Постанова № 22113493, 23.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/655/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року

16 год. 15 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Ренійський морський Торговельний порт»(код ЄДРПОУ 01125809) до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009212301 від 21.11.2011 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось державне підприємство «Ренійський морський Торговельний порт»(надалі ДП «Ренійський морський Торговельний порт») до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області державної податкової служби (надалі ДПІ у Ренійському районі Одеської області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009212301 від 21.11.2011 р., зазначивши що, спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем було неправомірно збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 141 523 грн. 00 коп., оскільки висновки в акті № 390/23-01125809 від 14.11.2011 р. про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства є не вірними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, так як ДП «Ренійський морський Торговельний порт»правомірно відображено у рядку 06.6 Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного року, у звязку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0009212301 від 21.11.2011 р. підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ у Ренійському районі Одеської області у судовому засіданні зазначив, що позов вважає необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити, аргументуючи тим, що у позивача відсутні підстави для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 р. відємного значення обєкта оподаткування 2010 р., у звязку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0009212301 від 21.11.2011 р. прийняте на підставі встановленого порушення, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.12.1991 р. зареєстровано державне підприємство «Ренійський морський Торговельний порт», ідентифікаційний код юридичної особи 01125809, місцезнаходження юридичної особи: 68800, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1545120 0000 000196 (аркуш справи 102).

Судом встановлено, що 19.11.1991 р. за № 1 позивача взято на облік в якості платника податків у ДПІ у Ренійському районі (аркуш справи 126).

Статутом ДП «Ренійський морський Торговельний порт»(у новій редакції) № 15451050005000196 від 12.06.2008 р. передбачено, що порт створено з метою організації та здійснення перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених Порту територій та акваторій, перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать Порту, а також для забезпечення безпеки судноплавства в Порту, здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства та отримання прибутку (аркуші справи 127-131).

У судовому засіданні встановлено, що 14.11.2011 р. на підставі наказу № 340 від 07.09.2011 р. та направлень співробітниками ДПІ у Ренійському районі Одеської області було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. за результатами якої було складено акт № 390/23-01125809 від 14.11.2011 р. (аркуші справи 7-60). На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009212301 від 21.11.2011 р., яким ДП «Ренійський морський Торговельний порт»збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (аркуш справи 89).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р., ст. 36, п. 37.1 ст. 37, абз. б) ст. 138.10.6, п. 150.1 ст. 150, п.1, абз. 2 п. 3, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 141523 грн. 00 коп., та завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток за перевірений період на загальну суму 9059696 грн. 00 коп.

Вказані висновки акта мотивовано тим, що на думку перевіряючих позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. включати до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму від'ємного значення за І квартал 2011 р. 10827 083 грн. 00 коп., а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у І кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків (аркуш справи 118).

Як вбачається із звітної декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 р. (рядок 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»), позивачем задекларовано суму у розмірі 9659 711 грн. (аркуш справи 120).

Представник відповідача пояснив, що податкові органи обґрунтовують свою позицію тим, що 01.04.2011 р. вступив у силу розділ III Податкового кодексу України 01.04.2011 р. в якому відсутнє посилання на облік у ІІ кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у І кварталі 2011 р. у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 р. не включається.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 р.

Станом на І квартал 2011 р. питання щодо оподаткування прибутку підприємств регулювалось Законом України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., відповідно до приписів якого, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачаєтьсь, що у 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Згідно принципів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 р. бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

Судом встановлено, що у рядку 04.9. декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 р., позивачем зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 9659 711 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, суд робить висновок, що позивачем було правомірно сформовано склад обєкту оподаткування за І квартал 2011 р. з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року 9659711 грн., та у судовому засіданні представник відповідача з цього приводу не заперечував, та правомірність формування від'ємного значення обєкту оподаткування І кварталу 2011 р. не оскаржував.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 р. встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року, здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлює, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 р. з урахуванням наступного:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення, підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ - ІV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 р. у складі витрат рядок 04 (сума 24517 467 грн. 00 коп.) позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 10827 083 грн. 00 коп. (аркуш справи 118).

Суд не може погодитись з думкою представника податкового органу про те, що до складу ІІ кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р., без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 р. з 2010 р., тому як, такі висновки протирічать принципам ст. 13. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 р. відповідно до якої, звітним періодом для складання фінансової звітності, є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Крім того, подібне тлумачення положень Податкового кодексу є хибним, адже обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 р., зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема як, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2010 р.»

В свою чергу, підсумки результатів розрахунку обєкта оподаткування І кварталу 2011 р. повинні формуватись у тому числі і відповідно до вимог абз. першого п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р., відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Тобто, підприємство повинно сформувати валові витрати у першому кварталі 2011 року у тому числі і сумою відємного значення обєкта оподаткування за результатами 2010 р.

Відповідно до п. 46.6. ст. 46 Податкового Кодексу України, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування, змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган державної податкової служби повинен здійснити заходи, пов'язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Оприлюднена центральним органом державної податкової служби нова форма звітності ніяким чином не передбачає застосування «змін»щодо особливостей «обліку без відображення збитків попередніх років»у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 р.

Сформований за підсумками І кварталу 2011 р. результат розрахунку об'єкта оподаткування включає збитки 2010 р., сформовані наростаючим підсумком попередніх звітних періодів. Такий результат є неподільним по роках, півріччях, кварталах, місяцях, декадах, тижнях, днях жодною нормою чинного законодавства не передбачено вичленення із результатів розрахунку обєкта оподаткування за І квартал 2011 р. відємних значень попередніх податкових періодів.

У п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України не вбачається заборони на врахування, починаючи з ІІ кварталу 2011 р., збитків, які виникли до 01.01.2011 р. отже, суд вважає, що такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення.

Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави зробити висновок, що ДП «ренійський морський торговельний порт»правомірно включило до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р. суму від'ємного значення результату розрахунку за підсумками І кварталу 2011 р., проте ДПІ у Ренійському районі Одеської області допустилась розширеного тлумачення податкового законодавства деталізуючи його норми власними доповненнями, що призвело до протиправного винесення рішення стосовно зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 141523 грн. 00 коп.

Суд вважає, що відповідач неправомірно деталізує податкове законодавство власними доповненнями, та навіть при наявності неоднозначного (множинного) трактування прав та обовязків платника податків, слід застосовувати в порядку п. 56.21 ст. 56 закріплений п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, а саме: в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Ренійський морський Торговельний порт»(68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 88, код ЄДРПОУ 01125809) до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009212301 від 21.11.2011р. задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте державною податковою інспекцією у Ренійському районі Одеської області № 0009212301 від 21.11.2011р., щодо збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 141 523 (сто сорок одна тисяча пятсот двадцять три) грн. 00 коп.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «23»березня 2012 року.

СуддяЯ.В. Балан

23 березня 2012 року.