Постанова № 22118500, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2012 року <Час проголошення >№ 2а-1859/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»

про стягнення заборгованості в розмірі 278056,23 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Соломянському районі м.Києва (надалі ДПІ у Соломянському районі м.Києва, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»(надалі ТОВ «Епоха», відповідач) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 278056,32 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2012 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 27 лютого 2012 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У звязку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Епоха»зареєстроване Соломянською районною у м.Києві державною адміністрацією 16.12.2003 р. за № 1073120 0000 005175 та взято на податковий облік до ДПІ у Соломянському районі м.Києва від 16.01.2004 р. № 7605, за місцезнаходженням 03035, м.Київ, вул. Урицького, буд. 25.

Матеріалами справи підтверджується, що на час розгляду справи у ТОВ «Епоха»існує заборгованість перед бюджетом, загальна сума податкового боргу становить 278056,32 грн.

Заборгованість з вищезазначеного податку виникла на підставі податкових декларацій, в яких платник податків самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме: уточнюючий розрахунок № 9012459612 від 18.12.11р. - на суму 166 497,00грн.; декларація № 9011780884 від 17.11.11р. - на суму 111 275,00грн.; уточнюючий розрахунок № 9011835967 від 23.11.11р. - на суму 166 350грн.; уточнюючий розрахунок №9011780887 від 17.11.11 р. - на суму 158 183,00грн.; декларація № 9009264373 від 19.10.11 р. - на суму 149 721,00грн.

Отже, станом на день звернення до суду заборгованість ТОВ «Епоха»з податку на додану вартість перед бюджетом складає 278 056,32 грн.

Відповідно до п. 20.1.17 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи не надано доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПКУ передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу податкову вимогу від 04.11.2011 р. № 3241 на суму 149402,11 грн., яка не була отримана відповідачем та повернулась на адресу відправника із поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Враховуючи те, що грошове зобовязання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що узгоджена сума заборгованості з податку на додану вартість станом на дату розгляду справи набули статусу податкового боргу підприємства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 278056,32 грн. у відповідності до ст. ст.20, 87, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»(03035, м.Київ, вул. Урицького, 25, код ЄДРПОУ 32766175) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 278056,32 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч пятдесят шість грн. 32 коп.) на р/р № 31118009700010, одержувач ВДК у Соломянському районі м.Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м.Києві, МФО 820019, код платежу 11021000.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.С. Винокуров