ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 лютого 2012 року 14:07 № 2а-13406/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елан"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003292308/0 від 17.08.2011 року
за участю представників сторін:
від позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н, від 22.11.11,
від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 114, від 12.07.10,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елан», (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 17.08.2011 р. № 0003292308/0.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та необгрунтованим, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин із контрагентом, - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Доар", первинні документи, складені за результатами здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом містять всі обов"язкові реквізити та відповідають вимогам законодавства України, висновки відповідача щодо нікчемності угоди є необгрунтованими та безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити..
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не допущено порушень вимог чинного законодавства, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та обгрунтованим, грунтується на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 201.1., п.201.4., п. 201.7 ст. 201, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся на суму 120091,38 грн., пояснив, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "ТД "Доар" є нікчемним та не створює юридичних наслідків, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елан»зареєстровано 27.07.2001 р. Солом"янською районною у м. Києві державною адміністрацією та взято на облік в органах державної податкової служби 01.08.2001 р. за № 2012 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Соломянському районі м. Києва.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елан» (ідентифікаційний код юридичної особи 31517474) є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.08.2001 р. № 35770148.
Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва здійснено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан»(ідентифікаційний код юридичної особи 31517474) по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Доар" (код ЄДРПОУ 37194473) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складений Акт "Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан»(ідентифікаційний код юридичної особи 31517474) по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Доар" (код ЄДРПОУ 37194473) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р." від 03.08.2011 р. № 8789/23-08/31517474, (далі - Акт перевірки).
У вказаному Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1., п.201.4., п. 201.7 ст. 201, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та, як наслідок, заниження позивачем податку на додану вартість за березень 2011 року, на загальну суму 120091,38 грн.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 р. № 0003292308/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на суму 120092,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 1 грн.
Судом встановлено, що між позивачем, як замовником, та ТОВ «Торговий Дім «Доар», як підрядником, укладено Договір підряду від 17.01.2011 № 17/01.
Згідно із пунктом 1.1 вказаного договору, позивач, як замовник, доручив ТОВ «Торговий дім «Доар»виконати комплекс електромонтажних робіт на обєктах згідно переліку (Додатки № 1, 2 до Договору).
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що зміст та обєм робіт визначається проектно-кошторисною документацією та підтверджується актом виконаних робіт.
ТОВ «ТД «Доар»зобовязувався виконати передбачені Договором роботи відповідно із затвердженою позивачем проектно-кошторисною документацією (п.п. 2.1.1 Договору).
Позивач відповідно до п.п. 2.2.3 Договору зобовязувався прийняти від ТОВ «ТД «Доар»по акту здачі-приймання обєкт будівництва та оплатити роботи згідно акту виконаних робіт.
В березні 2011 року ТОВ «ТД «Доар»виконано електромонтажні роботи на загальну суму 720548,30 грн. (16453,40 грн. + 9238,60 грн. + 15485,00 грн. + 13751,90 грн. + 24478,00 грн. + 10753,00 грн. + 305282,50 грн. + 185067,50 грн. +140038,40 грн.), що підтверджується:
1) актами приймання виконаних будівельних робіт за березень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 від 31.03.2011 р.;
2) довідками про вартість виконаних підрядних робіт від 31.03.2011 на загальну суму 720548,30 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «ТД «Доар», надаючи відповідні послуги, мало ліцензію (серія АГ № 574339) на здійснення господарської діяльності у будівництві, повязаної із створенням обєктів архітектури (за переліком наступних робіт: 3.00.00 проектування обєктів архітектури; 4.00.00 будівельні та монтажні роботи; 5.00.00 монтаж інженерних мереж).
Судом також встановлено, що позивачем здійснено частково оплату ТОВ «ТД «Доар»за виконані роботи (надані послуги) платіжними дорученнями № 393 та № 394 від 29.06.2011 р. на суму 15485 грн. та 16453,40 грн.. відповідно.
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що затримка з оплатою виконаних робіт ТОВ «ТД «Доар»пов"язана з тим, що основні замовники робіт не здійснили у повному обсязі оплату за виконані роботи позивачу, що, зокрема, підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком позивача.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України).
Як передбачено положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України
З огляду на викладене, ТОВ «ТД «Доар», будучи зареєстрованим в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва як платник податку з 13.07.2010 за № 190269 та як платник податку на додану вартість з 10.02.2011 - свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100321060, видало позивачу податкові накладні від 31.03.2011 р. №№ 3845, 3846, 3847, 3848, 3849, 3850, 3851, 3852, 3853 на загальну суму 720548,30 грн.
Судом встановлено, що як позивач так і контрагент позивача, - ТОВ «ТД «Доар», як на час існування спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, були належним чином зареєстровані як суб"єкти підприємницької діяльності, були взяті на облік як платники податків та зареєстровані як платники податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось представником відповідача, вказані податкові накладні оформлені згідно з вимогами п. 1 ст. 201 Податкового кодексу України. Вони містять: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву продавця послуг згідно його статуту (зареєстрованого як платник податку на додану вартість); податковий номер платника податку; місцезнаходження продавця послуг; назву покупця послуг згідно його статуту (зареєстрованого як платник податку на додану вартість); опис послуг та їх обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті; вид цивільно-правового договору.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Закон України «Про податок на додану вартість»втратив чинність 01.01.2011, у звязку з прийняттям Податкового кодексу України. Отже, на час здійснення електромонтажних робіт березень 2011 року, дія цього законодавчого акта не поширюється.
За таких обставин, відповідачем неправомірно вказано про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підтвердження реальності господарських операцій судом встановлено, що контрагентом позивача, ТОВ «ТД «ДОАР», здійснювались електромонтажні роботи на обєктах: корпус № 170 по вул Мурманській, 7, м. Київ, адміністративно-оздоровчий корпус по вул. Ірининській, 8, м. Київ, житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом по вул. Освіти, 3, м. Київ, торгівельні-офісні приміщення по просп. Героїв Сталінграду, 2, корп. 2, м. Київ, електромонтажні роботи на телестудії, житловий будинок по просп. П. Григоренка, 23, м. Київ.
Замовником виконання вказаних робіт позивачу були ТОВ "Будівельна компані "Міськбудінвест" (договір підряду № 17/09 від 07.10.2000 р., об'єкт: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом по вул. Освіти, 3, м. Київ), ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (договір підряду на виконання робіт № 05/11/2 від 05.11.2010 р., об'єкт: корпус № 170 по вул Мурманській, 7, м. Київ), ТОВ "Мегаполіс ДКС" (договір підряду на виконання робіт № 15/12-08 від 01.12.2008 р., об'єкт: житловий будинок по просп. П. Григоренка, 23, м. Київ ), ТОВ "Аврора Продакшн" (договір підряду на виконання робіт від 21.03.2011 р., об'єкт: телестудія), ТОВ Фірма "Елекон Лтд" (договір № 27/11 від 27.11.2001 р., об'єкт: адміністративно-оздоровчий корпус по вул. Ірининській, 8, м. Київ), ПП "Графіті-Консалт" (рахунок-фактура № 20/07 від 20.07.2009 р. об'єкт: торгівельні-офісні приміщення по просп. Героїв Сталінграду, 2, корп. 2, м. Київ). Судом досліджено вказані договори, акти приймання виконаних робіт вказаними контрагентами позивача та довідки про вартість виконаних робіт, укладені на виконання вказаних договорів, а також встановлено, що позивачу частково була здійснена оплата за вказаними договорами, що підтверджується банківськими виписками від 21.07.2011 р., 27.01.2011 р. та від 14.03.2011 р.
У своїх запереченнях представник відповідача зазначав, що договір № 17/01 від 17.01.2011 р. є нікчемним та не створює юридичних наслідків, оскільки у контрагента позивача відсутні трудові, виробничі та інші ресурси для виконання будь-якого договору, посилався на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ТД "Доар" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень, березень 2011 р. від 28.07.2011 р. № 842/3/23-40-37194473, яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності ТОВ "ТД "Доар" (код за ЄДРПОУ 37194473).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу:
зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності;
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Укладений між позивачем та ТОВ "ТД "Доар" договір не суперечить жодному з вказаних норм Цивільного кодексу України:
його зміст не суперечить жодній правовій нормі чинного законодавства та моральним засадам суспільства;
особи, які вчиняли правочин, позивач та ТОВ «ТД «Доар», мали необхідний обсяг дієздатності (вони були зареєстровані як юридичні особи та платники податків);
договір спрямований на реальне настання наслідків. В березні місяці 2011 року він був частково виконаний сторонами, що підтверджується інформацією, викладеною вище та первинними документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами тощо та скріплюється печаткою.
Договір № 17/01 від 17.01.2011 р. підписаний уповноваженими особами обох сторін, від імені позивача директором Мельниченком М.П., а від імені ТОВ «ТД «Доар»- директором Бевз О.М., підписи обох керівників скріплені печатками.
Відповідачем не надано доказів судового оскарження зазначеного договору та визнання його в судовому порядку недійсним, а також не надано жодних доказів встановлення вини посадових осіб позивача чи контрагента позивача, - ТОВ «ТД «Доар» при здійсненні господарської діяльності.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що спірний договір № 17/01 від 17.01.2011 р. є нікчемним, а тому визнання його судом недійсними не потрібне.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі “БУЛВЕС”АД проти Болгарії”(заява № 3991/03), Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10. На думку Верховного Суду України, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Суд констатує, що відповідачем не доведено жодного порушення вимог чинного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Елан», в акті перевірки та в наданих запереченнях проти позову відповідач акцентує увагу на порушеннях господарського та податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Доар».
Судом встановлено, що для позивача за укладеним договором мало місце реальне настання правових наслідків, ними обумовлених. Позивачем доведений зв'язок між укладеними договорами та його господарською діяльністю, у позивача відбулися зміни в його майновому стані в звязку з виконанням зазначених договорів.
Суд також звертає увагу, що в акті перевірки відображено дослідження податковим органом структури податкового кредиту позивача, реєстрів отриманих податкових накладних та самих податкових накладних з податку на додану вартість та не встановлено порушень позивачем порядку оформлення вказаних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення позивачем норм податкового законодавства та обгрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Позивачем надано суду достатні докази в обгрунтування позовних вимог.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 69 71, 94, 158 163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан»задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0003292308/0 від 17.08.2011 р.
3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан»(ідентифікаційний код юридичної особи 31517474) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 14.02.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 20.02.2012 р.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Судове рішення № 22116510, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 14.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13406/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: