Постанова № 22116403, 03.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

03 лютого 2012 року 12:03 год.№ 2а-13573/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секре тарі судового засідання Мацюк І.В.,

за участю представників: позивача Вакуленка С.В., відповідача Тернової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"(даліТОВ"Телесистеми України") до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі ДПІ) про визнання проти правним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2011р. №0000502302,

в с т а н о в и в:

ТОВ"Телесистеми України" просить визнати проти правним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.08.2011р. №0000502302 про нарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ).

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених у позов ній заяві підстав. Позов обґрунтовано помилковістю висновків відповідача про фіктивність, недійсність та нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "Укртурпром ВС", правомір ністю формування позивачем свого податкового кредиту по госпо дарським операціям з названим контрагентом.

Представник відповідача не визнала позов і подала письмові заперечення, в яких, зазначивши встановлені під час перевірки обставини, просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за нікчемним правочином.

З метою встановлення обєктивних обставин справи, судом викликався в якості свідка ОСОБА_4, який значиться директором ТОВ "Укртурпром ВС" і чиї під писи від імені ТОВ "Укртурпром ВС" містяться в поданих позивачем документах.

У своїх показаннях ОСОБА_4 засвідчив наступне: свого часу він погодився підпи сати за винагороду засновницькі (установчі) документи ТОВ "Укртурпром ВС", після чого ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства не мав і не має; жодного звітного документа не підписував, договорів чи будь-яких інших угод від імені ТОВ "Укртурпром ВС" не укладав та не підписував; до діяльності ТОВ "Телесистеми України" жодного відно шення не має; поставку товарів, робіт (послуг) на користь ТОВ "Телесистеми України" не здійснював, ні від себе особисто, ні від ТОВ "Укртурпром ВС". Щодо наявних у справі первинних документів від імені ТОВ "Укртурпром ВС", які предявлялися для огляду, Ка бишР.В. засвідчив, що їх не складав, не підписував і нікого не уповно важував на це; підписи, які містяться на документах, йому не належать.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка ОСОБА_4, дослідив ши пи сьмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

ДПІ прийнято подат кове повідом лення-рішення 29.08.2011р. №0000502302, яким за порушення п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК та згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК позивачу збільшено суму грошового зобо в'я зання з ПДВ на 304671 грн. (у т.ч.: 304670 грн. основний платіж, 1 грн. штраф).

Згідно з актом документальної невиїзної перевірки ТОВ "Телесистеми України" від 08.08.2011р. №4108/23-222-34726705 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Укртурпром ВС" за період квітень-травень 2011р., зміст пору шення полягає в непра вомірному включенні позивачем до подат кового кре диту в квітні та травні 2011р. сум ПДВ у розмірі 304670 грн., нарахованих (сплачених) ТОВ "Укртур пром ВС" за нікчемним правочином.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тран зитному акті перевірки ТОВ "Укртур пром ВС" від 06.06.2011р. №1374/23-04/37270433, складеному ДПІ у Шевченківському ра йоні м. Києва, згідно з яким вказане підприємство має ознаки фіктивності; реєстраційні, первинні документи та податкова звітність складена і підписана невідомими особами; перевіряючими не встановлено фактів передачі товарів, що вказує на відсутність мети та на міру на настання реальних правових нас лідків.

За вказаних обставин відповідач, пославшись на ч.ч. 1, 3, 5 ст.203, ст.ст. 215, 216 ЦК, вважає правочин між позивачем та ТОВ "Укртупром ВС" нікчемним, що не надає позивачу права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Спір стосується правомірності рішення відповідача про донараху вання податкового зобов'язання з ПДВ і застосування до нього штрафу та випливають з процедури формування платником ПДВ свого податкового кредиту.

Підпунктом а) п. 198.1 ст. 198 розділу V ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 розділу V ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (конт рактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготов ленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз.2).

Як передбачено у п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покуп цю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту з ПДВ у квітні, травні 2011р., позивач надав до суду копії договору від 06.04.2011р. №201104 на поставку обладнання, продукцію матеріально-техніч ного призначення й іншу продукцію, укладеного між позивачем (Покупець) і ТОВ "Укртурпром ВС" (Продавець); додатки специфікації №1 та №2 до договору; податкові накладні від 28.04.2011р. №179 на суму 796964,40 грн. (ПДВ 132827,40 грн.) та від 05.05.2011р. №366 на суму 1031056,98 грн. (ПДВ 171842,83 грн.).

Як вбачається, договір і додатки до нього від імені ТОВ "Укртурпром ВС" містять підпис ОСОБА_4, який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №021262 значиться керівником вказаного товариства. Податкові накладні містять підпис особи, схожий на той, що вчинений у договорі, водночас в подат кових накладних не вказано прізвища особи, яка їх склала.

Проте на підставі показів свідка ОСОБА_4 судом встановлено, що зазначені вище доку менти, у т.ч. податкові накладні, на підставі яких позивачем включено спірні суми ПДВ до податкового кредиту, від імені ТОВ "Укртурпром ВС" ОСОБА_4 не скла далися і не підписувалися.

Дані свідчення є доказом у справі і вході судового розгляду залишилися не спросто ваними позивачем, при цьому в суду відсутні підстави ставити під сумнів та не брати до уваги покази ОСОБА_4 Посилання представника позивача на відомості з Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у даному випадку, не встанов люють достовір ність підпису ОСОБА_4, тому не спростовують свідчень останнього.

Згідно із ч. 2 ст. З Закону України від 16.07.1999 p. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт, що наявні у справі податкові накладні від імені ТОВ "Укртурпром ВС" ОСОБА_4 не складалися і не підписувалися, то зазначені документи не можуть вважатися належними підтверджуючими проведення господарських операцій первинними документами, у т.ч. щодо включення відповідних сум до податкового кредиту, і не приймаються судом до уваги як неналежні.

З огляду на викладене та згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 ПК суд, погоджую чись із висновком відповідача про відсутність підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) ТОВ "Укртурпром ВС", вважає донарахування контролю ючим органом податкового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних санкцій) таким, що відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК з урахуванням п. 7 підроз ділу 10 роз ділу ХХ ПК.

Водночас висновок відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "Укртурпром ВС" суд вважаєпомилковими, оскільки відповідачем не доведено, яким зако ном прямо встановлено недійсність вчине ного позивачем правочину чи окремих його положень (ч. 2 ст. 215 ЦК). Посилання на положення ст. 203 ЦК є необґрунтованим, адже згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК дані доводи можуть бути лише підставою для визнання правочинів недійсними в судовому порядку, водночас предмет справи, яка розглядається та предмет доказування по ній не стосується визнання правочину недійсним. Крім цього, такі посилання відповідача не можуть свідчити про нікчемність правочи ну, оскільки згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, а недотримання передбачених ст. 203 ЦК вимог стосується недійсності оспорю ваних правочи нів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом.

Доводи позивача (його представника) щодо дійсності правочину, не спрос товують встановлених під час розгляду справи судом фактів, і за таких обставин не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Не зважаючи на помилковість тверджень відповідача щодо нікчемності право чину, вис новок про заниження податкових зобов'язань з ПДВ знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Враховуючи встановлені судом факти і наведені мотиви та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко