Постанова № 22117734, 20.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2012 року                     № 2а-330/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Голд»

пронадання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 659047,46 гривень шляхом стягнення коштів з банківських рахунків, - ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Голд»(далі –відповідач, ТОВ «Профіт Голд») про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 659047,46 гривень шляхом стягнення коштів з банківських рахунків платника податків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ТОВ «Профіт Голд»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Профіт Голд»(код за ЄДРПОУ 37378832) зареєстроване як юридична особа Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.10.2010 року та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Брюллова, 7, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11384760 від 13.10.2011 року.

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 537,90 грн. та податку на додану вартість у розмірі 658509,56 грн., яка виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань, самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 0023991501/0 від 13.05.2011 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на прибуток»у розмірі 695,50 грн. за порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток (рішення було вручене відповідачу 17.05.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового конверту);

- самостійно поданої декларації з податку на додану вартість № 15220 від 18.02.2011 року за січень 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 30082,00 грн.

- самостійно поданої декларації з податку на додану вартість № 83885 від 22.03.2011 року за лютий 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 646983,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від № 0005041504/0 від 21.03.2011 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 11335,05 грн. за порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року;

У зв’язку з наявністю у відповідача переплати у розмірі 157,60 грн., заборгованість зі сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства була частково погашена, таким чином загальний розмір заборгованості зі сплати податкових зобов’язань по податку на прибуток перед бюджетом становить 537,90 грн., по податку на додану вартість –658509,56 гривень.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання відповідача виникли після 01 січня 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України (далі –ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно до 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобов’язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов’язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 15220 від 18.02.2011 року, № 83885 від 22.03.2011 року, відповідно до положень п. 54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій та оскарженню не підлягають.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств відповідачем не були сплачені в повному обсязі.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2011 року, на підставі Акту перевірки № 2800/15-2-37378832 від 21.03.2011 року, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0005041504/0, яким до відповідача за порушення пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11355,05 грн.; а також 13 травня 2011 року, на підставі Акту перевірки № 8009/15-1-37378832 від 13.05.2010 року, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0023991501/0, яким до відповідача за порушення пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 695,50 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0023991501/0 від 13 травня 2011 року було вручено ТОВ «Профіт Голд»17.05.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Податкове повідомлення-рішення № 0005041504/0 від 21.03.2011 року, було повернуто податковому органу у зв’язку з відсутністю платника податку за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту з відміткою «за зазначеною адресою не проживає»від 27.04.2011 року та актом № 1878/15-2 від 29.04.2011 про невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків - ТОВ «Профіт Голд».

Отже, відповідно до п. 58.3 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0005041504/0 від 21.03.2011 року вважається врученим відповідачу 27 квітня 2011 року.

Відповідно до пп. 56.17.5 п. 56.18, ст. 56 ПК України податкові зобов’язання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 0005041504/0 від 21.03.2011 року та № 0023991501/0 від 13.05.2011 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобов’язання відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України вважаються узгодженими.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідач доказів сплати податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленням-рішенням № 0005041504/0 від 21.03.2011 року та № 0023991501/0 від 13.05.2011 року, суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, самостійно визначені відповідачем та нараховані контролюючим органом, не були погашені відповідачем протягом граничного строку, вони відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу України, 18 квітня 2011 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю»№ 489 від 10 лютого 2011 року, яка була повернута поштовим відділенням через відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту з довідкою про повернення поштового відправлення від 14 квітня 2011 року.

З огляду на зазначене та на приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкова вимога № 489 від 10 лютого 2011 року вважається врученою відповідачу 14 квітня 2011 року.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 659047,46 гривень (658509,56 грн. з податку на додану вартість та 537,90 грн. з податку на прибуток підприємства).

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 659047,46 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків - відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Суд вважає за необхідне роз’яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Голд» (код ЄДРПОУ 37378832, адреса: 03049, м. Київ, вул. Брюллова, 7, оф. 28) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 659047,46 гривень (шістсот п’ятдесят дев’ять тисяч сорок сім грн. 46 коп.), з яких:

- 537,90 гривень з податку на прибуток підприємства підлягають перерахуванню на р/р № 31118009700010, отримувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000;

- 658509,56 гривень по податку на додану вартість підлягають перерахуванню на р/р № 31110029700010, отримувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                       О.В. Патратій