Постанова № 22117914, 22.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2012 року18:23 № 2а-10611/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б. , суддів Аблова Є.В. Амельохіна В.В. при секретарі судового засідання Паньків В. В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТУРБОТАБУДІНВЕСТ"

доДержавної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Державної податкової адміністрації України провизнання протиправними та скасування рішень № 0001812302 та № 0001822302 від 12.07.2011 року

за участю представників сторін:

від позивача: Савченко Б.Г.

від відповідача 1: Волкова О.Ю.

від відповідача 2: Діанов О.І.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОТАБУДІНВЕСТ»(надалі по тексту Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової іспекції в м. Івано-Франківську (надалі по тексту Відповідач 1), Державної податкової адміністрації України (надалі по тексту Відповідач 2) про визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ в м. Івано-Франківську щодо встановлення порушень в Акті перевірки за №4887/23-2/35277395 від 21.06.2011 року та прийняття на підставі даного акту спірних податкових повідомлень-рішень; визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0001812302 від 12 липня 2011р. та №0001822302 від 12 липня 2011р., якими було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 4 789 585 грн. та за штрафними санкціями на суму 1 197 396 грн., та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 034 267 грн. та за штрафними санкціями на суму 1 008 567 грн.; зобов'язати Державну податкову адміністрацію України провести перевірку стану організації роботи ДПІ в м. Івано-Франківську.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник Позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем 1 позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 5.1 пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. №334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податок на прибуток всього у сумі 4789585,00 грн., у тому числі за звітні періоди: за 4 квартал 2008 на суму 527 732 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 488 755,00 грн., за 2 квартал 2009 рік на суму 772 810 грн., за 3 квартал 2009 на суму 1838 375 грн., за 4 квартал 2009 на суму 436 193 грн., за 1 квартал 2010 на суму 539 155 грн., за 3 квартал 2008 на суму 186 565 грн.; пп. 7.2.1, пп 7.2.6. п.7.2, пп.7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст., 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 4034 267 грн., в т. ч.: за жовтень 2008 р. 71 784 грн., за листопад 2008 р.- 84510 грн., за грудень 2008 р - 196470 грн., за січень 2009 р. 136537 грн., за лютий 2009 р. 224851 грн., за березень 2009 р. в сумі 170638 грн., квітень 2009 р. 184 грн., за травень 2009 р. 133017 грн., за червень 2009 410032 грн., за липень 2009 р. 381662 грн., за серпень 2009 р. 737001 грн., за вересень 2009 р. 164868 грн., за жовтень 2009 р. 426 140 грн., за січень 2010 р. 264 744 грн., за лютий 2010 р. 109 974 грн., за березень 2010 р. в сумі 160 459 грн., за квітень 2010 р. 75 611 грн., за травень 2010 р. 5717 грн., за липень 2010 р. 278 345 грн., за серпень 2010 р. 1 723 грн., а отже, податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Відповідач 1 наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі та зазначає, що в діях Відповідача відсутні порушення норм законодавства.

Відповідачем 2 позовні вимоги заперечуються в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОТАБУДІНВЕСТ» (надалі по тексту Позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2011 р. за № 4887/23-2/35277395 (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 5.1 пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. №334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податок на прибуток всього у сумі 4789585,00 грн., у тому числі за звітні періоди: за 4 квартал 2008 на суму 527 732 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 488 755,00 грн., за 2 квартал 2009 рік на суму 772 810 грн., за 3 квартал 2009 на суму 1838 375 грн., за 4 квартал 2009 на суму 436 193 грн., за 1 квартал 2010 на суму 539 155 грн., за 3 квартал 2008 на суму 186 565 грн.; пп. 7.2.1, пп 7.2.6. п.7.2, пп.7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст., 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 4034 267 грн., в т. ч.: за жовтень 2008 р. 71 784 грн., за листопад 2008 р.- 84510 грн., за грудень 2008 р - 196470 грн., за січень 2009 р. 136537 грн., за лютий 2009 р. 224851 грн., за березень 2009 р. в сумі 170638 грн., квітень 2009 р. 184 грн., за травень 2009 р. 133017 грн., за червень 2009 410032 грн., за липень 2009 р. 381662 грн., за серпень 2009 р. 737001 грн., за вересень 2009 р. 164868 грн., за жовтень 2009 р. 426 140 грн., за січень 2010 р. 264 744 грн., за лютий 2010 р. 109 974 грн., за березень 2010 р. в сумі 160 459 грн., за квітень 2010 р. 75 611 грн., за травень 2010 р. 5717 грн., за липень 2010 р. 278 345 грн., за серпень 2010 р. 1 723 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивачем було подано заперечення до ДПІ у м. Івано-Франківську.

ДПІ у м. Івано-Франківську направлено лист №16897/10/23-247/10363 від 07.07.2011 р., у задоволенні заперечення відмовлено, а висновки Акту перевірки є обґрунтованими.

На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення: від 12.07.2011 р. №0001822302 у звязку зі збільшенням суми грошового зобовязання на суму 5042834,00 грн., за основним платежем 4034267,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1008567 грн., застосованих за порушення податку на додану вартість по вітчизняних товарах за порушення пп. 7.2.1, пп 7.2.6. п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст., 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями); від 12.07.2011 р. №0001812302 про сплату застосування штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств, штрафні санкції 5986 981 грн. застосованих за порушення п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

По-перше.

В частині щодо виявлених порушень пп. 7.2.1, пп 7.2.6. п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст., 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Славутич - 2005»(Підрядник) було укладено Договір підряду №30-01/09-01 від 30.01.2009 р. (надалі по тексту Договір №30-01/09-01).

Згідно з 1.1 Договору №30-01/09-01, Замовник замовляє, а Підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати будівельні роботи на об'єкті Замовника: Група житлових будинків по вул. Виноградній в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради (далі - Об'єкт), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлені Договором строки.

У відповідності до п. 2.1 Договору №30-01/09-01, орієнтовна вартість будівельних робіт за Договором становить 15 (п'ятнадцять) мільйонів гривень.

В матеріалах справи містяться типові форма №КБ-3, акти приймання підрядних робіт, відомості машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідки про вартість робіт тощо (копії вищезазначених документів залучені до матеріалів справи).

Крім того, між ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Славутич - 2005»(Підрядник) було укладено Договір підряду №30-01/09-02 від 30.01.2009 р. (надалі по тексту Договір №30-01/09-02).

Згідно з 1.1 Договору №30-01/09-02, Замовник замовляє, а Підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати будівельні роботи на об'єкті Замовника: Житловий будинок по вул. Січових Стрільців, 76б в м. Івано-Франківську (далі - Об'єкт), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлені Договором строки.

У відповідності до п. 2.1 Договору №30-01/09-02, орієнтовна вартість будівельних робіт за Договором становить 12 000000 (дванадцять мільйонів) гривень.

В матеріалах справи містяться типові форми №КБ-3, акти приймання підрядних робіт, відомості машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідки про вартість робіт тощо (копії вищезазначених документів залучені до матеріалів справи).

Також, між ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Славутич - 2005»(Підрядник) було укладено Договір підряду №15/04/09 П від 15.04.2009 р. (надалі по тексту Договір №15/04/09).

Згідно з 1.1 Договору №15/04/09, Замовник замовляє, а Підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати будівельні роботи на об'єкті Замовника: торговий центр по вул. П.Орлика, 48 в м. Івано-Франківську (далі - Об'єкт), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлені Договором строки.

У відповідності до п. 2.1 Договору №15/04/09, орієнтовна вартість будівельних робіт за Договором становить 5 (п'ять) мільйонів гривень.

Між, ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Славутич - 2005»(Підрядник) було укладено Додаткову Угоду № 1 від 12.06.2009 р. до Договір підряду №15/04/09 П від 15.04.2009 р., згідно п. 1 на підставі п. 7.5 даного Договору Сторони домовилися п. 2.1 викласти в наступній редакції: «Орієнтовна вартість будівельних робіт за Договором становить 10000 000 (десять мільйонів) гривень.

В матеріалах справи містяться типові форми №КБ-3, акти приймання підрядних робіт, відомості машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідки про вартість робіт тощо (копії вищезазначених документів залучені до матеріалів справи).

Крім того, між ТОВ «Турботабудінвест» (Покупець) та ТОВ «Будівельна компанія «Славутич - 2005»(Постачальник) було укладено Договір поставки №29/07 від 29.07.2009 р. (надалі по тексту Договір №29/07).

Згідно з 1.1 Договору №29/07, у порядку та на умовах визначених у цьому Договорі Постачальник зобовязується передати у власність Покупця будівельні матеріали (надалі іменується «товар»), а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар. Предметом поставки згідно даного Договору є будівельні матеріали (п. 1.2 Договору №29/07).

У відповідності до п. 3.2 Договору №29/07, загальна вартість даного Договору становить 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Крім того, між ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «ЦІЛЬ-ІНВЕСТ»(Підрядник) було укладено Договір підряду №20/04/10 від 20.04.2010 р. (надалі по тексту Договір №20/04/10).

Згідно з 1.1 Договору №20/04/10, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми і засобами, на власний ризик виконати загально-будівельні роботи на об'єкті Замовника, а саме торговий центр по вул. Пд. Бульвар, 22 в м. Івано-Франківську, відповідно до затвердженої проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва (і забезпечення необхідними будівельними та іншими матеріалами), прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість (і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів Підрядника).

У відповідності до п. 3.1 Договору №20/04/10, вартість будівельних робіт визначається за згодою Сторін та становить суму вартості виконаних підрядних робіт по Ф-3 складених на основі форми №2-В.

В матеріалах справи містяться акти приймання підрядних робіт, відомості машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідки про вартість робіт, Акт списання Прийому передачі матеріалів, які передані і використані для виконання робіт з матеріалів «Замовника», що увійшли в зворотні суми тощо (копії вищезазначених робіт залучені до матеріалів справи).

Між ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «Платформа-Центр»(Підрядник) було укладено Договір підряду №08/04/08 від 08.04.2010 р. (надалі по тексту Договір №08/04/08).

Згідно з 1.1 Договору №08/04/08, Замовник замовляє, а Підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати будівельні роботи на об'єкті Замовника: Житлові будинки з приміщеннями громадського призначення по вул. Виноградна в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради (далі - Об'єкт), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлені Договором строки.

У відповідності до п. 2.1 Договору №30-01/09-01, орієнтовна вартість будівельних робіт за Договором становить 12 (дванадцять) мільйонів гривень.

В матеріалах справи містяться типові форми №КБ-3, акти приймання підрядних робіт, відомості машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідки про вартість робіт, Акти списання прийому передачі матеріалів, які передані і використані для виконання робіт з матеріалів «Підрядника», що увійшли в зворотні суми тощо (копії вищезазначених документів залучені до матеріалів справи).

Також, між ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «МІГ»(Підрядник) було укладено Договір підряду №26/10П від 26.10.2009 р. (надалі по тексту Договір №26/10П).

Згідно з 1.1 Договору №26/10П, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми і засобами, на власний ризик виконати загально-будівельні роботи на об'єкті Замовника, а саме багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення по вул. Січових Стрільців, 76б в м. Івано-Франківську (Житловий комплекс «Затишок»), відповідно до затвердженої проектно-кошторисну документації і в обумовлений цим договором строк, а Замовник зобовязується надати Підряднику фронт робіт, затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва (і забезпечення необхідними будівельними та іншими матеріалами), прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість (і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів Підрядника).

У відповідності до п. 3.1 Договору №26/10П, вартість будівельних робіт визначається за згодою Сторін та становить суму вартості виконаних підрядних робіт по Ф-3 складених на основі форми №2-В.

В матеріалах справи містяться акти приймання підрядних робіт, відомості машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідки про вартість робіт, Акти списання Прийому передачі матеріалів, які передачі матеріалів, які передані і використані для виконання робіт з матеріалів «Замовника», що увійшли в зворотні суми, розрахунок вартості матеріалів, виробів та конструкцій замовника тощо (копії вищезазначених документів залучені до матеріалів справи).

Між ТОВ «Турботабудінвест» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «МІГ»(Підрядник) було укладено Договір підряду №23/10П від 23.10.2009 р. (надалі по тексту Договір №23/10П).

Згідно з 1.1 Договору №23/10П, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми і засобами, на власний ризик виконати загально-будівельні роботи на об'єкті Замовника, а саме, багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Виноградній в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради, відповідно до затвердженої проектно-кошторисну документації і в обумовлений цим договором строк, а Замовник зобовязується надати Підряднику фронт робіт, затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва (і забезпечення необхідними будівельними та іншими матеріалами), прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість (і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів Підрядника).

У відповідності до п. 3.1 Договору №23/10П, вартість будівельних робіт визначається за згодою Сторін та становить суму вартості виконаних підрядних робіт по Ф-3 складених на основі форми №2-В.

В матеріалах справи містяться акти приймання підрядних робіт, відомості машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідки про вартість робіт тощо (копії вищезазначених документів залучені до матеріалів справи).

Між ТОВ «Турботабудінвест» (Покупець) та ТОВ «Будівельна компанія «МІГ»(Постачальник) було укладено Договір поставки №01/02 від 01.02.2010 р. (надалі по тексту Договір №01/02).

Згідно з 1.1 Договору №01/02, у порядку та на умовах визначених у цьому Договорі Постачальник зобовязується передати у власність Покупця будівельні матеріали (надалі іменується «товар»), а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар. Предметом поставки згідно даного Договору є будівельні матеріали (п. 1.2 Договору №01/02).

У відповідності до п. 3.2 Договору №01/02, загальна вартість даного Договору становить 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.

В матеріалах справи містяться видаткова накладна, типова форма №КБ-3, акти приймання підрядних робіт, відомості матеріалів та конструкцій до Актів виконаних робіт, розрахунок вартості матеріалів, виробів та конструкцій замовника тощо (копії вищезазначених документів залучені до матеріалів справи).

Зобовязання Сторонами за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

До того ж, слід зазначити, що чинним законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання робіт (послуг). Документи мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу виконаних робіт (наданих послуг), при цьому відповідні відомості можуть бути викладені у декількох окремих документах.

За наслідками ретельного дослідження наявних у справі доказів, як-от -договорів, актів виконаних робіт тощо - судом було встановлено, що зазначені документи містять вичерпну інформацію щодо змісту, обсягу, характеру та вартості наданих позивачеві послуг за Договорами.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції.

3. Встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

В матеріалах справи містяться докази виконання сторонами (позивачем та його контрагентами) умов договорів в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки відповідачем - 1 в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ними податку на додану вартість до бюджету в період укладання та виконання договорів, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. а) пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З аналізу вищезазначених норм законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновків про безпідставність висновків податкового органу, а тому, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 р. № 0001822302 підлягають скасуванню в повному обсязі визнанню нечинними.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах ВАСУ від 01.11.2011 р. по справі за №К/9991/8783/11; від 02.06.2011 р. № В/9991/1186/11; К/9991/2957/11 від 20.09.2011 р.; К/9991/1464/11; від 22.08.2011 р.; К/9991/15429/11 від 22.06.2011 р.; Постанова ВСУ від 31.01.2011р.

По-друге.

В частині щодо виявлених порушень п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТУРБОТАБУДІНВЕСТ» в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4789585,00 грн., суд зазначає наступне:

В акті перевірки зазначено, що згідно відомостей АРМу «АІС «Податки»ТОВ «Ціль-Інвест», свідоцтво платника ПДВ скасовано 29.12.2010 р. та 19.01.2011 р. внесено запис, що державна реєстрація припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом.

Відносно ТОВ «Платформа-Центр»в акті перевірки зазначено, що остання декларація з податку на додану вартість подана 20.02.2009 р. за січень 2009 р., стан підприємства припинено, але не знято з реєстрації.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки, до ДПІ у Печерському районі м. Києва було надіслано запит від 28.04.11 №3626/7/23-245/6697 «Про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства».

Згідно отриманої відповіді від 19.05.11 № 18541/7/23-1110 ДПІ у Печерському районі м. Києва надіслала акт від 17.05.11 № 3255/7/23-11/36424950 про неможливість проведення зустрічної перевірки, у якому зазначено наступне: провести перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Міг»неможливо, у зв'язку з тим, що станом на 17.05.11 згідно АІС «РПП»стан підприємства - «Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)»; станом на 17.05.11 ТОВ «БК «Міг»не звітує до ДПІ в Печерському районі міста Києва.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної перевірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин було вжито такі заходи: на адресу ТОВ «БК «Міг»направлено запит на надання документів, який повернувся з відміткою поштового відділення про неможливість вручення у зв'язку з незнаходженням даного підприємства, на телефонні дзвінки підприємство не відповідає; до ГВПМ ДПІ в Печерському районі м. Києва було направлено запит від 18.05.11 № 707/9/23-11 про надання інформації щодо здійснення розшукових заходів для встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «БК «Міг».

Згідно відомостей АРМу «АІС «Податки»ТОВ «Будівельна компанія «Міг»до ДПІ в Печерському районі м. Києва декларацій по податку на прибуток підприємств у 2010 році не подавалося.

На підставі вищезазначеного Відповідач - 1 прийшов до висновку щодо нікчемності правочинів.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на винесення вироків посадовим особам підприємств, порушення кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 28 Цивільного кодексу України У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач 1 та будь-які інші особи до суду з вимогами про визнання Договорів недійсними не зверталися та такі Договори недійсними судом не визнавалися.

У той же час правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Тому суд приходить до висновку, що Договори є правомірними та дійсними, що підтверджується фактичними обставинами справи.

Зобовязання Сторонами за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується типовими формами, актами приймання підрядних робіт, відомостямиі машин та механізмів до Актів виконаних робіт, довідками про вартість робіт, Актами списання Прийому передачі матеріалів, які передані і використані для виконання робіт з матеріалів «Замовника», що увійшли в зворотні суми, розрахунок вартості матеріалів, виробів та конструкцій замовника, видатковими накладними.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обовязковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-XIY. Частина 2 ст. 9 вказаного Закону висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту не правомірності віднесення позивачем сум до валових витрат, а отже, не було встановлено факту вчинення позивачем будь-яких порушень.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 12.07.2011 р. № 0001812302, а отже вимоги Позивача є обґрунтованими.

По-третє

В частині щодо визнання протиправними дії посадових осіб ДПІ в м. Івано-Франківську щодо встановлення порушень в Акті перевірки за №4887/23-2/35277395 від 21.06.2011 року та прийняття на підставі даного акту спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне:

Згідно з нормами “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3).

Отже, висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте акт не може бути визнаний рішенням чи дією субєкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

По-четверте.

В частині щодо зобов'язати Державну податкову адміністрацію України провести перевірку стану організації роботи ДПІ в м. Івано-Франківську, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд відмовляє в даній частині, оскільки Позивач фактично просить суд втрутитися в діяльність податкового органу, оскільки організація діяльності податкових органів не в ходить в сферу компетенції адміністративних суду, а отже, задовольняючи дану вимогу, суд вийде за межі своїх повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач - 1, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0001812302 від 12 липня 2011р. та №0001822302 від 12 липня 2011р., якими було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 4 789 585 грн. та за штрафними санкціями на суму 1 197 396 грн., та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 034 267 грн. та за штрафними санкціями на суму 1 008 567 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов В.В. Амельохін