Постанова № 22110274, 06.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2012 року <Час проголошення >№ 2а-19233/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп»

простягнення податкової заборгованості у розмірі 26406,85 гривень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп»(далі відповідач, ТОВ «Юга-Групп») про стягнення податкової заборгованості у розмірі 26406,85 гривень за рахунок активів боржника.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи предявлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ТОВ «Юга-Групп»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд:

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юга-Групп»(код за ЄДРПОУ 32253151) зареєстроване як юридична особа 05 листопада 2002 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2011 року № 11808621.

Як платник окремих податків відповідач перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується повідомленням № 189/14/29-110 від 25.11.2011 року.

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по земельному податку у розмірі 26406,85 грн., яка виникла у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань, самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданої податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік № 2451 від 31.01.2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобовязань по орендній платі за землю у розмірі 152201,95 грн. (по 12683,49 грн. щомісячно);

- податкового повідомлення-рішення № 0008821540 від 22 серпня 2011 року, прийнятого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, яким відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з орендної плати за землю, на підставі абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2231,22 грн.

Крім того, у звязку з несвоєчасною сплатою відповідачем грошових зобовязань, на суму на суму таких зобов'язань було автоматично нараховано пеню у розмірі 73,94 грн.

Вказані грошові зобовязання були погашені відповідачем частково - у розмірі 1355,29 гривень за рахунок існуючої переплати.

Отже, заборгованість відповідача зі сплати податкових зобовязань по орендній платі за землю з юридичних осіб за серпень, вересень 2011 року та штрафних (фінансових) санкцій становить 26406,85 грн. (25366,98 грн. +73,94 + 2321,22- 1355, 29= 26406,85 грн.).

Враховуючи те, що податкові зобовязання відповідача виникли після 01 січня 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем 31.01.2011 року було подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію № 2451 з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій самостійно визначено суму податкових зобовязань по орендній платі за землю у розмірі 152201,95 грн. (12683,49 грн. щомісячно).

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобовязань в відповідно до положень п.54.1 ст. 54, п. 56.11. ст. 56 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідної податкової декларації та оскарженню не підлягають.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобовязання по земельному податку за серпень, вересень 2011 року відповідачем не були сплачені в повному обсязі, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 25366,98 грн.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення № 0008811540 від 22.08.2011 року було направлено відповідачу поштою за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак зазначене рішення було повернуто поштовим відділенням через відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту.

За таких обставин, в силу положень абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0008811540 від 22.08.2011 року вважається врученим відповідачу.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 56.17.5 п. 56.18, ст. 56 ПК України податкові зобовязання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0008811540 від 22.08.2011 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначене податковим органом податкове зобовязання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України, вважається узгодженим.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідач доказів сплати податкового зобовязання, визначеного вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобовязання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визнаються податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вказаних положень ПК України, 05 вересня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю»№ 2074 від 05 вересня 2011 року на суму існуючого на той час боргу у розмірі 7221,17 грн., яка була повернута поштовим відділенням через відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту та актом про неможливість вручення податкової вимоги платнику податку № 117 від 26.09.2011року, складеним податковим органом.

З огляду на зазначене та на приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкова вимога № 2074 від 05 вересня 2011 року вважається врученою відповідачу 26.09.2011 року.

Доказів оскарження податкової вимоги в порядку, передбаченому п. 56.1 ст. 56 ПК України, відповідач суду не надав.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача з орендної плати за земельні ділянки становить 26406,85 гривень.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 26406,85 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків-відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Розяснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» (код ЄДРПОУ 32253151, адреса: 01004, м. Київ, вул. Володимирська, 46) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 26406,85 грн. (двадцять шість тисяч чотириста шість гривень вісімдесят пять копійок), на р/р34122999700005, УДК у Дніпровському районі м. Києва, код 24258039 в ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій