка підлягає здійсненню продавцем на умовах DDP склад вантажоотримувача, а саме склад НГВУ «Чернігівнафтогаз»(17500, м. Прилуки, Чернігівська область, вул. Вокзальна 1).

Факт поставки дроту обмотувального ППІ-У 2,12 у кількості 768,45кг., ППІ-У 2,24 у кількості 3122,850кг, ППІ-У 2,5 у кількості 2546,15кг, ППІ-У 3,0 у кількості 486кг. підтверджується актом приймання передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №18 (на відповідальне зберігання) від 11.02.2011р. та видатковими накладними №ТД-0000030 від 17.02.2011р. та №ТД-0000040 від 22.02.2011р.

З накладної вимоги НП11-402 від 14.03.2011р. вбачається, що дріт обмотувальний передається для перевезення автомобілем ЗІЛ з причепом 40-74. Талоном замовника від 14.03.2011р., довідкою ефективності використання автотракторної і спеціальної техніки до подорожнього листа від 14.03.2011р. №210219 та подорожнім листом №210219 від 14.03.2011р. підтверджується, що барабани з дротом обмотовувальним, зазначеним в накладній вимозі НП11-402, були перевезені за місцезнаходженням цехів НГВУ «Надвірнанафтогаз»ПАТ «Укрнафта»для його подальшого використання.

Таким чином, вищезазначеним підтверджується факт придбання, отримання позивачем дроту обмотувального та використання його у господарській діяльності.

З Акту перевірки судом вбачається, що позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на суму 257066грн. на тій підставі, що у висновках акту перевірки від 22.04.2011р. №768/23-2/24118918 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торговий будинок «Молдавакабель»(код ЄДРПОУ 24118918) з питань правомірності нарахування сум податку на додану вартість за період лютий 2011 року, зазначеним підприємством неправомірно сформовані податкові зобовязання та податковий кредит за лютий 2011 року та «…у разі неподання підприємствами постачальниками до податкового органу декларації з ПДВ за відповідний звітний період (тобто, результатів обліку оподатковуваних операцій з ПДВ), податкові накладні, виписані такими постачальниками у цих звітних періодах, вважаються такими, що заповненні з порушенням вимог Порядку №969)».

З акту перевірки від 22.04.2011р. №768/23-2/24118917 судом вбачається, що станом на 01.02.2011р. загальна чисельність працюючих на ТОВ «ТБ Молдавкабель»склала 1 особа. В перевіряємому періоді ТОВ «ТБ Молдавкабель»використовувало у своїй діяльності наступні офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення тощо): СПД ОСОБА_3, Договір оренди №11/09 від 01.01.2009р., щодо оренди приміщення загальною площею 34кв.м., за адресою: АДРЕСА_2; ТОВ «Автосборочне підприємство», договір оренди №АЗ/07/09 від 01.07.2009р., щодо оренди нерухомого майна площею 36кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. За юридичною адресою підприємство не знаходиться. В ході складання акту не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі вищевикладеного ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області зроблено висновок, що угоди укладені ТОВ «ТБ Молдавкабель»мають ознаки нікчемності.

З зазначеним висновком податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до частини четвертої п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного у платника податку виникає право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за фактом придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, операції з поставку дроту обмотувального є реальними та оформлені первинними документами. Зазначені документи містять всі необхідні реквізити, обовязковість вказівки яких у таких документах, передбачена статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Необхідною умовою включення сум сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту є наявність у платника податку належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох вимірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговельний будинок «Молдавкабель»виписані ПАТ «Укрнафта»у лютому 2011 року дві податкові накладні №№ 37 та 42, які містять обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у статті 201 Податкового кодексу України. Податкові накладні, надані ТОВ «Торговельний будинок «Молдавкабель», не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, судом встановлено, що на момент укладення договору контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ і позивач не може нести відповідальність за несплату податків останнім.

Таким чином, операції з постачання дроту обмотувального ТОВ «Торговельний будинок «Молдавкабель»для ПАТ «Укрнафта»мали реальний товарний характер, оформлені належними первинними документами; товар використовується та призначався при його придбанні для використання в господарській діяльності ПАТ «Укрнафта»; право на податковий кредит підтверджено податковими накладними, які містять усі необхідні реквізити.

Позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності (п. 71 рішення Європейського Суду). В цьому ж рішенні Європейський Суд з прав людини зазначає, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідної суми до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника, могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Таким чином, право компанії-заявника на нарахування податкового кредиту прирівнюється щонайменше до «правомірного очікування»того, що їй буде надана можливість реалізувати своє право власності (в рішенні право податкового кредиту прирівнюється до власності).

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 01.07.2011р. №0002834120.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.07.2011р. №0002834120 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 01.07.2011р. №0002834120.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 01.03.2012р.

Суддя В.В. Амельохін