Постанова № 22116428, 07.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2012 року 16:50 № 2а-10156/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Скочок Т.О.,

при секретарі судового засідання Новик В.М.,

за участю представників:

від позивача -Комісаренка А.В.,

від відповідача - Рожок О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Державної фінансової інспекції в м.Києві,-

провизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення (в частині),-

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(надалі ДП «Київський облавтодор», Позивач або Товариство) з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в м.Києві (далі по тексту КРУ в м.Києві або Відповідач), з урахуванням уточнень позивача до позовних вимог від 06 вересня 2011 року №99/09, про:

- визнання протиправними дії Контрольно-ревізійного управління в місті Києві (в особі головного контролера-ревізора Прокопович Олени Миколаївни) в частині винесення рішення по пункту 10 Акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за період з 01.01.2008 р. по 11.05.2011 р. щодо порушення Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»норм ст.240 Господарського кодексу України та зобовязань перерахування до державного бюджету грошових коштів отриманих по договору купівлі-продажу боргових зобовязань від 05.07.2010 р. №05/07-2010р.;

- визнання протиправними дії Контрольно-ревізійного управління в місті Києві (в особі посадової особи Скибяк А.Ю.) по реалізації пункту 2 результатів ревізій та вжиття заходів по усуненню порушень (які викладені у письмовій вимозі у формі листа-рішення №26-09-14-14/8851 від 12.08.2011 р.) стосовно порушення Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»ВАТ «Автомобільні дороги України»ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 р. №158-12-ХХІV «Про деякі питання дорожнього господарства Київської області»; безпідставного укладення договору купівлі-продажу боргових зобовязань з ТОВ «Скіф-Трейдінг»та отриманню доходу на загальну суму 4488,9 тис.грн. з наступним перерахуванням у відповідності до вимог ст.240 Господарського кодексу України цього доходу до державного бюджету;

- визнання протиправним та скасування п.2 письмової вимоги Контрольно-ревізійного управління в м.Києві (викладеної у формі листа-рішення №26-09-14-14/8851 від 12.08.2011 р. «Про результати ревізії та вжиття заходів по усуненню порушень»стосовно порушення Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»ВАТ «Автомобільні дороги України»ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської обласної ради від від 19.02.2004 р. №158-12 ХХІV «Про деякі питання дорожнього господарства Київської області»; безпідставного укладення договору купівлі-продажу боргових зобовязань з ТОВ «Скіф-Трейдінг»а отриманню доходу на загальну суму 4488,9 тис.грн. з наступним перерахуванням у відповідності до вимог ст.240 Господарського кодексу України цього доходу до державного бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10156/11/2670 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2011 року виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження у справі в частині найменування позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-10156/11/2670 до судового розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 25.01.2012 року за клопотанням представника відповідача, у звязку з перетворенням територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління за переліком згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №765 ухвалою суду здійснено заміну відповідача - Контрольно ревізійне управління в місті Києві на Державну фінансову інспекцію в м.Києві.

В судовому засіданні 07 лютого 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовою особою Відповідача було здійснено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача у відповідності до Постанови Голови Апеляційного суду м.Києва від 23.05.2011 р. За результатами проведеної ревізії було складено Акт №09-30/986 від 25.06.2011 р. позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги в Україні»за період з 01.01.2008 по 11.05.2011 на підставі якого в подальшому Відповідачем було винесено вимогу №26-09-4-14/8851 від 12.09.11 «Про результати ревізії та вжиття заходів по усуненню порушень»згідно з пунктом 2 Позивача зобовязано перерахувати відповідно до ст.240 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV отриманий дохід в сумі 4488,9 тис.грн. до державного бюджету у звязку з тим, що в ході ревізії встановлено, що в порушення ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 №280-97-ВР, рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 №158-12-ХХІV «Про деякі питання дорожнього господарства Київської області»Підприємством не передано право вимоги зі стягнення заборгованості з відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, яка утворилася станом на 01.01.2000 Службі автомобільних доріг у Київській області, внаслідок чого безпідставно укладено договір купівлі-продажу боргових зобовязань з ТОВ «Скіф-Трейдінг»та отримано дохід на загальну суму 4488,9 тис.грн. Позивач вважає не погоджується з таким висновком Відповідача та вважає дії та п.2 вимоги відповідача протиправними.

В судовому засіданні під час розгляду справи представник Позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав наведених ним у позовній заяві.

Представник Відповідача заперечував проти позову, подавши свої заперечення у письмовому вигляді, та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з огляду на те, що вважає, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані представниками Позивача і Відповідача документи та матеріали, вислухавши пояснення представників сторін по суті спору, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

В С Т А Н О В И В:

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ( далі по тексту Закон України № 2939-XII (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2939-XII державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби відповідно до частини 1 статті 2 Закону України № 2939-XII є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України № 2939-XII державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України № 2939-XII інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 8 Закону України № 2939-XII визначачено основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Стаття 10 Закону України № 2939-XII встановлює права контрольно-ревізійної служби, зокрема, в силу п.7 вказаної статті контрольно-ревізійна служба має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними

органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані

підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Виходячи зі змісту ст.11 Закону України № 2939-XII позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал. Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.2 Закону України № 2939-XII).

Процедуру проведення інспектування інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі по тексту Порядок №550).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голови Апеляційного суду м.Києва від 23.05.2011 року надано дозвіл на проведення Державною фінансовою інспекцією України з 30.05.2011 р. по 17.06.2011 р. позапланової ревізії ДП «Київський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з зустрічною звіркою у підприємствах-контрагентах за період 01.01.2008 по 11.05.2011р. з висвітленням питань, перелік яких наведено у вказаній постанові.

На підставі вищезазначеного рішення суду, згідно з направленням №1535 від 30.05.2011 року головного контролера-ревізора було направлено для проведення позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Київський облавтодор" ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з 01.01.2008 по 11.05.2011р. з метою перевірки дотримання законодавства з питань виконання договірних відносин. Згідно з направленням перевірка проводиться з 31.05.2011 по 17.06.2011 року.

30.05.2011 року заступником начальника КРУ в м.Києві затверджено Програму позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за період 01.01.2008 по 11.05.2011р.

За результатами проведеної позапланової ревізії складено Акт №09-30/986 від 25.06.2011 року позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства Київський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за період 01.01.2008 по 11.05.2011р.

Як вбачається з п.10 Акту ревізією встановлено, що внаслідок укладання договорів купівлі-продажу боргових зобовязань від 25.12.2008 №25/08-1 та від 05.07.2010 №05/07-2010 Підприємству збитків не завдано. Крім цього, зазначено, що в порушення ст.240 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV Підприємством не перераховано до державного бюджету грошових коштів в сумі 4488886,06 грн. внаслідок безпідставного укладання договору купівлі-продажу боргових зобовязань від 05.07.2010 №05/07-2010. Зазначене призвело до матеріальної шкоди (збитків) державі на вказану суму. Порушення допущено з вини колишнього голови ліквідаційної комісії, в.о. директора Підприємства ОСОБА_5

Листом №52/07 від 14.07.2011 року Позивачем було надано свої заперечення на Акт позапланової ревізії №09-30/986 від 25.06.2011 року.

Листом Позивача №68/07 від 28.07.2011 року було надано до Відповідача додаткові пояснення.

Пунктом 43 Порядку №550 передбачено, що контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.

Так, контрольно-ревізійним управлінням в м.Києві листом від 03.08.2011 року №26-09-14-14/8442 направлено висновки на заперечення до акта позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»від 25.06.2011 №09-30/986.

Листом №26-09-14-14/8851 від 12.08.2011 року «про результати ревізії та вжиття заходів по усуненню порушень»Контрольно-ревізійне управління в місті Києві направлено в.о. директора Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»ОСОБА_5 вимогу відповідно до якої з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», зокрема, пунктом 2 вимагалося перерахувати відповідно до ст.240 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV отриманий дохід в сумі 4488,9 тис.грн. до державного бюджету у звязку з тим, що в ході ревізії встановлено, в порушення ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 №280-97ВР, рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 №158-12-ХХІV «Про деякі питання дорожнього господарства Київської області»Підприємством не передано право вимоги зі стягнення заборгованості з відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, яка утворилася станом на 01.01.2000 Службі автомобільних доріг у Київській області, внаслідок чого, безпідставно укладено договір купівлі-продажу боргових зобовязань з ТОВ «Скіф-Трейдінг»та отримано дохід на загальну суму 4488,9 тис.грн.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкт владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі і прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Таким чином, оцінюючи спірні дії та рішення відповідача, суд виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо встановленого в Акті №09-30/986 від 25.06.2011 року позапланової ревізії порушення позивачем ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 року №158-12-ХХІV, що на думку субєкта владних повноважень полягає в тому, що Підприємством не передано право вимоги зі стягнення заборгованості з відрахувань та зборів на будівництво. реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, яка утворилася станом на 01.01.2000 Службі автомобільних доріг у Київській області, внаслідок чого, безпідставно укладено договір купівлі продажу боргових зобовязань з ТОВ "Скіф-Трейдінг" та отримано дохід на загальну суму 4488,9 тис.грн., яке в подальшому знайшло своє відображення в оскаржуваному позивачем пункті 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в місті Києві від 12.08.2011 року, суд вважає за доцільне зазначити.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що позивачем порушено вимоги ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та не виконано рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 року №158-12-ХХІV і не передано право вимоги зі стягнення заборгованості з відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг внаслідок чого безпідставно укладено договір купівлі продажу боргових зобовязань з ТОВ "Скіф-Трейдінг" та отримано дохід на загальну суму 4488,9 тис.грн. з огляду на наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 року №158-12-ХХІV останньою вирішено (п.2) погодити передачу від Київського обласного управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг Службі автомобільних доріг у Київській області права вимоги із стягнення у встановленому порядку заборгованості з відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, яка утворилась станом на 01.01.2000 року.

Рішенням Арбітражного суду м.Києва від 19.03.2001 року у справі №16/330 за позовом Державного підприємства «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Державного підприємства «Енергоринок»про стягнення 37292514 грн. 69 коп. з Державного підприємства «Енергоринок»до Обласного фонду Київської області на спеціальний рахунок Державного підприємства «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»стягнуто 18578990 грн. 25 коп. заборгованості з відрахувань та зборів на дорожні роботи та 18312725 грн. пені.

Тобто, крім стягнутої в судовому порядку заборгованості з відрахувань та зборів на дорожні роботи у розмірі 18578990 грн. 25 коп. було стягнуто і пеню у розмірі 18312725 грн.

19.06.2001 року між Державним підприємством «Енергоринок»та Державним підприємством «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»укладено мирову угоду про добровільне виконання рішення Арбітражного суду м.Києва від 19.03.2001 р. №16/330.

Вищезазначену мирову угоду затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2001 року №16/330.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2007 року у справі №16/330 за заявою ДП «Київоблавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»позивач у справі ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»у справі за позовом ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»до ДП «Енергоринок», ДП «НЕК «Укренерго»здійснено заміну позивача у справі ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг»його правонаступником Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

05.07.2010 року між Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіф-Трейдінг»(покупець) укладено договір купівлі-продажу боргових зобовязань №05/07-2010 предметом якого є продаж майнових прав на борги Державного підприємства «Енергоринок»перед Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»у сумі 17955544, 25 грн. Продаж майнових прав здійснено за ціною, що дорівнюється 4488886, 06 грн. без ПДВ. Разом з тим, з вказаного договору вбачається, що станом на дату його укладання залишок боргу ДП "Енергоринок" перед ДП "Київський облавтодор" становив 17 955 544, 25 грн., разом з цим, з договору не вбачається, залишок вказаної заборгованості є залишком стягнутих в судовому порядку відрахувань та зборів на дорожні роботи чи залишком стягнутої за рішенням суду пені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 року №16/330 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» залишено без задоволення; змінено ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. шляхом викладення її резолютивної частини в наступній редакції «Змінити порядок виконання рішення здійснивши заміну стягувача по мировій угоді 19.06.2001 р., яка була затверджена ухвалою суду від 23.08.2001 р. по справі 16/330. Вважати стягувачем за вказаним виконавчим документом Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-Трейдінг»(м.Донецьк, пр-т Театральний, буд.21, кім.401, код ЕДРПОУ 37040997, р/р 26006003395000 в ЦВ ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970)».

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.09.2011 року по справі №39/126пд за позовною заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Київ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ-ТРЕЙДІНГ", м.Донецьк, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача: Державне підприємство "Енергоринок", м.Київ, за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпробленерго", м.Дніпропетровськ, за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Контрольно-ревізійне управління у м.Києві, про визнання угоди недійсною. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії вказаного рішення Дочірнє підприємство "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" посилаючись на те, що зміст правочину (договору №05/07-2010) суперечить нормам ст.240 Господарського кодексу України та наносить шкоду інтересам держави у відповідності до п.3 ст.215 Цивільного кодексу України та є підставою для судового визнання договору №05/07-2010р. недійсним в тому числі і з підстав, наведених в Акті перевірки.

Як вбачається з вказаного рішення, Господарським судом Донецької області досліджувались ті самі матеріали і рішення, що і у даній справі, в тому числі і акт ревізії від 25.06.2011 року щодо якого, як вбачається з мотивувальної частини рішення, судом встановлено, що "В акті ревізії від 25.06.2011 року відсутнє чітке та докладне відображення порушень з боку відповідача, що стосуються заявлених позовних вимог, з посиланням на приписи чинного, в тому числі цивільного законодавства". За результатами судового розгляду вказаної справи, у позові про визнання угоди недійсною було відмовлено повністю. Відповідно до наявного в матеріалах листа Господарського суду Донецької області від 17.11.2011 року №39/126 пд вказане рішення суду набрало законної сили 07 жовтня 2011 року, у встановленоу порядку не оскаржене, не скасоване та є чинним, що визнавалось сторонами під час розгляду справи.

Таким чином, з огляду на викладене, наведеними вище судовими рішеннями встановлено правомірність проведення спірних операцій позивача, що свідчить про необгрунтованість вимоги відповідача в частині, оскаржуваній позивачем.

Крім того, як вбачається з оскаржуваного позивачем пункту 2 вимоги від 12.08.2011 року №26-09-14-14/8851, відповідач вимагає перерахувати відповідно до ст.240 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV отриманий дохід в сумі 4488,9 тис.грн. до державного бюджету у звязку з тим, що в ході ревізії встановлено, в порушення ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 №280-97ВР, рішення Київської обласної ради від 19.02.2004 №158-12-ХХІV «Про деякі питання дорожнього господарства Київської області»Підприємством не передано право вимоги зі стягнення заборгованості з відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, яка утворилася станом на 01.01.2000 Службі автомобільних доріг у Київській області, внаслідок чого, безпідставно укладено договір купівлі продажу боргових зобовязань з ТОВ "Скіф-Трейдінг" та отримано дохід на загальну суму 4488,9 тис.грн.

Суд вважає вказане рішення субєкта владних повноважень в оскаржуваній його частині (пункт 2) необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.

Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваже ними органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Стаття 239 Господарського кодексу України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосувати до суб'єктів господарювання такі аміністративно-господарські санкції як вилучення прибутку (доходу), адміністративно-господарський штраф, стягнення зборів (обов'язкових платежів), застосування антидемпінгових заходів, припинення експортно-імпортних операцій, застосування індивідуального режиму ліцензування, зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності, анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності, обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання, скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання, інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 240 Господарського кодексу України прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, не сплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюд жету в порядку, встановленому законом. Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції у трикратному розмірі вилученої суми. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також їх застосування визначаються законами. Виходячи з правового аналізу вищенаведених норм законодавства слід дійти висновку, що адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення норм законодавства у сфері господарської діяльності з метою припинення вчиненого порушення та ліквідації його наслідків. При цьому, адміністративно-господарські санкції можуть встановлюватися виключно законами. Для застосування перелічених в ст.239 Господарського кодексу України санкцій необхідні певні підстави, встановлені Господарським Кодексом та відповідними законами. Санкція у вигляді безоплатного вилучення прибутку (доходу), може бути застосована у разі порушення суб'єктом господарю вання встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності. При цьому, в такому випадку вилученню в доход бюджету підлягають приховані від оподатковування суми дохо ду (прибутку) або суми податку, не сплаченого в частині прихованої суми. Так, зазначена адміністративно-господарська санкція може бути застосовна наприклад у випадку порушення ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст. 75 Закону України «Про телекомунікації», ст. 19 Закону України «Про природні монополії»тощо. Як свідчить п.2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в місті Києві від 12.08.2011 року відповідач як на підставу для застосовування зазначеної адміністративно-господарської санкції, яка носить майновий характер, вказує на порушення позивачем ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначаючи при цьому, що внаслідок вказаного порушення останнім безпідставно укладено договір купівлі-продажу боргових зобов'язань з ТОВ «Скіф-Трейдінг»та отримано дохід на загальну суму 4488,9 тис.грн. В контексті з вищенаведеними нормами чинного законодавства слід зазначити, що ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування»не передбачає правила здійснення господарської діяльності та не встановлює порядок вилучення в доход відповідного бюд жету суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, не сплаченого за прихований об'єкт оподаткування з яким, як свідчить зміст ст.240 Господарського кодексу України вона пов'язує застосування вказаної в ній санкції.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність та обгрунтованість нормами чинного законодавства винесення ним п.2 вимоги, від 12.08.2011 року №26-09-14-14/8851 «Про результати ревізії та вжиття заходів по усуненню порушень», суд приходить до висновку щодо його (пункту 2 вимоги) протиправності та скасування.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Контрольно-ревізійного управління в м.Києві в частині винесення рішення по п.10 Акту позапланової перевірки і визнання протиправними дії Контрольно-ревізійного управління в м.Києві по реалізації п.2 результатів ревізій та вжиття заходів по усуненню порушень, суд дійшов висновку щодо їх необгрунтованості та відсутності підстав для їх задоволення з огляду на те, що відповідач в силу покладених на нього чинним законодавством обовязків, наділений певним ступенем свободи у своїх висновках та можливістю за результатами проведеної перевірки виносити відповідні рішення з певною свободою розсуду та вчиняти дії щодо реалізації результатів проведених ним ревізій, при цьому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності, тобто перевірки рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень на предмет дотримання при їх прийнятті (вчиненні) встановлених законом обовязкових вимог.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не довів правомірність своїх дій в частині винесення ним у відношенні позивача п.2 вимоги від 12.08.2011 року №26-09-14-14/8851 з огляду на що суд дійшов висновку щодо визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в місті Києві від 12.08.2011 року №26-09-14-14/8851 "Про результати ревізії та вжиття заходів по усуненню порушень".

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Т.О. Скочок