Постанова № 22115125, 14.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р. Справа № 2-а-6063/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства "Будмеханізація" про стягнення адміністративно - господарських санкцій,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі позивач, ДПІ) звернулась до адміністративного суду із позовом про стягнення із Приватного акціонерного товариства "Будмеханізація" (далі відповідач, ПАТ) адміністративно-господарської санкції у вигляді вилучення прибутку (доходу) у сумі 69833,26 гривень.

У звязку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні 23.02.2012 реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника позивача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, позивачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

В судове засідання сторони не зявилися, надали письмові клопотання про закінчення розгляду справи без їх участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Херсоні проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Будмеханізація» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08р. по 31.03.11р. Актом перевірки встановлено, що ПАТ «Будмеханізація» фактично здійснювала фінансові послуги по управлінню грошовими коштами при будівництві житла, що підтверджується договорами про пайову участь у будівництві, укладеними між підприємством та громадянами та розмір доходу від здійснення зазначеної діяльності з надання фінансових послуг за період з 01.11.2010 року по 01.11.2011 року становить 69833,26 гривень. Позивач вважає, що ПАТ «Будмеханізація» в порушення ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» здійснювало, укладаючи та виконуючи договори про пайову участь у будівництві житла, самостійне залучення коштів від населення для фінансування будівництва, тоді як статтею 4 зазначеного вище Закону, кошті повинні залучатись через спеціальні фонди інвестування. За таких обставин Позивач дійшов висновку про те, що ПАТ «Будмеханізація» надавало фінансові послуги без відповідної ліцензії, тому дохід отриманий від фінансових послуг, здійснених без відповідної ліцензії, підлягає стягненню.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, не погодився із застосуванням адміністративно-господарських санкцій. Відповідач не погоджується із твердженням ДПІ, що його діяльність підпадає під визначення фінансових послуг, а саме: «довірчого управління активами». У національному законодавстві не існує визначення поняття «довірче управління активами», про те, оскільки воно є різновидом фінансових послуг, то має відповідати загальним визначенням цього терміну. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»: «5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;» Отже, будь-яка фінансова послуга має передбачати отримання прибутку або збереження реальної вартості активів в наслідок операцій із ними для замовника такої послуги. ПАТ «Будмеханізація» тривалий час здійснювало господарську діяльність на підставі договорів на дольову участь в будівництві житлових будинків, які містять елементи різних договорів: договорів комісії та підряду (змішані договори - ч.2 ст.628 ЦК України). Громадяни передавали підприємству кошти для того, щоб останнє виступило посередником між ними та виконавцями будівельних робіт та послуг. За умовами вказаних вище договорів ПАТ «Будмеханізація» за комісійну винагороду від свого імені та виключно в інтересах Дольовика укладало договори, необхідні для організації будівництва та введення в експлуатацію житлових будинків. Розрахунки по цим договорам здійснювались власними коштами Дольовиків, які вони перераховували ПАТ «Будмеханізація» за договорами на дольову участь. Вартість квартири, яку, в результаті отримує Дольовик, значно нижча суми, яку він вніс за дольовим договором, оскільки частина з цієї суми йде на сплату комісійної винагороди, інша частина - є часткою прибутку виконавців конкретних послуг. Таким чином ПАТ «Будмеханізація» не здійснювало фінансових послуг з грошовими коштами Дольовиків в розумінні п. 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки сторони за дольовим договором не ставили за мету отримання Дольовиком прибутку за рахунок його фінансових активів (грошових коштів) чи збереження цих коштів.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

ДПІ у м. Херсоні проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Будмеханізація» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08р. по 31.03.11р., результати якої оформлені актом №1745/23-3/21274492 від 26 травня 2011 р.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Будмеханізація» п.3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. № 1775-ІІІ, ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 № 1560-ХІІ, п. 5 ст. 1, п. 2 ст. 4, п. 1 ст. 5, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 року № 892-ХІІ, вимоги Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 року № 978-ІУ, в результаті чого встановлено відсутність у ПАТ „Будмеханізація" ліцензій на здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню. Розмір доходу, отриманого від здійснення безліцензійної діяльності за період з 01.04.08 по 31.03.11 становить 1273705,00 грн.

За період з 01.04.08 по 31.03.11 ПАТ «Будмеханізація» здійснювало будівництво багатоквартирних житлових будинків для фізичних осіб на підставі договорів «На дольову участь у будівництві житлового будинку», укладених з фізичними особами шляхом здійснення наступних господарських операцій: залучення грошових коштів фізичних осіб (у вигляді паїв) для організації за рахунок коштів Дольщиків робіт по будівництву житлового будинку; отримання плати (у вигляді комісійної винагороди) від фізичних осіб за організацію роботи по будівництву житлового будинку та вводу його в експлуатацію; за дорученням Дольщиків та за їх кошти здійснення ПАТ «Будмеханізація» (на правах «Замовника") будівництва житлового будинку та здача його в експлуатацію шляхом залучення проектних, підрядних, субпідрядних організацій та інших суб'єктів підприємництва; передача квартир фізичним особам шляхом оформлення акту приймання-передачі квартири від ПАТ «Будмеханізація» до фізичної особи.

Укладення договорів про дольову участь у будівництві житлового будинку з фізичними особами, залучення грошових коштів фізичних осіб, виконання зазначеного договору (передача квартир фізичним особам) підтверджується актами приймання-передачі, довідками про відсутність претензій по виконанню договору між сторонами, банківськими виписками.

При дослідженні проведених ПАТ «Будмеханізація» господарських операцій перевіркою встановлено, що залучення грошових коштів фізичних осіб для фінансування будівництва по договорам пайової участі, інвестиційними та подібними договорами мають ознаки договорів довірчого управління грошовими коштами.

ДПІ вважає, що розпоряджаючись самостійно грошовими коштами (пайовими внесками) фізичних осіб за їх довірою при організації будівництва житлових будинків, ПАТ „Будмеханізація" фактично надає фізичним особам послугу (визнавши її комісійною винагородою), яка по суті є фінансовою послугою, право на здійснення якої належить лише фінансовим установам, що передбачено п. 1 статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-111

На думку податкової інспекції, ПАТ «Будмеханізація» надавало фінансові послуги по управлінню грошовими коштами при будівництві житла та розмір доходу від здійснення діяльності з надання фінансових послуг за період з 01.11.2010 року по 01.11.2011 року становить 69833,26 гривень, що підлягає вилученню як незаконно отриманий на підставі ст. 240 Господарського кодексу України.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно із ст. 239, 240 Кодексу вилучення прибутку (доходу) є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, який застосовується внаслідок порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 240 Господарського кодексу України передбачено, що прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, частиною 2 статті 240 Господарського кодексу України законодавець передбачив, що перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.

Таким чином, до суб'єкта господарювання можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, види яких визначені у статті 239 Господарського кодексу України, лише у разі вчинення останнім порушення, передбаченого законом, та тільки у тому разі, якщо законом прямо передбачено застосування певного виду адміністративно-господарських санкцій.

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, не передбачає такого виду адміністративно-господарських санкцій за здійснення господарської діяльності без отримання ліцензії, як вилучення прибутку (доходу). За таке порушення статтею 22 цього Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у податкової інспекції ставити вимоги про стягнення прибутку, отриманого позивачем, внаслідок порушення встановлених Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" правил здійснення господарської діяльності.

Крім цього суд відмічає, що права органів державної податкової служби встановлені статтею 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.29. п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів.

Тобто ДПІ у випадку виявлення порушення позивачем провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (надання фінансових послуг), не мала права застосовувати санкції до порушника. Податковому органу надано право лише передати матеріали про виявлені порушення органу, який видав ліцензію.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими та безпідставними вимоги ДПІ та відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства "Будмеханізація" про стягнення адміністративно - господарських санкцій.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8