Постанова № 22116720, 16.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2012 року <Час проголошення >№ 2а-14932/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

доВідкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»

пронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника

податків, що перебуває у податковій заставі, - В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2011 року ДПІ у Деснянському районі міста Києва звернулась до суду з позовом до ВАТ «Свемон-Київ»про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 745744,92 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з податку на додану вартість, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на доходи фізичних осіб, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

28 листопада 2011 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить надати ДПІ Деснянському району м. Києва дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 479523,90 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у його заставі, а саме:

- відповідно до Акту опису майна №2 від 23.03.2011 року - за рахунок автомобіля Газель ГАЗ 2705-34 ЗМЗ-406 реєстраційний №АА8854АЕ вартістю 32090,54 грн.; мікроавтобуса WV «Т4»реєстраційний №16812КА, марка Volrswagen вартістю 5478,00 грн.; мікроавтобуса WV «Т4»реєстраційний №08540КА, марка Volrswagen вартістю 3252,00 грн. - усього на загальну суму 40820,54 грн.;

- відповідно до Акту опису майна №965 від 30.09.2009 року - за рахунок автомобіля КІА Sorento, рік випуску 2004, реєстраційний №66606КТ вартістю 100742,62 грн. - усього на загальну суму 100742,62 грн.;

- відповідно до Акту опису майна №974 від 12.10.2009 року - за рахунок автомобіля ГАЗ 66, рік випуску 1979, реєстраційний №АА5489АЕ вартістю 19523,97 грн.; автомобіля ГАЗ 2752, рік випуску 2004, вантажопасажирський вартістю 27601,71 грн.; автокрана КС - 35715-2 «Івановец», реєстраційний №17885 КА вартістю 118649,77 грн.; автомобіль Citroen Bertingo, реєстраційний №25492КА вартістю 32847,50 грн.; екскаватора Борис-2101 на базі - ЮМЗ, двигун №638475 вартістю 66358,37 грн.; автомобіля ГАЗ 66, рік випуску 1979, реєстраційний №АА7471АЕ вартістю 13725,05 грн.; автомобіля ГАЗ 2752, рік випуску 2004, реєстраційний №АА7813АВ вартістю 27601,71 грн.; автомобіля ГАЗ 2705-343МЗ-406, рік випуску 2004, реєстраційний №АА8854АВ вартістю 36652,66 грн. - усього на загальну суму 337 960,74 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Ухвали суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, наявною в матеріалах справи. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно ч.11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на зазначене, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, що стосуються предмету доказування у даній справі виходячи із вимог позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ВАТ «Свемон-Київ»(код ЄДРПОУ 01190416) перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва та відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, що набрав чинність з 01.01.2011 року, зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Свемон-Київ»самостійно визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у наступних деклараціях:

- №103431 за липень 2010 року на суму 2003,00 грн.

- №111293 за серпень 2010 року на суму 25287,00 грн.

- №136142 за вересень 2010 року, з виправленням помилок за серпень 2010 року на суму 62377,00 грн.

- №155309 за жовтень 2010 року, з виправленням помилок за вересень 2010 року на суму 51485,00 грн.

- №163044 за листопад 2010 року, з виправленням помилок за жовтень 2010 року на суму 29310,00 грн.

- №185333 за грудень 2010 року, з виправленням помилок за листопад 2010 року на суму 138616,00 грн.

- №9024 за січень 2011 року, з виправленням помилок за грудень 2010 року на суму 6229,00 грн.

- №24740 за лютий 2011 року на суму 163,00 грн.

- №76696 за березень 2011 року на суму 81233,00 грн.

- №9003638207 за квітень 2011 року на суму 89267,00 грн.

- №9004220084 за травень 2011 року на суму 9503,00 грн.

- №9005155664 за червень 2011 року на суму 27228,00 грн.

- №9007171270 за липень 2011 року на суму 44729,00 грн.

- №9007802745 за серпень 2011 року на суму 14503,00 грн.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (далі по тексту Закон № 2181) податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Наведені положення кореспондуються із положеннями п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, що набрав чинність 01.01.2011 року (далі по тексту ПК України), яка визначає податкову декларацію, розрахунок як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобовязання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III та п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»однією з функцій державної податкової інспекції є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Судом на підставі наявних в справі доказів також встановлено, що актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності сплати податкового зобовязання №1060 від 16.02.2011 року зафіксовано факт порушення відповідачем вимог п.1 ст.57 ПК України.

На підставі вказаного акта позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0462231500/0 від 16.02.2011 року про нарахування товариству податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1649,74 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано повноважним представником відповідача 24.02.2011 року.

На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесеного ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення або щодо його скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентовані статтею56 ПК України.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених вимог Закону № 2181 ДПІ у Деснянському районі м. Києва було направлено відповідачу податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № 1/1825 на суму 55086,39 грн. (отримана повноважним представником відповідача 23.09.2009 року);

- другу податкову вимогу № 2/2013 на суму 181374,15 грн. (отримана повноважним представником відповідача 28.10.2009 року).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Сума заборгованості зі сплати податку на додану вартість згідно облікових карток платника податку складає 479523,90 грн.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 8.1 ст.8 Закону №2181 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону № 2181 з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Відповідно до п.8.3 ст.8 Закону № 2181 платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

30 вересня 2009 року податковим керуючим на підставі наказу ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 20.07.2009р. №128 у присутності службової особи ВАТ «Свемон-Київ»було складено акт опису активів на які поширюється податкова застава за №965 на загальну суму 100742,62 грн.

12 жовтня 2009 року на підставі наказу від 20.07.2009р. №828 складено акту опису майна №974 на загальну суму 337 960,74 грн.

Положенням, наведеним у статті 8 Закону № 2181 кореспондуються наведені у статті 88 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2 ст.88 ПК України).

Згідно положень, наведених у пункті 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України);

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України).

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

23 березня 2011 року податковим керуючим на підставі наказу ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 18.02.2011р. №379 у присутності службової особи ВАТ «Свемон-Київ»складено акт опису майна №2 усього на загальну суму 40820,54 грн.

Відповідно до п.89.8 статті89 ПК України орган державної податкової служби зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Знаходження майна відповідача у податковій заставі підтверджено витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, копії яких містяться в матеріалах справи.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків, згідно з пунктами 87.1 і 87.2 статті 87 ПК України, є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обовязку оплачувати спірну суму заборгованості не надав, заявлених до нього адміністративних позовних вимог не спростував.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ст.ст.112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити.

Надати Державній податковій інспекції у Деснянському районі міста Києва дозвіл на погашення суми податкового боргу Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»(код ЄДРПОУ 01190416, адреса: 02156, м. Київ, вул. Братиславська,6-А) з податку на додану вартість у розмірі 479523 (чотириста сімдесят девять тисяч пятсот двадцять три) гривні 90 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а саме:

- відповідно до Акта опису майна №2 від 23.03.2011 року за рахунок автомобіля Газель ГАЗ 2705-34 ЗМЗ-406 реєстраційний №АА8854АЕ вартістю 32090,54 грн.; мікроавтобуса WV «Т4»реєстраційний №16812КА, марка Volrswagen вартістю 5478,00 грн.; мікроавтобуса WV «Т4»реєстраційний №08540КА, марка Volrswagen вартістю 3252,00 грн. усього на загальну суму 40820,54 грн.;

- відповідно до Акта опису майна №965 від 30.09.2009 року за рахунок автомобіля КІА Sorento, рік випуску 2004, реєстраційний №66606КТ вартістю 100742,62 грн. усього на загальну суму 100742,62 грн.;

- відповідно до Акта опису майна №974 від 12.10.2009 року за рахунок автомобіля ГАЗ 66, рік випуску 1979, реєстраційний №АА5489АЕ вартістю 19523,97 грн.; автомобіля ГАЗ 2752, рік випуску 2004, вантажопасажирський вартістю 27601,71 грн.; автокрана КС 35715-2 «Івановец», реєстраційний №17885 КА вартістю 118649,77 грн.; автомобіль Citroen Bertingo, реєстраційний №25492КА вартістю 32847,50 грн.; екскаватора Борис-2101 на базі ЮМЗ, двигун №638475 вартістю 66358,37 грн.; автомобіля ГАЗ 66, рік випуску 1979, реєстраційний №АА7471АЕ вартістю 13725,05 грн.; автомобіля ГАЗ 2752, рік випуску 2004, реєстраційний №АА7813АВ вартістю 27601,71 грн.; автомобіля ГАЗ 2705-343МЗ-406, рік випуску 2004, реєстраційний №АА8854АВ вартістю 36652,66 грн. усього на загальну суму 337 960,74 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.А. Добрівська