Постанова № 22110180, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

19 січня 2012 року 15:09 год.№ 2а-16090/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секре тарі судового засідання Панченко А.С.,

за участю представників: позивача Турика Л.П., відповідача Старощука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання спра ву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ-Груп" (даліТОВ "ЛТЛ-Груп") до Державної подат кової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2011р. №0002812310, №0002822310,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ЛТЛ-Груп" просить скасувати податкові повідом лення-рішення ДПІ від 25.10.2011р. №0002812310, №0002822310, якими йому нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість (далі ПДВ) відповідно.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. По зов обґрунтовано неправомірністю оскаржуваних повідомлень-рішень з огляду на необґрун тованість висновків перевірки, оскільки позивач має належним чином оформлені подат кові накладні, виписані зареєстрованим платником ПДВТовариством з об меженою відповідаль ністю "Фінансово-промислова група "Сквош" (далі ТОВ "ФПГ"Сквош"), афакт порушення кримінальної справи, за відсутності вироку суду, не призводить до нікчем ності правочинів.

Представник відповідача не виз нав позов з підстав, наведених в акті перевірки та письмових запереченнях. Відповідач заперечує проти позову посилаючись на висновки перевірки, відповідно до якої позивачем неправомірність сформовано валові витрати і подат ковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "ФПГ "Сквош", з огляду на нікчемність право чину та тому, що по факту фіктивності вказаного контрагента порушено кримінальну справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові мате ріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

25.10.2011р. відповідачем згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК прийнято подат кові повідомлення-рішення:

-№0002812310, яким за порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (даліЗакон №334/94) позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13007,50 грн. (у т.ч.: 10406,00 грн. основний платіж, 2601,50 грн. штраф);

-№0002822310, яким за порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 та пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 та п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97) позивачу збільшено суму грошового зо бов'язання з ПДВ на 10406,25 грн. (у т.ч.: 8325 грн. основний платіж, 2081,25 грн. штраф).

Дані повідомлення-рішення прийнято відповідачем за наслідками документаль ної по запланової невиїзної перевірки ТОВ "ЛТЛ-Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ФПГ "Сквош" за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р., оформленої актом від 07.10.2011р. №303/23-10/35317474.

Згідно з вказаним актом, зміст порушень полягає у тому, що позивач безпі дставно завищив валові витрати за 4 квартал 2010р. на суму 41625,00 грн. та податковий кредит з ПДВ за лютий 2011р. на суму 8325 грн. за договором з ТОВ "ФПГ "Сквош" від 01.10.2010р. №5/Х-10 щодо організації маркетингових досліджень, який позивач пославшись на ч.ч. 1, 3, 5 ст.203, ст.ст. 215, 216, 228, 236 ЦК вважає нікчемним правочином.

Такий висновок відповідача ґрунтується на положеннях транзитного акта перевірки ТОВ "ФПГ "Сквош" від 03.03.2011р. №725/23-01/36685184, складеного ДПІ у м. Вінниці на підставі постанови слід чого Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 04.02.2011р. в рам ках кримінальної справи №10271618 по факту створення фіктивного під приємства ТОВ "ФПГ "Сквош" за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК, згідно з яким подат ковим органом встановлено відсутність ТОВ "ФПГ "Сквош" за своїм місцезнахо дженням, не встановлено наявність необ хідних для здійснення господарської діяль ності трудових і мате ріальних ресурсів, виробни чого обладнання, складсь ких і торгівельних приміщень, транс порту і торгівельного облад нання, сировини та ін., що, на думку переві ряючих, вказує про відсутність поставок і укладення угод без мети реального настання пра вових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків та надання податкової вигоди третім особам, у зв'язку з чим всі правочини ТОВ "ФПГ "Сквош" є нікчемними.

Спір стосується правомірності здійсненого податково го нарахування і пов'язані з правиль ністю формування пози ва чем валових витрат і податкового кредиту.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальними законами, якими врегу льо вано дані питання були Закони №334/94 і №168/97.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 валові витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 визначено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіж ними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена прави лами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.7 Закону №168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4). Зміст податкової накладної визначено у пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення містять положення ст.ст. 198, 201 ПК, який набрав чинність станом на лютий 2011р.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку-ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пп. "е" пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначений окремим рядком опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відне сено до валових витрат і податко вого кредиту відповід ного звітного періоду суми, нараховані (сплачені) на користь ТОВ "ФПГ "Сквош" згідно договору №5/Х-10 щодо організації маркетингових досліджень, укла де ного 01.10.2010р. між пози вачем (Замов ник) і ТОВ "ФПГ "Сквош" (Виконавець), додатків № 1 "Кошторис" та №2 до нього.

Згідно з умовами даного договору Виконавець зобов'язується організувати Замовнику послуги з проведення маркетингових досліджень за наступними напрямками, що цікавлять Замовника, а саме:

можливості та перспективи ведення комерційних операцій,

визначення діючих та потенційних конкурентів,

загальна характеристика умов роботи конкурентів (джерела сировини та комплектуючих, наявність постачально-збутової мережі та ін.),

загальна характеристика обігу продукції конкурентів (обсяг пропозиції, якість, ціни, сервіс, розрахунки та ін.),

розрахунки цін, відомості про їх динаміку за період жовтень-грудень 2010р., січень 2011р.,

ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі, звязки та ін.),

ступінь розвитку комерційної інфраструктури (оптові торги, посередники),

попит на продукцію, перспективи його розвитку,

відомості про потенційних споживачів,

можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній,

прогноз стану конюнктури на протязі 4 кв. 2010р.,

стані і практика застосування господарського законодавства.

Пунктом 7.2 зазначеного договору визначено, що при здачі результатів досліджень сторони складають у 2-х примірниках акт здачі-прийняття роботи.

У підтвердження правомірності формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту та на спростування висновків ДПІ, позивач надав акт від 30.12.2010р. №876 здачі-прийняття виконаних послуг (робіт) та податкову накладну від 30.12.2010р. №876 на суму 49950 грн. (ПДВ 8325 грн.).

Проте, як вбачається, окрім загального визначення послуги та договірної ціни, дані документи не містять конкретних кількісних і якісних показників послуг (робіт), а також жодним чином не вказують на фактичні результати послуг (робіт), їх характеристики чи опис, фактичну передачу цих результатів Замовнику. До того ж податкова накладна не містить відомостей про підставу її складення та проведення розрахунків.

Зважаючи на це та з огляду на зазначені в акті перевірки обставини, а також з метою встановлення всіх обставин справи, ухвалою від 05.1202011р. суд витребовував від позивача: резуль тати досліджень згідно з п. 4 та п. 5 договору від 01.10.2010 р. №5/Х-10; всі належним чином оформлені пер винні і розрахун кові бух галтерські документи, інші звітні (облікові) і супровідні матеріали, які підтвер джують його: а) господар ські взаємовідно сини із ТОВ "ФПГ "Сквош"; б) використання ТОВ "ЛТЛ-Груп" придбаних у названого контрагента робіт (послуг) у господарській діяльності позивача.

Однак, зазначених вимог ухвали суду позивач не виконав, відповідних письмових пояснень із зазначенням причин неподання витребуваних документів і матеріалів не надав.

Відповідальним за проведення господарської операції від імені ТОВ "ЛТЛ-Груп" був його директор Турик Л.П., підписи якого містяться на договорі та наданому акті.

Під час судового розгляду суд з'ясовував питання фактичності й достовірності прове дення господарської операції у названого директора, запитуючи про обставини укла дення і виконання договору; одержані позивачем результати, їх матеріальні носії, кількісні та якісні показники і характеристики; належність до господарської діяльності позивача та приз начення для використання в оподатковуваних ПДВ операціях тощо.

У своїх поясненнях суду директор ТОВ "ЛТЛ-Груп" зазначив, що знайшов даного контрагента через інтернет; підписання договору та інших документів відбувалося дистан ційно, шляхом їх направлення поштою або електронною поштою; особисті зустрічі не проводилися; з ким спілкувався по телефону не пам'ятає. Водночас, щодо предмету доказування по справі, директор не зміг досто вірно, чітко й аргументовано пояснити суду ні господарську мету та комерційну необхідність замовлення послуг (робіт) за вказаними у договорі напрям ками, ні критерії визначення розмірів винаго роди, ні фактичні обставини виконання, оформлення і прийняття (одержання) результатів дослідження, ні їх використанні в госпо дарській діяльності позивача та оподатковуваних ПДВ операціях.

З урахуванням вищевикладених обставин, лише наявні у справі акт від 30.12.2010р. №876 здачі-прийняття виконаних послуг (робіт) та податкова накладна від 30.12.2010р. №876 не є належним і достатнім документальним підтвердженням проведення господарсь кої операції, позаяк не містять необхідних відомостей про зміст та обсяг господарської операції, оформлення й передачу результатів дослідження.

У зв'язку з цим та з огляду на відсутність у справі інших доказів проведення госпо дарської операції та розрахунків між суб'єктами господарювання, беручи до уваги ненадання суду без поважних причин витребуваних документів, а також зважаючи на наявність ознак фіктивності контра гента позивача, що випливає зі змісту матеріалів перевірки, надані позивачем акт від 30.12.2010р. №876 здачі-прийняття виконаних послуг (робіт) та податкова накладна від 30.12.2010р. №876 не дають можливість суду дійти обґрунтованого й перекон ливого висновку про фактичне проведення господарської операції.

Отже, за відсутності належного документального підтвердження, суд, пого джуючись з висновком податкового органу про допущені позивачем положення Законів №334/94 та №168/97, вважає безпідставним віднесення до валових витрат коштів у сумі 41625,00 грн. та до податкового кредиту з ПДВ коштів у сумі 8325 грн., що призвело до заниження податко вих зобов'язань відповідного звітного періоду з податку на прибуток у сумі 10406,00 грн. та з ПДВ у сумі 8325 грн.

Враховуючи, що встановлений під час податкової перевірки висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ знайшов своє підтвер дження під час розгляд у справи і не був спростований позивачем, суд вважає, що донара хування контролю ючим органом податкових зобов'язань і застосування штрафів відповідає вимогам пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК, а тому підстав для скасування оскаржу ваних повідомлень-рішень від 25.10.2011р. №0002812310, №0002822310 немає.

Водночас висновок відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "ФПГ "Сквош" суд вважає необґрунтованим і безпідставним, оскільки в його основу покла дено неналежні обставини, а саме: відсутність контрагента за своїм місцезнахо дженням, недодержання ним фінансової та податкової дисципліни, відсутність певних матеріально-технічних ресурсів, а також порушення кри мінальної справи за фактом фіктивності контр агента, не призводить до нікчемності правочину і не є належними законодавчими підста вами для визнання його таким.

Посилання відповідача на поло ження ст.203 ЦК єпомилковими, оскільки такі доводи згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК можуть бути лише підставою для визнання правочинів недійсними в судовому порядку, водночас предмет справи, яка розглядається та предмет доказування по ній не стосується визнання правочину недійсним. Крім цього, такі посилання відповідача не можуть свідчити про нікчемність правочи ну, оскільки згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, а недотримання передбачених ст. 203 ЦК вимог стосується недійсності оспорю ваних правочи нів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом.

Посилання відповідача на наявність постанови про порушення кримінальної справи, суд не приймає до уваги, оскільки дані документи не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, а наведені відповідачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк обвинувальний вирок суду в криміналь ній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямо ваність правочину на знищення майна держави чи відсут ність господар ських операцій.

Разом з цим, доводи позивача щодо дійсності правочинів, за відсутності належних і допустимих засобів доказування, підтверджуючих фактичне здійснення господарської операції, не спростовують наявність порушень і за таких обставин не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун-туються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомір-ності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивач не довів суду тих обставин, на яких ґрунтується його позов, оскільки досліджені судом докази у своїй сукупності не підтвер джують фактичне здійснення господарської операції та її належне документальне оформ лення, тому не зважаючи на помилковість висновку відповідача щодо нікчемності право чину, висновок про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Враховуючи встановлені судом факти і викладені мотиви, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛТЛ-Груп" у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко