Постанова № 22116651, 17.02.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 4-6/12

ПОСТАНОВА

іменем України

17.02.2012 Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сенін а В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.

за участю прокурора Білий Д.М.,

слідчого Мельника Я.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову від 08.11.2011 старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника Я.В. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в:

захисник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_3, в якій просить скасувати постанову від 08.11.2011 старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника Я.В. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, посилаючись на її незаконність та безпідставність.

В обґрунтування вимог скарги зазначив про те, що оскаржувана постанова винесена без достатніх приводів і підстав, передбачених законодавством України, та з порушенням чинного законодавства України. Вказує, що у ТОВ «Фінансово-правовий союз», директором якого є ОСОБА_3, відсутній податковий борг та відсутнє узгоджене податкове зобовязання з ПДВ, а відтак відсутній обовязок його сплатити і тому на час винесення оскаржуваної постанови приводи і підстави для винесення оскаржуваної постанови були відсутні.

Крім того, зазначив наступне.

Згідно Постанови слідчого Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ) було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правовий союз» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Тигніс»в період з 01.04.2010 по 30.06.2010, та за результатами проведеної перевірки ДПІ ніби то встановила факт заниження податку на додану вартість на загальну суму 2867238,02 грн., в т.ч.:

- за квітень 2010 - на суму 824 923,51 грн.;

- за травень 2010 - на суму 692 674,56 грн.;

- за червень 2010 - на суму 1 349 639,95 грн.

Таким чином, згідно Постанови слідчого суму податкового зобов'язання TOB «Фінансово-правовий союз»з податку на додану вартість в розмірі 2867238,02 грн. було визначено на підставі п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України - під час проведення позапланової виїзної перевірки результатів діяльності TOB «Фінансово-правовий союз», хоча фактично ДПІ було проведено позапланову Невиїзну документальну перевірку.

При цьому, в п. 54.5 ст. 54 ПК України встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином захисник зазначив, що директор TOB «Фінансово-правовий союз»не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2867238,02 грн. по взаємовідносинам з TOB «Тигніс», визначену саме контролюючим органом при проведенні позапланової виїзної перевірки, оскільки така можливість діючим законодавством, зокрема п. 54.5 ст. 54 ПК України, не передбачена.

Проте вказана норма права дозволяє притягнути платника податків до відповідальності за своєчасне та повне погашення нарахованого тільки узгодженого грошового зобов'язання.

Отже, ДПІ, встановивши під час проведення позапланової невиїзної перевірки ніби то факт заниження податку на додану вартість на загальну суму 2867238,02 грн. та склавши відповідний Акт перевірки, - в подальшому було зобов'язане прийняти відповідне повідомлення-рішення про нарахування TOB «Фінансово-правовий союз»відповідної суми податку на додану вартість та направити (вручити) таке рішення на адресу підприємства.

В свою чергу, TOB «Фінансово-правовий союз», отримавши таке рішення контролюючого органу та у випадку незгоди, мало право звернутися до контролюючих органу вищого рівня із відповідними скаргами про його перегляд, а після отримання Рішення Державної податкової адміністрації України прийнятого за розглядом скарги платника - до суду (п. 56.10 ст. 56 ПК України).

Однак, як зазначив у скарзі захисник, ДПІ не приймалося і не направлялося (не вручалося) податкове повідомлення-рішення із розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, прийняте за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правовий союз»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Тигніс»в період з 01.04.2010 по 30.06.2010, а тому податкове зобов'язання TOB «Фінансово-правовий союз» з податку на додану вартість в сумі 2867238,02 грн. не є узгодженим в розумінні ст. 56 ПК України, і згідно ст. 57 ПК України не підлягає сплаті до бюджету.

Також послався на те, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке повідомлення-рішення, прийняте ДПІ за результатами проведеної перевірки та надіслане (вручене) TOB «Фінансово-правовий союз».

Згідно із викладеним, просить скасувати постанову про порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи від 08.11.2011, оскільки на момент її винесення у слідчого були відсутні підстави до порушення кримінальної справи, а зазначення в Постанові суми податкового зобов'язання з ПДВ, яка не є узгодженою за наслідками проведеної контролюючим органом перевірки, - не є доказом ухилення директора TOB «Фінансово-правовий союз»від сплати податків зборів (обов'язкових платежів).

В судовому засіданні ОСОБА_3, захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2 скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, надали додаткові письмові пояснення.

Прокурор та слідчий проти задоволення скарги заперечили, зазначаючи, що кримінальну справу було порушено на законних підставах.

Заслухавши пояснення скаржника, захисників, слідчого, думку прокурора та дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що постановою старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника Я.В. від 08.11.2011 порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим стосовно директора ТОВ «Фінансово-правовий союз»ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а підставами достатні дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи № 08-16032, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 358, ч.ч.1, 2 ст. 366 КК України, що вказували на наявність у діях директора ТОВ «Фінансово-правовий союз»ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зазначене підтверджується Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»у п. 8 якої визначено наступне:

«8. Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

Судам слід мати на увазі, що у частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Також суддя, окрім зазначеного, має з'ясувати наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, тобто встановити, чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено…».

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобовязана їх сплачувати, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі.

В оскаржуваній постанові зазначено, що приводом для порушення даної кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Підставою для порушення кримінальної справи слідчий вказує акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 № 527/23-10/36148358, яким встановлено заниження ТОВ «Фінансово-правовий союз»податку на додану вартість підприємства на загальну суму 2867238,02 грн., у т.ч. по періодах:

- за квітень 2010 - на суму 824 923,51 грн.;

- за травень 2010 - на суму 692 674,56 грн.;

- за червень 2010 - на суму 1 349 639,95 грн.

Таким чином, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що саме висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 № 527/23-10/36148358 є документом, на підставі якого слідчий дійшов висновку про розмір податку на додану вартість, який не був сплачений платником податку.

Виконання податкових зобовязань платниками податків на час винесення оскаржуваної постанови регулювалось Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України у випадку, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 14.1.157. ст. 14, ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє узгоджене повідомлення-рішення податкового органу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що на момент порушення кримінальної справи податкові зобовязання ТОВ «Фінансово-правовий союз»узгоджені не були, а тому був відсутній податковий борг вказаного товариства.

Таким чином, в ході розгляду скарги судом встановлено, що на час винесення слідчим оскаржуваної постанови від 08.11.2011 податкове повідомлення-рішення не виносилось та, як наслідок, не узгоджувалось у встановленому чинним законодавством порядку, про що було відомо слідчому на час прийняття ним рішення про порушення кримінальної справи та фактично зазначену обставину підтвердили в судовому засіданні слідчий та прокурор.

Крім того, посилання слідчого у постанові про порушення кримінальної справи на висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 № 527/23-10/36148358 не може вважатись достатньою підставою, в розумінні ч. 2 ст. 94 та ч. 1 ст. 98 КПК України, для порушення кримінальної справи. Інших даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в діях директора ТОВ «Фінансово-правовий союз»ОСОБА_3 в ході дослідчої перевірки не зібрано, про що зазначив слідчий у своїх поясненнях, даних в судовому засіданні, та фактично підтвердив прокурор, а в наданих суду матеріалах вони також відсутні.

Оцінюючи наявні в матеріалах перевірки дані з позиції їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність обєктивних ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, суд вважає, що такі дані відсутні, оскільки вони спростовуються встановленими протягом розгляду скарги обставинами, які існували на час порушення кримінальної справи 08.11.2011.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 94 КПК України підстав для порушення даної кримінальної справи, в звязку з чим постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 236-8 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», суд, -

п о с т а н о в и в:

скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову від 08.11.2011 старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника Я.В. задовольнити.

Постанову від 08.11.2011 старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника Я.В. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, прийняття її до свого провадження та обєднання кримінальних справ, скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: