Постанова № 22117240, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2012 року № 2а-7009/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Майндшер,, до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Майндшер,, (надалі Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі Відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства, порушує законні права та інтереси Позивача, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав, що рішення в повній мірі відповідають законодавству і тому скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню , з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 30 вересня 2010 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007502305/0 (далі - оскаржуване рішення), яким Позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 505 377,0 грн., а також штрафні санкції в сумі 582 126,0 грн., а всього в сумі 2 087 503,0 грн.

Не погоджуючись з прийнятим 30.09.2010 відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0007502305/0 від 07.10.2010р., Позивач звернувся до Відповідача з первинною скаргою № 248 про скасування оскаржуваного рішення.

Рішенням Відповідача від 06.12.2010р. № 66951/10/25-011 у задоволенні первинної скарги Позивача відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 залишено без змін.

Не погоджуючись з результатами розгляду первинної скарги Позивач 15.12.2010 звернулося до Державної податкової адміністрації у м. Києві з повторною скаргою № 311 про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0.

Рішенням ДПА у м. Києві від 14.02.2011 №1352/10/25-114 скарга Позивача від 15.12.2010 № 311 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 та рішення від 06.12.2010 № 66951/10/25-011 ДПІ у Печерському районі м. Києва - без змін.

Не погоджуючись з результатами розгляду ДПА у м. Києві повторної скарги Позивач 23.02.2011 звернувся до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою № 51/1 про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0.

Рішенням ДПА України від 21.04.2011 № 7580/6/25-0515 скарга Позивача від 23.02.2011 № 51/1 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 та рішення від 06.12.2010 № 66951/10/25-011 ДПІ у Печерському районі м. Києва, рішення від 14.02.2011 № 1352/10/25-114 ДПА у м. Києві - без змін.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 є акт від 15.09.2010 № 689/23-5/35372210 «Про результати невиїзної документальної перевірки Позивача (код ЄДРПОУ 35372210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Максімайз Україна»(код ЄДРПОУ 31839556) та з ТОВ «Обрій подій»(код ЄДРПОУ 36125126) за квітень-червень 2010 року складений Відповідачем (далі - Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки, ТОВ «Майндшер»порушило п.п. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»( від 03.04.1997 №168) з наступними змінами та доповненнями), оскільки, на думку перевіряючих, безпідставно включило до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість в сумі 1 505 377,0 грн. у складі податкового кредиту з ПДВ за квітень-червень 2010 року по податковим накладним, виписаним ТОВ «Максімайз Україна»у червні 2010 року в сумі 402 583,97 грн. та ТОВ «Обрій подій»у квітні-червні 2010 року в сумі 1 102 793,52 грн., які оформлені з порушенням, а саме: підписані невідомими особами. Це призвело, на думку перевіряючих, до безпідставного заниження податку на додану вартість ТОВ Позивача на загальну суму 1 505 377,0 грн.

При цьому, як зазначено у Акті перевірки, до такого висновку перевіряючи дійшли виходячи з наступного: ТОВ «Максімайз Україна»взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва 05.02.2002 року, зареєстровано як платник ПДВ 05.02.2002, податковий номер 318395526559, номер свідоцтва 37586071. В ході аналізу податкової звітності встановлено, що за червень 2010 року звітність ТОВ «Максімайз Україна»не подавалась, в додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту»до декларації з ПДВ за червень 2010 року не відобразив податкове зобов'язання ТОВ «Майндшер»; ТОВ «Обрій подій»взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 03.09.2008 року, зареєстровано як платник ПДВ 17.09.2008, податковий номер 361251226591, номер свідоцтва 100140004. В ході аналізу податкової звітності встановлено, що за квітень-червень 2010 року звітність ТОВ «Обрій подій»не подавалась, в додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту»до декларації з ПДВ за квітень-червень 2010 року не відобразив податкове зобов'язання ТОВ «Майндшер».

Але за наслідками розгляду справи суд приходить до висновку про те, що такі висновки відповідача спростовуються фактичними обставинами справи та документами, отриманими позивачем від ТОВ «Максімайз Україна»та ТОВ «Обрій подій»в їх сукупності.

Так, за результатами фінансово-господарських відносин між ТОВ «Майндшер»і ТОВ «Максімайз Україна»у червні 2010 року, останнім на адресу нашого підприємства були виписані наступні податкові накладні: -№ 15 від 30.06.2010 на суму 1 175 491,94 грн., в т.ч. ПДВ - 195 102,0 грн.; -№ 14 від 30.06.2010 на суму 298 468,03 грн., в т.ч. ПДВ - 49 538,26 грн.; -№ 13 від 30.06.2010 на суму 252 951,80 грн., в т.ч. ПДВ - 41 983,70 грн.; - № 12 від 30.06.2010 на суму 698 656,72 грн., в т.ч. ПДВ - 115 959,62 грн. Зазначені податкові накладні виписані ТОВ «Максімайз Україна»з дотриманням норм податкового законодавства та підписані головним бухгалтером ТОВ «Максімайз Україна»Кравчук А.І. Kpім того, 21.02.2011р. Позивач звернувся до ТОВ «Максімайз Україна» з листом № 49 щодо надання пояснень з приводу неподання звітності до податкового органу за червень 2010 року. У відповідь ТОВ «Максімайз Україна»надало копію пояснення від 13.08.2010 вих. № 12 на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва, а також копію податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, яка була додана до вказаного пояснення, з проханням ДПІ у Печерському районі м. Києва її прийняти з відміткою про отримання його податковим органом. У додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року зазначений перелік податкових накладних, які ТОВ «Максімайз Україна»видавало ТОВ «Майндшер». За результатами фінансово-господарських відносин між ТОВ «Майндшер»і ТОВ «Обрій подій»у квітні-червні 2010 року, останнім на адресу нашого підприємства були виписані наступні податкові накладні: -№ 105 від 06.04.2010 на суму 17 941,80 грн., в т.ч. ПДВ - 2 990,30 грн.; -№ 105/1 від 09.04.2010 на суму 76 266,52 грн., в т.ч. ПДВ 12 711,09 грн.;-№ 105/2 від 09.04.2010 на суму 71 981,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11 996,93 грн.; - № 106 від 12.04.2010 на суму 117 317,60 грн., в т.ч. ПДВ - 19 552,93 грн.; - № 109 від 26.04.2010 на суму 315 652,07 грн., в т.ч. ПДВ - 52 608,68 грн.; -№ 112 від 28.04.2010 на суму 268 648,07 грн., в. т.ч. ПДВ - 44 774,68 грн.; - № 113 від 30.04.2010 на суму 1 135 047,50 грн., в т.ч. ПДВ - 189 174,58 грн.; - № 116 від 30.04.2010 на суму 106 545,22 грн., в т.ч. ПДВ - 17 757,54 грн.; - № 141 від 31.05.2010 на суму 66 162,74 грн., в т.ч. ПДВ - 11 027,12 грн.; - № 142 від 31.05.2010 на суму 77 684,45 грн., в т.ч. ПДВ - 12 947,41 грн.; - № 143 від 31.05.2010 на суму 97 740,47 грн., в т.ч. ПДВ - 16 290,08 грн.; - № 144 від 31.05.2010 на суму 78 139,12 грн., в т.ч. ПДВ - 13 023,19 грн.; - № 145 від 31.05.2010 на суму 838 189,64 грн., в т.ч. ПДВ - 139 698,27 грн.; - № 146 від 31.05.2010 на суму 471 218,14 грн., в т.ч. ПДВ - 78 536,36 грн.; - № 147 від 31.05.2010 на суму 491 817,26 грн., в т.ч. ПДВ - 81 969,54 грн.; - № 148 від 31.05.2010 на суму 221 428,18 грн., в т.ч. ПДВ - 36 904,70 грн.; - № 163 від 06.06.2010 на суму 209 472,44 грн., в т.ч. ПДВ - 34 912,07 грн.; - № 164 від 06.06.2010 на суму 86 549,78 грн., в т.ч. ПДВ - 14 424,96 грн.; -№ 174 від 30.06.2010 на суму 362537 71 грн; -№ 181 від 30.06.2010 на суму 47 458,12 грн., в т.ч. ПДВ - 7 909,69 грн.; -№ 182 від 30.06.2010 на суму 70 417,74 грн., в т.ч. ПДВ - 11 736,29 грн.

Проаналізувавши подані суду документи, суд приходить до висновку про те, що податкові виписані з дотриманням норм чинного законодавства та підписані повноважною особою контрагента Позивача.

Позивач звернувся до ТОВ «Обрій подій»з листом № 48 щодо надання пояснень з приводу неподання звітності то податкового органу за квітень-червень 2010 року. У відповідь ТОВ «Обрій подій»листом від 22.02.2011 № 22/02 повідомило, що звітність з податку на додану вартість в т.ч. за період квітень-червень 2010 року вказаним підприємством до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здавалась та надало копії листів до податкового органу з вимогою прийняти податкові звіти і копії податкових декларацій з ПДВ за квітень-червень 2010 року з доказами отримання податковим органом.

Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, ствердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, із змінами та доповненнями (чинного на момент проведення перевірки), податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (чинним на момент проведення перевірки), податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом, що є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів.

Згідно п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону № 168 передбачено, що «право на нарахування податку та складання додаткових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону».

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону № 168 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту».

Таким чином, доводи відповідача щодо визначення ТОВ «Майндшер»податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість спростовуються вищезазначеними обставинами в їх сукупності.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу норм чинного законодавства України суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, а відтак про наявність підстав для його задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частинами першою та третьою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11,71,72, 94. 98, 117, 158, 161-163, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва 30.09.2010 № 0007502305/0.

3. Зобовязати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. на користь «Майндшер» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур