Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-693 /12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2012 року Соломянський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Ковальській К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «СК «ВУСО»про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» страхове відшкодування в розмірі 4687,86 гривень, пеню за час прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 664,91 гривень, компенсацію втрати від інфляції в розмірі 249,44 гривень, 3% річних в розмірі 128,69 гривень, 100 гривень за отримання висновку автотоварознавчого дослідження, 220 гривень за посвідчення довіреності, а також просить стягнути з Відповідача компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу в розмірі 2500 гривень.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 18 вересня 2010 року в м. Києві на пл.. Севастопольській сталася дорожньо-транспортна пригода з участю належного Позивачу автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_3, та автомобіля марки «Сузукі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києві від 03 листопада 2010 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди Позивачу була заподіяна матеріальна шкода, спричинена пошкодженням транспортного засобу «Фольксваген», д/н НОМЕР_3.
Позивач зазначає, що розмір шкоди, заподіяний пошкодженням його автомобіля, встановлений Звітом ТОВ «Бережняк та компанія»№054 від 06.10.2010р. і складає 4687,86 грн.
Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО».
У зв'язку з цим Позивач наполягає на тому, що страхова компанія ПрАТ «СК «ВУСО»зобов'язана відшкодувати всю матеріальну шкоду, проте у виплаті страхового відшкодування йому було безпідставно відмовлено.
ОСОБА_1 наполягає на тому, що ним було подано до страхової компанії весь пакет необхідних документів ще 20.09.2010р., і з 01.11.2010р. з вини Відповідача почалось прострочення виконання ним обов'язку з виплати страхового відшкодування. У звязку з цим Позивач наполягає на стягненні з Відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості за час прострочення в розмірі 664,91 грн, також штрафні санкції, передбачені ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 128,69 грн, та інфляційного збільшення заборгованості в сумі 197,87 гривень.
Крім того, Позивач вказує, що він був вимушений сплатити на користь ТОВ «Бережнюк та Компанія»100 гривень за копію Звіту №054 від 06.10.2010р., оскільки страхова компанія відмовилась її надати.
Наявність у нього моральної шкоди, спричиненої діями Відповідача, обумовлена суттєвими порушеннями нормального життєвого ритму та повсякденного укладу життя, що виразились в безрезультатних намаганнях досудового врегулювання спору, на що було витрачено особистий час.
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача в судовому засіданні в першу чергу звернув увагу суду на той факт, що Поліс обов'язкового страхування відповідальності №3876875 передбачає франшизу в розмірі 1000 гривень, яка страховим відшкодуванням не покривається. Крім того, представник Відповідача визнав, що на замовлення страхової компанії спеціалістами ТОВ «Бережнюк і компанія»було проведене автотоварознавче дослідження з питань визначення вартості ремонту автомобіля Позивача, проте у вказаному звіті, на думку Відповідача, відображена вартість ремонту пошкоджень не тільки отриманих під час даного страхового випадку, а і тих, які були на автомобілі до цього. З цього приводу відповідальними працівниками СК «ВУСО»було виключено з калькуляції ті види робіт, які не були пов'язані з ДТП, що сталась 18.09.2010р., і кінцевий розмір спричиненої Позивачу шкоди виявився меншим, ніж розмір франшизи, у зв'язку з чим 31.01.2011р. було складено страховий акт №265-24, яким встановлена відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування.
Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Фольксваген», д/н НОМЕР_3.
18 вересня 2010 року приблизно о 16.35 год на пл. Севастопольській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_3, та автомобіля «Сузукі», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2010 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, яка порушила пункт 16.6 Правил дорожнього руху України. (а.с.37).
Встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Сузукі», д/н НОМЕР_1, застрахована відповідно до Полісу №ВЕ/3876875 в ПрАТ «СК «ВУСО».
Позивачем надано суду копію Звіту №054 від 06.10.2010р. автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення СК «ВУСО»спеціалістами ТОВ «Бережнюк і компанія», з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_3, становить 4687,86 гривень (без ПДВ 3906,55 грн). (а.с. 15-28 )
Дійсно, у відповідності до протоколу огляду транспортного засобу від 22.09.2010р. на автомобілі «Фольксваген», д/н НОМЕР_3, були зафіксовані пошкодження, що не пов'язані із дорожньо-транспортною пригодою пошкодження ЛФП у правій частині, деформація передньої лівої двері, деформація передньою частини кришки капоту, сліди корозійних пошкоджень на кузові, тріщина заднього бамперу.
Разом з тим, калькуляція вартості відновлювального ремонту автомобіля не містить у собі будь-яких даних про ремонт лівої двері, усунення корозії, ремонту заднього бамперу. Натомість, перелічені у калькуляції роботи відповідають тому переліку пошкоджень автомобіля, який зафіксований як наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Тому позиція Відповідача щодо необхідності виключення з переліку певних видів робіт є необґрунтованою.
Крім того, позиція Відповідача є ще і непослідовною, оскільки у страховому акті №265-24 від 31.01.2011р. зазначено, що ОСОБА_1 взагалі страхове відшкодування не підлягає виплаті, хоча у цьому ж акті міститься посилання на звіт працівника компанії ОСОБА_3 (виконавця), згідно якого відшкодуванню підлягає сума в розмірі 568,97 гривень.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується неправомірність відмови у виплаті Позивачу страхового відшкодування.
Зважаючи на те, що Позивачем не надано доказів несення ним фактичних витрат на ремонт автомобіля, стягненню з Відповідача підлягає страхове відшкодування в розмірі спричиненої матеріальної шкоди без додавання суми ПДВ, тобто 3906,55 грн, а також з вирахуванням суми франшизи (1000 грн). Так, страхове відшкодування, яке підлягає виплаті Позивачу становить 2906,55 гривень.
Що стосується терміну прострочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань, то суд виходить з того, що останнім документом за хронологією, який є необхідним для визнання випадку страховим стала Постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 03.11.2010р., яка набрала чинності 13.11.2010р. (а.с. 37)
Саме з цієї дати необхідно обраховувати строк виконання Відповідачем своїх зобов'язань.
Регулювання відносин між Позивачем та Відповідачем здійснювалось Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у редакції, чинній на час правовідносин.
Згідно ст. 37.1 Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, до 13.12.2010р. Відповідач повинен був виплатити Позивачу страхове відшкодування, а з 14.12.2010р. зобов'язання Відповідача стало простроченим.
Відповідно ст. 37.2 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Враховуючи, що Позивач просить стягнути штрафні санкції за період до 30.09.2011р., розрахунок пені виглядає наступним чином:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2906.5514.12.2010 - 30.09.20112917.7500 %0.042 %359.18 Крім того, враховуючи, що виплата страхового відшкодування є грошовим зобов'язанням, Позивач має право на стягнення з Відповідача штрафних санкцій у відповідності до ст. 625 ЦК України. Так, розмір 3% річних суд розраховує:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
2906.5514.12.2010 - 30.09.20112913 %69.52
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
14.12.2010 - 30.09.20112906.551.051148.233054.78 З огляду на викладене, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з Відповідача з урахуванням усіх штрафних санкцій становить 3483,48 гривень.
Що стосується, вимог про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО»витрат, понесених Позивачем на оплату вартості автотоварознавчого дослідження в розмірі 100 грн, то суд звертає увагу Позивача на те, що Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»передбачений випадок відшкодування таких витрат лише в тому разі, якщо протягом 3 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду представник не з'явився на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п.34.2 у редакції станом на період правовідносин). Інших підстав для відшкодування цих витрат не передбачено, а тому вимога Позивача не може бути задоволена.
Не підлягають стягненню з Відповідача витрати на оформлення довіреності в розмірі 220 гривень, оскільки до розміру страхового відшкодування вони не відносяться, як і не відносяться до судових витрат.
Що стосується позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО»моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, то суд керується наступним.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" , суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Встановлено, що правовими нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування»та ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що регулюють зазначені правовідносини, не передбачена відповідальність Страховика за порушення своїх зобов'язань у вигляді відшкодування моральної шкоди. Таким чином, підстав для її стягнення суд не має.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, з ПрАТ «СК «ВУСО»підлягає стягненню на користь Позивача сума судового збору в розмірі 51 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З матеріалів справи доведеною вбачається участь представника Позивача протягом 2,5 годин судових засідань, а тому компенсації на користь Позивача підлягає сума в розмірі:
1073 / 100 * 40 * 2 = 858,40 гривень.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування та штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання в сумі 3483,48 грн (три тисячі чотириста вісімдесят три гривні 48 копійок) та судові витрати в розмірі 1029,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 22118888, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 15.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-693/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: