Постанова № 22116389, 13.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2012 року № 2а-17370/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення коштів у розмірі 29 920, 29 грн. На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29920, 29 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17370/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08 грудня 2011 року, яке відкладалось на 20 грудня 2011 року у звязку із неприбуттям представника позивача без поважних причин та на 18 січня 2012 року і 07 лютого 2012 року у звязку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 07 лютого 2012 року представник позивача адміністративний позов підтримав, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач перебуваючи у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продкомплект»з 16 серпня 2010 року по 08 листопада 2010 року, був зареєстрований в Дніпровському районному центрі зайнятості як такий що шукає роботу та отримує допомогу по безробіттю, що суперечить приписам Закону України “Про зайнятість населення” від 01 березня 1991 року № 803-XII.

Відповідач у судові засідання не зявився, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, заперечень проти позову та клопотань про розгляд справи без його участі не надавав, хоча був належним чином повідомлений відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неявку відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-17370/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2010 року відповідачем подано до Дніпровського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного, якою позивача переконано, що відповідач не є найманим працівником, трудовою діяльністю не займається, не укладав договорів цивільно - правового характеру, пенсію не отримує і не зареєстрований як фізична особа підприємець.

Відповідач був ознайомлений з інформацією для громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, де зазначено, що безробітні повинні своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, - і власноручно поставив свій підпис.

На підставі наказу Дніпровського районного центру зайнятості № 9136 від 25 серпня 2010 року, відповідачу був наданий статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю з 24 серпня 2010 року (копія наказу міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року № 1533-III виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Керівник виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, позивач з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та визначення розміру матеріального забезпечення здійснює обмін інформацією з органами виконавчої влади.

Відповідно до копії акту від 19 липня 2011 року № 121 щодо розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Дніпровського районного центру зайнятості, яким встановлено, що ОСОБА_1 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Продкомплект»на посаді адміністратора з 16 серпня 2010 року та був звільнений 08 листопада 2010 року. Причина звільнення стаття 38 КЗпП України.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про зайнятість населення” зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, зареєстровані як підприємці, належать до зайнятого населення та не можуть бути визнані безробітними.

Згідно абзацу 2 підпункту 1 пункту 20 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Відповідно пунктів 2 і 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідачем подано заяву про надання статусу безробітного до Дніпровського районного центру зайнятості 25 серпня 2010 року, наказом Дніпровського районного центру зайнятості № 9136 від 25 серпня 2010 року, відповідачу надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю з 24 серпня 2010 року, при цьому відповідач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продкомплект»з 16 серпня 2010 року по 08 листопада 2010 року, тобто до призначення допомоги по безробіттю, при цьому заяву про зняття з обліку відповідачем не подавалась.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” видами забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні, що відповідачу 06 липня 2011 року було направлене повідомлення про необхідність відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю (64,07 грн.), але лист повернувся у зв'язку з закінченням терміну зберігання і кошти відповідач у добровільному порядку не повернула.

Таким чином, неповідомлення відповідачем про своє працевлаштування спричинило низку правопорушень; безпідставне отримання відповідачем статусу безробітного, незаконне отримання допомоги по безробіттю, за рахунок коштів Фонду.

Статтею 16 цього ж Закону встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування; асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; інші надходження відповідно до законодавства України

Таким чином, враховуючи, що позивачем доведена та підтверджена незаконність отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 29920, 29 грн., суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 Головне Управління Державного Казначейства України м. Києва, МФО 820019, код 03491091 Одержувач: Київський міський центр зайнятості ) заборгованість у розмірі 29920, 29 грн. (двадцять девять тисяч девятсот двадцять гривень двадцять девять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шарпакова В.В.