Постанова № 22118199, 13.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2012 року 10:22 № 2а-15460/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Хацкевич О.М.,

представника відповідача Переняк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проксімус»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксімус»(далі - ТОВ «Проксімус», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач), яким просило скасувати податкове повідомлення рішення від 26.05.2011 року №0003282312/0, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства і суперечить чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд скасувати податкове повідомлення рішення від 26.05.2011 року №0003282312/0.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, зазначивши, що у періоді, який перевірявся (з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року) податковим органом встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 50834,00 грн., чим порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Відповідачем отримано для виконання контрольне завдання ДПА у м. Києві №388/7/23-807 від 12.03.2011 року щодо відпрацювання суб'єктів господарювання по взаємовідносинах з ТОВ «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457) за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Проксімус»з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, за результатами якої складено Акт від 10.05.2011 року №1088/23-12/31355139 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксімус»(код ЄДРПОУ 31355139) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457) за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року (далі Акт перевірки від 10.05.2011 року №1088/23-12/31355139).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Проксімус» вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (чинного в періоді, що підлягав перевірці), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 50834,00 грн. за жовтень 2010 року.

На підставі Акту перевірки від 10.05.2011 року №1088/23-12/31355139 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення від 26.05.2011 року №0003282312/0 з податку на додану вартість із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 50 834 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12 709 грн.

ТОВ «Проксімус»в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не мала права приймати податкове повідомлення рішення від 26.05.2011 року №0003282312/0, оскільки позивачу не було вручено Акт перевірки від 10.05.2011 року №1088/23-12/31355139, на підставі якого винесене дане податкове повідомлення рішення.

Проте, в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія повідомлення про вручення поштового відправлення №371450, з якої вбачається неможливість вручення ТОВ «Проксімус»(м. Київ, вул. Зоологічна, 5/1, корп.3) Акту перевірки від 10.05.2011 року №1088/23-12/31355139, оскільки позивача не знайдено за вказаною адресою.

Відповідно пояснень посадових осіб позивача наданих листом №44/04 від 08.04.2011р. (вх. до ДПІ №18797/10 від 13.04.11р.), ТОВ «Проксімус»(код ЄДРПОУ 31355139) не мало фінансово-господарських відносин з ТОВ «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457), а до складу податкового кредиту через механічну помилку випадково потрапив цей контрагент замість ПП «Інвест - Пром»(код ЄДРПОУ 37156752).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Проксімус»(іменуємий згідно договору Замовником), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПП «Інвест - Пром»(іменуємий згідно договору Виконавцем), особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір №ІП/10/10-02 від 02.10.2010р., відповідно до положень якого Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіосистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Астеліт»(41 одиниця), GSM - 1800 ПраТ «МТС Україна»(63 одиниці) та контролерів базових станцій (8 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення (UPS), перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені. Замовник замовляє, приймає та сплачує роботи згідно з Додатком №2 до даного Договору та відповідно підписаним актам прийому-здачі робіт. Згідно додатку №1 від 02.10.2010р. до Договору №ІП/10/10-02 від 02.10.2010р. сторонами досягнуто угоди про величину загальної вартості робіт по обслуговуванню виділеної радіосистеми-базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Астеліт»(41 одиниця), GSM-1800 ПраТ «МТС Україна»(63 одиниці) та контролерів базових станцій (8 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення (UPS), перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені у сумі 254 170,00 грн., крім того ПДВ 20% у сумі 50 834,00 грн., всього 305 004,00 грн. Згідно додатку №2 до договору №ІП/10/10-02 від 02.10.2010 р. між ТОВ «Проксімус»і ПП «Інвест - Пром»Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт, пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій (104 одиниці) та контролерів базових станцій (8 одиниць), розміщених на території Київського метрополітену, а також перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення (UPS), перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного на території метрополітену.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених вищезазначеним договором, позивачем та ПП «Інвест - Пром»складено Акт прийомки-передачі виконаних робіт б/н від 29.10.2010 року, ПП «Інвест - Пром»виписано ТОВ «Проксімус»податкову накладну №130 від 29.10.2010 року на загальну суму 305004,00 грн., в т.ч. ПДВ 50834,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Проксімус» включено до складу податкового кредиту в Додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року №9005251665 від 19.11.2010р., суму податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457) на загальну суму 50834,00 грн.

Васильківською ОДПІ згідно ч.1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457) (далі - ТОВ «Оптдевайс») в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість з квітня по вересень 2010 року. Перевіркою не встановлено фактичної/юридичної адреси суб'єкта господарювання, так як 18.11.2010 року було складено акт перевірки №346/23-112 щодо місцезнаходження ТОВ «Оптдевайс»та посадових осіб, а саме директора ОСОБА_5. В ході перевірки встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПА в Київській області знаходиться кримінальна справа № 08-3846 порушена за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ «Техавтокомплект»(код за ЄДРПОУ 33057436) та ТОВ «Оптдевайс»(36900457) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та за фактом пособництва зазначеними невстановленими особами в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах директору ТОВ «ДООРС»ОСОБА_6, за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України. Під час проведення досудового слідства встановлено, що невстановлені слідством особи придбали ТОВ «Оптдевайс» (код за ЄДРПОУ 36900547) у засновника даного підприємства ОСОБА_7, отримали від нього реєстраційні і статутні документи, печатку вказаного підприємства, після чого, за відсутності ознак належної господарської діяльності, зазначеної в установчих документах, у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, всупереч ст. 1, 3,.6, 8 Закону України від 07.02.1991року № 698-XII «Про підприємництво в Україні», фактично використовували ТОВ «Оптдевайс»(код за ЄДРПОУ 36900457) від імені формально призначеного на посаду директора ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності. 06.12.2010 р. щодо директора ТОВ «Оптдевайс»(код за ЄДРПОУ 36900457) ОСОБА_5 винесена постанова про притягнення його як обвинуваченого за ч.3 ст.212 КК України. Відповідно протоколу допиту від 12.01.2011 року ОСОБА_5, який являється директором ТОВ «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457) повідомив, що мети зайняття господарською діяльністю на ТОВ «Оптдевайс»не мав. Фактично будь-яку фінансово-господарську діяльність як директор ТОВ «Оптдевайс»не здійснював, будь-яких товарів, робіт чи послуг нікому не надавав та не реалізовував. Доручень щодо здійснення будь-яких дій від імені ТОВ «Оптдевайс»нікому не надавав. Будь-яких первинних документів підприємству щодо реалізації зазначеному підприємству товарів (робіт, послуг) ніколи не складав, не мав наміру їх складати та не підписував.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ведення податкового обліку відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) та статей 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, повязану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану субєктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ТОВ «Проксімус», обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначило, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, встановлюючи факт включення позивачем до податкового кредиту в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року №9005251665 від 19.11.2010 року суму податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ «Оптдевайс»на загальну суму 50834 грн., не взяла до уваги те, що позивачем подано коригування декларації за жовтень 2010 року у звязку з механічною помилкою, про що повідомлено листом відповідача.

Однак, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) чітко встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як вбачається з Акту перевірки від 10.05.2011 року №1088/23-12/31355139, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Проксімус»проводилась з 27.04.2011 року по 28.04.2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (за звітний (податковий) період травень місяць 2011 року, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки жовтень 2010 року) позивачем подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 19.05.2011 року, тобто після його перевірки контролюючим органом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року №0003282312/0 обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ТОВ «Проксімус»є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Проксімус»- відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.02.2012 року.

Суддя Є.В. Аблов