ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 лютого 2012 року № 2а-1344/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Козелецького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 11209 ,16 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2012 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 2a-1344/12/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 20.02.2012 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі була скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, що зазначена у витягу з ЄДРПОУ: 01034, м. Київ, вул. вул. Володимирська, 23-Б.
Судова кореспонденція, що була надіслана на адресу відповідача, визначену у витягу з ЄДРПОУ, була отримамана Відповідачем особисто 13.02.2012 р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.
Таким чином, про відкриття скороченого провадження у справі Відповідачу було відомо, проте станом на час розгляду даної справи по суті 20.02.2012 р., жодних заперечень на позовну заяву та/або заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Згідно вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Матеріалами справи встановлено, що Прокуратурою Козелецького району проведено перевірку на предмет своєчасності сплати до бюджетів усіх рівнів суб'єктами господарювання юридичними особами заборгованості по податкам та зборам (обов'язковим платежам) по орендній, платі за землю.
За наслідками проведення перевірки встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі Відповідач) зареєстрований державним реєстратором Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації 12 березня 2009 року.
З 13 березня 2009 року Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва.
16 грудня 2010 року Відповідач у звязку з наявністю у нього земельної ділянки ДПІ у Козелецькому районі включений до категорії платників окремих податків.
Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач є орендарем земельних ділянок за договором оренді від 11 жовтня 2010 року площею - 1,6541 га, - для виробничих потреб (кондитерське виробництво), яка знаходиться у АДРЕСА_1.
Згідно зі статтею 124 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-111, зі змінами, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу - право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У етапі 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 №161 -XIV (у редакції Закону України від 02.10.2003 р. № 1211-IV, зі змінами, (далі - Закон України № 161-XIV) зазначається, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно частини першої статті 3 Закону України № 161-XIV - об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Статтею 13 Закону України № 161-XIV встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння або користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. У договорі, зокрема, зазначаються сторони, які його уклади, для яких визначено умови договору, їх права, обов'язки та відповідальність.
Відповідно до статті 18 вищезазначеного Закону - договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Договір оренди землі, яку орендує Відповідач зареєстровано в Козелецькому відділі Чернігівської регіональної філії ДІЇ «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 жовтня 2010 року за № 041085400007.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ст. 21 Закону № 161-XIV). Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Як визначено у пункті 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
26 січня 2011 року Відповідач самостійно як орендар земельної ділянки подав до ДПІ у Козелецькому районі Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (вх. № 140) за якою підлягало сплаті у 2011 році всього 53 394,35 грн.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідачем самостійно узгоджено та не сплачено 9 322,63 грн. (13 348,59 - 4 025,96) орендної плати за землю, у тому числі: нараховано орендної плати згідно договором за період: вересень 2011- 4 449.53грн., жовтень 2011- 4 449,53грн., листопад 2011 - 4 449,53, загальна сума податкового зобов'язання - 13 348,59 грн.
Окрім цього, пунктом 1.26.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем, строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Актом перевірки від 11.11.2011 встановлено, що Відповідачем порушено строки сплати податкового зобов'язання по орендній платі за землю із затримкою у 26,13 та 11 днів, тобто до 30 днів, та на 41 день, що більше 30 днів.
Податковими повідомленням - рішенням ДПІ у Козелецькому районі ви 11.11.2011р. Відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по сплати штрафних (фінансових) санкцій по орендній платі за землю : № 0010861730 на суму 1178,86 грн.; № 0010871730 на суму 665,21 грн.
Зазначені вище податкові повідомлення рішення надіслано поштою та отримано особисто Відповідачем - 17.11.20 11.
Зазначені вище суми штрафної (фінансової) санкції є узгодженими і адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались, а податкові повідомлення-рішення недійсними не визнавалось.
Матеріалами справи встановлено, що боржникові на суму податкового боргу за станом на 12.01.2012 відповідно до вимог статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 42,46 грн.
Вжиті ДПІ у Козелецькому районі передбачені Податковим кодексом України заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
ДПІ у Козелецькому районі оформляла податкову вимогу від 05.10.2011 № 285 на суму 3326,04грн., яка направлялась Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та була отримана ним.
У відповідності до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених, цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Органам державної податкової служби України надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Податковим Кодексом України (підпункт 20.1.18 пункту 20.1. статті 20).
Як зазначено у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий, борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори її порядку і розмірах, встановлених, законом (ст. 67); система оподаткування, податки ї збори встановлюються виключно законами України (п. 1 ч. 2 ст. 92).
Пунктом 36.1. статті 36 Податкового кодексу України установлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Правилами пункту 38.1. статті 38. 38 Податкового кодексу України чітко визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Стаття 61 Податкового кодексу України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи державної податкової служби.
Органам державної податкової служби України надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Податковим Кодексом України (підпункт 20.1.18 пункту 20.1. статті 20).
Несплата Відповідачем податкового боргу у відповідності до статті 64 Бюджетного кодексу України призводить до ненадходження коштів до бюджету органу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди та інтересам держави.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України „ Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави; а також підприємств та інших юридичних осіб.
Частиною 2 ст, 60 КАС України передбачено, що прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в поряд встановленому даним Кодексом та іншими Законами України.
Також пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 №509-ХІІ, із змінами визначено, що державні податкові інспекції викопують функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Прокуратура Козелецького району повноважна звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості з Відповідача.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки позивач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач заперечень щодо наявності такого боргу суду не надав, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості в розмірі 11 209,16 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податковий борг по орендній платі за землю на суму 11 209,16 грн. до Державного бюджету Козелецького району, банк отримувача: ГУДКУ в Чернігівській області, р/р 34120999700163, код 22824138, МФО 853592.
Постанову суду виконати негайно.
Постанова суду першої інстанції, ухвалена за правилами скороченого провадження може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, встановлені статтями 185-187, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
СуддяІ.А. Качур
Судове рішення № 22118742, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 20.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1344/12/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: