Постанова № 22117218, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2012 року14:47 № 2а-1866/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кротюка О.В. , суддів Бояринцева М.А. Власенкової О.О. ,при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДепартаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України

доВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

провизнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2012р. ВП №30789734 Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2012р. ВП №30789734.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані дії та постанова вчинені з порушенням Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон ), оскільки позивач не є органом державної влади та не є органом виконавчої влади.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржувані дії та рішення повністю відповідають нормам Закону України “Про виконавче провадження”.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Встановив:

Департамент Держаної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (ділі - Департамент) 31 січня 2012р., поштою отримав постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження ВП №30789734 від 18.01.2012р по виконавчому листу 2а-646/2011 виданого 20.12.2011 Рівненським міським судом Рівненської області про зобовязання Рівненського вищого професійного училища Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по інвалідності в розмірі 72024 грн.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо за законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999р № 1572 «Про систему центральних органів влади»(далі - Указ № 1572) до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Відповідно до п. 2 Указу №1572 центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент України.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»від 09.10.2010р №1085 (далі - Указ №1085) встановлено чіткий перелік центральних органів виконавчої влади. В даному переліку відсутній такий орган, як Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, окрім того положення про Департамент затверджено не Президентом України, а Кабінетом Міністрів України.

Статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів держаної влади", п. 3 Указу №1572 передбачено, що фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України "Про Держаний бюджет України" на відповідний рік.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - ДСО при МВС України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. №615 державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством. У відповідності до абзацу 4 п. 9 Положення №615 управління, відділи і підрозділи охорони є державними установами, що провадять некомерційну господарську діяльність.

Виходячи з вищевикладеного суду дійшов до висновку проте, що фінансування Департаменту ДСО при МВС України не здійснюється з державного бюджету, що є характерною ознакою приналежності субєктів до центральних органів виконавчої влади.

Стаття 167 Цивільного кодексу України встановлює, що держава може створювати юридичні особи публічного права у випадках та порядку, встановленими Конституцією України та законами. Держава України в особі своїх органів може створювати як юридичні особи публічного права, які покликані виконувати владно - розпорядчі та інші функції без права займатися господарською діяльністю, так і ті юридичні особи, що є субєктами господарської діяльності у формі установ та організацій.

Абзац 1, 4 Положення про Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.10.2005 р № 878 (далі - Положення № 878) визначає, Департамент є головним органом у системі ДСО при МВС України який координує здійснювані нею заходи з охорони об'єктів усіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян і є підпорядкованим Міністру внутрішніх справ України, діяльність якого не передбачає отримання прибутку, фінансування видатків якого здійснюється за рахунок централізованих відрахувань підпорядкованих підрозділів ДСО.

Абзац 2 п.1 положення про ДСО при МВС України (далі - Положення №615) визначає, державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Департамент), яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі (далі - управління, відділи) та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (далі - цивільна охорона), стройових підрозділів міліції охорони, спеціальних підрозділів "Титан", інкасації та груп затримання, пунктів централізованого спостереження, у тому числі на окремих об'єктах, а також установ та навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони .

Згідно п.3. Положення №615 Державна служба охорони провадить діяльність по:

1. здійсненню за договорами заходів охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів (обмежені території, будівлі та споруди тощо), вантажів, а також грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезення цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян;

2. розробленню основних вимог до захисту об'єктів та громадян від злочинних посягань, примірних договорів і вимог до інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів, оснащення їх технічними системами та засобами телевідеоспостереження, тривожної сигналізації, контролювання доступу) а також інструкцій та інших документів, що регламентують виконання охоронних функцій.

П. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначає, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Проаналізувавши вище наведені документи суд приходить до висновку, що Департамент не наділений владно управлінськими функціями, а отже, не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до Довідки ЄДРПОУ № 9237від 27.01.2012р №16/1-393 Департамент ДСО при МВС України (код ЄДРПОУ 08596819) за кодом класифікації організаційно правових форм господарювання визначений як 425 - державна організація (установа, заклад). Місцем фактичного знаходження і юридичною адресою Департаменту відповідно до КОАТУУ є 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, б. 5.

Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004р №97 (далі - Наказ) за кодом класифікації організаційно - правових форм господарювання юридичні особи визначаються: 410 - органи державної влади та 425 - державні організація (установа, заклад).

Стаття 20 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Пункт 4 ст. 26 Закону визначає, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі предявлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення

Пунктом 1, 2 ч.1 ст. 21 вказаного Закону чітко визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, а саме: на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів та військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Виходячи з даних норм суд прийшов до висновку, що виконання виконавчого листа не відноситься до повноважень Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, що регламентується ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник не відноситься до органів держаної влади, а є державною організацією (установою).

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

З огляду на викладені вище обставини та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивач не є вищим чи центральним органом державної влади та відкриття відносно нього виконавчого провадження було здійснено з порушенням положень ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 307893734 по виконавчому листу № 2а-646/11/2670 неправомірними.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 307893734 від 18.01.2012р.

Судові витрати в сумі 32 грн. 19 коп. присудити на користь Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної виконавчої служби України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки , встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України

Головуючий суддя Кротюк О.В

Судді:Бояринцева М.А

Власенкова О.О

повний текст постанови виготовлено та підписано 23.02.12 р.