Постанова № 22119209, 13.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2012 року 14:22 № 2а-19131/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактстрой»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контрактстрой»(надалі позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009852309 від 04 листопада 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари, придбані у ТОВ «Астана К».

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що ТОВ «Контрактстрой»були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту позивача ТОВ «Астана К»за товари згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 02.08.2011 № 1491 та направлення від 02.08.2011р. №1059/23-9, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу Козарчук Тамарою Миколаївною, згідно із пп.75.1.2 ст.75, п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактстрой», код за ЄДРПОУ 31811588 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин із ТОВ "Астана К" (код ЄДРПОУ 37270449) за березень, квітень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 03.08.2011 р. №993/23-9/31811588, який містить висновок про порушення ТОВ «Контракт строй»ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість загальну суму 404 711 грн., в т.ч. за березень 2011р. 56 669 грн. , за квітень 2011 року 348 042грн.

Вказаний висновок зроблений на підставі припущень податкового органу про відсутність у ТОВ «Астана К»(ЄДРПОУ 37270449) адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов 'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов 'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Також, податковий орган звертає увагу на пояснення директора ТОВ «Астана К»Репік Олени Михайлівни, відібраними ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, згідно яких вказана особа діяльність Товариства не вела, зареєструвала підприємство за винагороду.

25 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення рішення № 00007692309, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Контрактстрой»за платежем. податок на додану вартість, код платежу 14010100 у розмірі 404 713,00 (чотириста чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 00 коп., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 404711,00 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 2,00 грн.

На податкове повідомлення рішення № 00007692309 директором ТОВ «Контрактстрой»30 серпня 2011 року було подано скаргу до Державної податкової адміністрації м. Києва № 30-02/08-11. 28 жовтня 2011 року Позивач отримав Рішення про результати розгляду первинної скарги від 25.10.2011 року № 10442/10/25-114, котрим податкове повідомлення рішення № 00007692309 було частково скасоване в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 грн., в іншій частині податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу директора ТОВ «Контрактстрой»Журби І.В. від 30.08.2011 року - без задоволення.

04.11.2011 року Директором ТОВ «Контрактстрой»було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 00007692309 до ДПС України.

04.11.2011 року у зв'язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення № 00007692309 в частині штрафних санкцій Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0009852309.

14.11.2011 року Директором ТОВ «Контрактстрой»було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0009852309 до ДПС України.

22.11.2011 року ДПС України прийняла рішення за результатами розгляду первинної скарги, котрим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 00007692309 залишила без змін, а скаргу директора ТОВ «Контрактстрой» - без задоволення.

05.12.2011 року ТОВ «Контрактстрой»отримало Листа від 01.12.2011 року № 6686/6/10 про розгляд скарги на податкове повідомлення-рішення № 0009852309 від ДПС України, котрим було повідомлено, що відповідно до абз. 2 пункту 6 Наказу ДПА України від 23.12.2010, № 1001 "Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби" не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті. Також вказаним Листом було повідомлено, що прийняте за наслідками розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 0009852309 не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржено до суду з урахуванням строків позовної давності відповідно до чинного законодавства.

24.02.2011 року та 15.04.2011 року між Позивачем та ТОВ „Астана К" було укладено договори поставки №24/02, № 15/04 на виконання яких ТОВ „Астана К" було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними, оформленими відповідно до Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а ТОВ «Контрактстрой»повністю проведено розрахунок за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками.

Також ТОВ «Астана К»було складено та передано Позивачу податкові накладні № 158 від 01.03.2011, №164 від 28.03.2011, №«168 від 31.03.2011, № 351 від 26.04.2011, № 353 від 28.04.2011, № 354 від 29.04.201 року.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Астана К»було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер 372704426594.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Контрактстрой»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Астана К»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, платыжны доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб ТОВ «Контрактстрой»та ТОВ «Астана К», а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобовязань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про фіктивність господарських операцій між ТОВ «Контрактстрой» та ТОВ «Астана К», адже такі доводи базуються лише на поясненнях директора останнього, що саме по собі є недостатнім для можливості стверджувати про відсутність реальних поставок товарів, та тому, що на даний момент ТОВ «Астана К»не зареєстроване як платник податку на додану вартість. Проте, як вказано вище, контрагент позивача, на момент здійснення господарських операцій між підприємствами, був належним чином зареєстрованим платником ПДВ та мав право видавати податкові накладні.

Також суд бере до уваги той факт, що товар, який купувало ТОВ «Контрактстрой»у ТОВ «Астана К»було передано на склади за адресою: м.Київ, вул.Радищева, 3, котре ТОВ «Контрактстрой»орендує на підставі Договору оренди № 21/09 від 27 серпня 2009 року.

Крім того, як свідчать матеріали справи, товар придбавався у ТОВ «Астана К»з метою його подальшої реалізації і виконання робіт з використанням такого товару та отримання прибутку.

Відповідно ТОВ «Контрактстрой»було реалізовано куплений товар, що підтверджуються видатковими накладними № 1473 від 12.10.2011 року, № 1467 від 11.10.2011 року, № 1312 від 16.09.2011 року, № 879 від 24.06.2011 року, № 689 від 06.06.2011 року, № 781 від 20.06.2011 року, № 809 від 23.06.2011 року, №805 від 22.06.2011 року, №341 від 31.03.2011 року, № 355 від 31.03.2011 року, копія довіреності № 431 від 31.03.2011 року, № 354 від 31.03.2011 року, № 340 від 30.03.2011 року, № 316 від 25.03.2011 року, № 331 від 31.03.2011 року, № 280 від 18.03.2011 року, № 277 від 17.03.2011 року, № 267 від 16.03.2011 року, № 269 від 16.03.2011 року, № 273 від 16.03.2011 року, Копія акту здачі-приймання робіт від 09.06.2011 року та актами здачі-приймання робіт від 28.07.2011 року, від 30.07.2011 року.

.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0009852309 від 04 листопада 2011 року.

Зобовязати Державну казначейську службу України стягнути судові витрати в розмірі 28,24 грн. (двадцять вісім гривень 24 копійки) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактстрой».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 17 лютого 2012 року