Постанова № 22116767, 27.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2012 року 09:00 № 2а-19301/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим

до Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»в особі Пансіонату «Геолог»

про стягнення заборгованості зі страхових внесків у розмірі 3449, 58 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим заявлені позовні вимоги до Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»в особі Пансіонату «Геолог»про стягнення заборгованості зі страхових внесків у розмірі 3449, 58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має заборгованість зі страхових внесків у розмірі 3449, 58 грн. (фінансова (штрафна) санкція та пеня), яка підлягає з нього стягненню як добровільно не сплачена.

В судовому засіданні 23 січня 2012 року судом з урахуванням заяви представника позивача про розгляду справи за його відсутності та неявки представника відповідача без поважних причини, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, на підставі ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України було ухвалено перейти до письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»цього ж Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до ст. 1 та п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 4909-IV (в редакції на момент спірних правовідносин), страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 Закону, є, зокрема роботодавці, до яких відносяться підприємства установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Частиною першою ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, є платниками страхових внесків. Набуття статусу платників страхових внесків відбувається з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 15 Закону).

До обовязків страхувальника згідно з п. 4, п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону віднесені обовязки по подачі звітності територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також по нарахуванню, обчисленню та сплаті страхових внесків.

Згідно з ч. 1, ч. 4 та ч. 5 ст. 20 цього ж Закону, яка визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Відповідно до положень абзаців 1-3 ч. 6 ст. 20 вищезгаданого Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 1 ст. 14 цього ж Закону (роботодавці), є календарний місяць.

При цьому ч. 12 ст. 20 цього ж Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (яка діяла на момент спірних правовідносин) (далі - Інструкція), яка була розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, (роботодавці) щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 106 вищезгаданого Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом другим ч. 9 ст. 106 вищезазначеного Закону передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0, 1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

В силу п. 5 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 13 ст. 106 цього ж Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків (абзац третій ч. 14 ст. 106 цього ж Закону).

В ході судового розгляд було встановлено, що Північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія»має відокремлений підрозділ Пансіонат «Геолог»без права юридичної особи, який є страхувальником та перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ялта АР Крим.

31 грудня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Ялта АР Крим було прийнято Рішення № 3284 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким застосовано на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»до Пансіонату «Геолог»Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 797, 00 грн. та нараховано пеню в розмірі 517, 38 грн. за період з 20 вересня 2010 року по 28 грудня 2010 року.

Вказане рішення було отримано відповідачем 20 червня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ялта АК Крим було складено Акт про невчасну здачу звіту від 05 квітня 2011 року № 4, згідно якого звіт за грудень 2010 року було фактично здано Пансіонатом «Геолог»Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»29 березня 2011 року.

06 квітня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим було прийнято Рішення № 870 про застосування фінансових санкцій за (несвоєчасне) неподання відомостей персоніфікованого обліку у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування у строки, визначені законодавством, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»застосовано до Пансіонату «Геолог»Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»фінансові санкції у розмірі 2135, 20 грн.

Зазначене рішення було отримано відповідачем 20 червня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Доказів оскарження вказаних рішень в адміністративному або судовому порядку суду та сплати суми штрафів та пені суду не надано.

При цьому судом враховується те, що в силу положень ч. 2, ч. 3 ст. 106 вищезгаданого Закону вимога територіальним органом Пенсійного фонду надсилається особам, які мають недоїмку, тобто прострочену заборгованістю із сплати страхових внесків.

З огляду на викладене, у відповідача наявна заборгованість із страхових внесків в сумі 3449, 58 грн., з яких заборгованість з фінансових санкцій (штрафів) в сумі 2932, 20 грн. та заборгованість з пені в сумі 517, 38 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості станом на 17 жовтня 2011 року та карткою особового рахунку страхувальника Пансіонату «Геолог»Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»(32 %, 4%, 42%, 1%-5%) за період з 01 липня 2011 року по 19 жовтня 2011 року, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити повністю.

2. Стягнути з Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»в особі Пансіонату «Геолог»(місцезнаходження: 02088, м. Київ, провулок Геофізиків, 10, ідентифікаційний код 25398506) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим (місцезнаходження: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Садова, 4, ідентифікаційний код 22300300) суму заборгованості зі страхових внесків у розмірі 3449 (три тисячі чотириста сорок девять) грн. 58 коп., з яких заборгованість з фінансових санкцій (штрафів) в сумі 2932 (дві тисячі девятсот тридцять дві) грн. 20 коп. та заборгованість з пені в сумі 517 (пятсот сімнадцять) грн. 38 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова