Постанова № 22115113, 12.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2012 р. 13 год.35 хв.Справа № 2-а-75/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представника позивача - Лашевича В.С.,

представників відповідача - Горбунової К.О., Насеки М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство " Херсонський машинобудівний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (далі позивач, ТОВ) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2011р. № 0003262301, яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 989582,83 грн. та штрафними санкціями 247395,71 грн. та № 0003272301, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 791666,67 грн. та штрафними санкціями 197916,67 грн.

У звязку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні 23.02.2012 реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, відповідач).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для визначення податкового зобовязання став факт визнання податковим органом нікчемною угоди позивача із його контрагентом ТОВ Компанія-Прогрес. Позивач вважає, що перевірка проведена незаконно, оскільки у направленні на проведення перевірки підставою зазначена постанова слідчого про призначення виїзної позапланової документальної перевірки, проте, зазначена постанова не була вручена позивачу. Щодо визначення зобовязань із податку на прибуток та ПДВ, представник позивача наголошує про безпідставність висновків щодо неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" за рахунок операцій з ТОВ Компанія-Прогрес у звязку із визнанням їх нікчемними через відсутність у зазначеного підприємства виробничих потужностей та необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Позивач не погоджується із таким висновком, оскільки операції поставки йому товару та надання послуг від зазначеного контрагента були фактично здійснені: товар (комплектуючі) поставлений та у подальшому використаний у господарській діяльності, послуги надані, оплата проведена у безготівковому порядку, бухгалтерські та податкові документи оформлені належним чином. Всі зазначені вимоги для формування валових витрат та податкового кредиту підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Представник відповідача проти позову заперечила, мотивуючи тим, що податковий орган вважає нікчемними угоди позивача із ТОВ Компанія-Прогрес, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначене підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товарів та надання послуг позивачеві. Крім цього відсутні товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт поставки товару. На думку відповідача, податковий кредит з ТОВ Компанія-Прогрес сформовано штучно, а позивач по даній операції є вигодонабувачем. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити позивачеві у задоволені вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Постановою слідчого ПМ ДПІ у Деснянському районі в м. Києві Бишовець І.І. від 13.12.2010р. ДПІ у м. Херсоні доручено провести виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Компанія-Прогрес».

Перевірка проведена на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у м. Херсоні від 19.08.2011р. та направлення на проведення перевірки від 23.08.2011р., які були вручені директору ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" Пугачовій Т.М., що підтверджується її розпискою.

Суд не погоджується із твердженням позивача про незаконність перевірки у звязку із неврученням копії постанови слідчого про призначення перевірки, оскільки посилання на цю постанову, як на підставу перевірки міститься у наказі. Крім цього позивач допустив ревізорів до проведення перевірки, надав усі необхідні документи, тим самим визнавши її законність.

Актом від 15.09.11 №3242/23-3/35788406 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Компанія-Прогрес» за період з 01.07.08 по 30.08.11.» встановлено заниження податку на прибуток у сумі 989582,83 грн., заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 791666,67 грн., внаслідок здійснення нікчемних правочинів з постачальником ТОВ «Компанія-Прогрес», у звязку із чим були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» уклало із ТОВ «Компанія-Прогрес» договір про надання послуг від 01.07.10 №01/07/10-425.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець (ТОВ «Компанія-Прогрес») зобовязується надати замовнику (ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод») послуги, передбачені додатками до договору.

Як пояснив представник позивача на підставі зазначеного договору ТОВ «Компанія-Прогрес» надала послуги по виготовленню комплектуючих деталей до зернозбирального комбайна та надала послуги з дослідження та надання методичних рекомендацій на розробку конструкторської документації.

На питання суду яким чином було визначено перелік послуг, які виконавець повинен надати, представник позивача пояснив, що окремого додатку із визначенням переліку послуг, які необхідно надати, немає, - додатками до договору є лише калькуляція на виготовлення комплектуючих та калькуляція надання послуг з дослідження та надання методичних рекомендацій, а також акти прийому-здачі послуг.

За таких обставин неможливо встановити виготовлення яких саме комплектуючих було замовлено позивачем у ТОВ «Компанія-Прогрес», оскільки такий перелік-замовлення відсутній. В наявності є лише перелік комплектуючих (більше 300 найменувань), які надійшли до збирального цеху 26.07.2010р. Представник позивача не зміг пояснити яким чином ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" здійснило замовлення деталей для виготовлення.

14.07.10 Херсонський машинобудівний завод здійснив передплату у безготівковій формі на адресу ТОВ «Компанія-Прогрес» згідно банківської виписки ХФ ПАТ Банк Форум по рахунку № 26003301002777 за 14.07.10 у загальній сумі 4750000,00 грн. з ПДВ.

На підставі податкової накладної від 14.07.10 №4817 на загальну суму з ПДВ 4750000.00 грн. виписаної ТОВ «Компанія-Прогрес», ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» включено до податкового кредиту липня 2010 року суму ПДВ у розмірі 791666,67 грн., що відповідає додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року. У графі «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» податкової накладної зазначено - передплата за послуги, «одиниця виміру товару» - грн. «кількість (об'єм, обсяг)» - послуга, «прізвище особи, яка склала податкову накладну» - Вовк С.В.

Представником виконавця ТОВ «Компанія-Прогрес» - Вовком С.В., з однієї сторони, та представником замовника ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» - Пугачовою Т.М.. з іншої сторони, складено наступні акти прийому-здачі, які є додатками до договору №01/07/10-425 від 01.07.10.

Акт прийому-здачі від 26.07.10 про те, що згідно договору виконані послуги по виготовленню комплектуючих згідно переліку, що містить 309 найменувань. До сплати за виконану роботу згідно акту підлягає. 1950860,76 грн., в т.ч. ПДВ 325143,46 грн. В акті зазначено, що калькуляція на виготовлення та перелік трудових витрат є додатками до акту. Перелік трудових витрат відсутній. Калькуляція на виготовлення комплектуючих містить дані стосовно сум витрат на Основні матеріали, зарплату, соцстрах, загальновиробничі витрати, виробничу собівартість, витрати на збут тощо.

Акт прийому-здачі від 26.08.10 про те, що згідно договору виконані послуги з дослідження та надані методичні рекомендації на розробку конструкторської документації. За виконану роботу згідно акту підлягає сплаті: 725418,00 грн., в т.ч. ПДВ 120903,00 грн. В акті зазначено, що калькуляція на виготовлення та перелік трудових витрат є додатками до акту. Перелік трудових витрат відсутній. Калькуляція на виконані послуги з дослідження та методичні рекомендації не розкриває суті наданих послуг по здійсненню досліджень та методичних рекомендацій, в ньому відсутнє посилання на додаткові документи, які є кінцевим результатом виконаних послуг: креслення, розробки, звіти, методичні рекомендації тощо.

Акт прийому-здачі від 27.09.10 про те, що згідно договору виконані послуги по виготовленню комплектуючих згідно переліку, що містить 389 найменувань. До сплати за виконану роботу згідно акту підлягає: 2073721,24 грн., в т.ч. ПДВ 345620,21 грн. В акті зазначено, що калькуляція на виготовлення та перелік трудових витрат є додатками до акту. Перелік трудових витрат відсутній Калькуляція на виготовлення комплектуючих містить дані стосовно витрат на Основні матеріали, зарплату, соцстрах, загальновиробничі витрати, виробничу собівартість, витрати на збут тощо.

Судом встановлено, що ТОВ „Компанія-Прогрес" зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві Державною Адміністрацією 05.09.08 під № 10741020000031181, зареєстровано в ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва 08.09.08 №34258. Юридична та фактична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, буд.124. Підприємство припинено, відомості про скасування держреєстрації № 10741170010031181 від 16.06.11.

Згідно постанови СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі в м. Києві Бишовець І.І. від 13.12.10 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ „Компанія-Прогрес" та інших суб'єктів підприємницької діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, порушено кримінальну справу №53-3668, що знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва.

Досудовим слідством встановлено, що ТОВ „Компанія-Прогрес" до ДПІ за місцем реєстрації не звітує, офісних та складських приміщень не має, працівники відсутні, за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, а також активно використовується в злочинних схемах, спрямованих на отримання неконтрольованого доходу від надання діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг з переведення безготівкових коштів в готівку.

Основним видом діяльності ТОВ „Компанія-Прогрес" є консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Суд погоджується із податковим органом, що для виготовлення комплектуючих для комбайнів необхідною економічною умовою є наявність відповідного обладнання, приміщень, кваліфікованих робітників, здатних виконати завдання такого рівня складності та такого об'єму.

Для надання послуг з дослідження та методичних рекомендацій на розробку конструкторської документації необхідно мати право здійснювати відповідний вид діяльності та мати працівників необхідної кваліфікації.

При відсутності офісних, складських, виробничих приміщень, залишків ТМЦ, працівників відповідної кваліфікації, не маючи жодного працюючого, окрім директора підприємства Вовка С.В., при відсутності відповідного виду діяльності (не займається машинобудуванням, виготовленням конструкторської документації) ТОВ „Компанія-Прогрес" не мало можливості надавати зазначені послуги ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод».

Так як договором про надання послуг, укладеним між ТОВ «Компанія-Прогрес» та ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» від 01.07.10 №01/07/10-425, не передбачено надання послуг іншою особою, то відповідно до ст. 902 ЦКУ ТОВ «Компанія-Прогрес» мало надати послугу особисто. В той же час підприємство не мало виробничих, офісних приміщень, працюючих, потужностей, матеріалів для надання зазначених послуг.

Значна кількість комплектуючих, виготовлених ТОВ «Компанія-Прогрес» згідно переліків та віддаленість розташування Замовника (м. Херсон) від Виконавця (м. Київ) передбачає необхідність використання транспортних засобів для перевезення деталей. Договором про надання послуг №01/07/10-425 від 01.07.10 та додатками до нього не зазначено яким саме чином та на яких умовах має здійснюватися транспортування виготовлених комплектуючих, не обумовлено місце доставки тощо.

У ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» відсутні документи, підтверджуючі факт доставки комплектуючих на завод. Не надано ТТН, подорожніх листів, договорів про надання транспортних послуг тощо.

У ТОВ «Компанія-Прогрес» відсутні основні засоби, в т.ч. транспортні засоби, які могли бути використані для транспортування комплектуючих.

Товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити перевізника комплектуючих, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Тобто, транспортування продукції від ТОВ «Компанія Прогрес» до позивача документально не підтверджено.

Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. № 128/2568 (далі Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п. 11.1 п. 11 Правил № 363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п. 13.1 п. 13 Правил № 363).

За таких обставин неможливо встановити факт поставки товару позивачу ТОВ «Компанія Прогрес», оскільки дані господарські операції не відображені належним чином у бухгалтерському обліку позивача.

Перевіркою встановлено, що у ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» відсутній складський облік комплектуючих, отриманих від ТОВ «Компанія-Прогрес», у зв'язку з чим неможливо встановити місце зберігання комплектуючих.

Комплектуючі на порушення «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» N 291 від 30.11.99. із змінами, не були оприбутковані на 20 рахунок «Виробничі запаси», а відразу списані у виробництво, на 23 рахунок «Виробництво». Акти списання в виробництво комплектуючих, отриманих від ТОВ «Компанія - Прогрес» відсутні.

Судом допитаний в якості свідка ОСОБА_8, начальник збирального цеху ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод». Він пояснив, що в липні 2010 року в збиральний цех була отримана комплектація до комбайна КЗС-9 «Славутич», яка у 2010 році була використана при виготовленні комбайнів. Йому відомо, що комплектуючі ніби отримані від ТОВ «Компанія-Прогрес», проте будь-яких документів від даного СПД він не отримував, акти приймання-передачі не підписував. При використанні деталей, останні списувались по відомостям, які він особисто складав.

На питання суду представник позивача пояснив, що укладаючи із ТОВ «Компанія - Прогрес» угоду про надання послуг на виготовлення комплектуючих до комбайнів та проведення патентних досліджень, позивач не цікавився наявністю у контрагента можливості надати такі послуги (наявністю кваліфікованих працівників, технічних можливостей виготовити деталі до комбайнів і т.і.).

Суд критично ставиться до такої позиції, оскільки послуги контрагента позивачем були оплачені передоплатою у сумі 4750000,00 грн. в т.ч. ПДВ 791666,67 грн. і, перераховуючи таку суму, позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємством, яке ухиляється від сплати податків.

У серпні 2010р. позивач формував валові витрати та податковий кредит на підставі правових норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР (далі - Закон 168/97-ВР), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - №334/94-ВР).

Відповідно до Закону № 334/94-ВР для віднесення понесених витрат до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток для платника податків необхідним є належне документальне підтвердження цих витрат та безпосередню участь цих витрат в отримані оподатковуваних доходів в межах господарської діяльності платника податків.

За приписами п.1.32 ст.1 та п. 5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97.

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту/.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Судом досліджений акт прийому-здачі від 26.08.10, який свідчить про те, що згідно договору виконані послуги з дослідження та методичні рекомендації на розробку конструкторської документації. За виконану роботу згідно акту підлягає сплаті: 725418,00 грн., в т.ч. ПДВ 120903,00 грн. В акті зазначено, що калькуляція на виготовлення та перелік трудових витрат є додатками до акту. Перелік трудових витрат відсутній. Акт не розкриває суті наданих послуг по здійсненню досліджень та методичних рекомендацій, в ньому відсутнє посилання на додаткові документи, які є кінцевим результатом виконаних послуг: креслення, розробки, звіти, методичні рекомендації тощо.

Також ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» надано під час перевірки Завдання №1, в якому зазначено, що метою патентних досліджень є визначення патентної чистоти та можливість без перешкод виготовляти виріб ТОВ НВП «ХМЗ». Завдання містить таблицю із зазначенням видів робіт під час проведення патентних досліджень та виконавців. Видом роботи є визначення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності, виконавець: спеціаліст з патентознавства ОСОБА_9, строки виконання робіт: 06.06.11-29.07.11, звітний документ: форми Т. 1.1-1.5,Г.2.1,2.3-2.5, Г.З.І-Г.З.З, патентний формуляр.

Зміст звіту та патентного формуляру не містить зв'язку між здійсненими патентними дослідженнями та послугами, зазначеними в акті від 26.08.10, ні по змісту, ні з врахуванням реального часу: завдання на дослідження затверджено 2 червня 2011 року, звіт та патентний формуляр - 29 липня 2011, дата закінчення розробки та дата освоєння об'єкта господарської діяльності згідно патентного формуляра - 2011 рік, в той час як акт прийому-здачі, що свідчить про виконання ТОВ «Компанія - Прогрес» послуг з дослідження та методичних рекомендацій на розробку конструкторської документації датовано 26.08.10.

Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону № 334/94-ВР та Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до валових витрат та податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування валових витрат та податкового кредиту.

Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку валових витрат та податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат та податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності надання послуг позивачу із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо можливості контрагента надати такі послуги з урахуванням наявності кваліфікованого персоналу, виробничих потужностей, часу та віддаленості контрагентів один від одного.

Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по відвантаженню, перевезенню, прийманню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця) (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування). Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби по визначенню позивачу зобовязань з ПДВ і податку на прибуток та відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство " Херсонський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2011р. № 0003262301, № 0003272301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 березня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6