Постанова № 22110082, 27.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

27 грудня 2011 року 13:13 год.№ 2а-15970/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача Мельника Е.О., відповідача Гладуна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (далі ПАТ "Екостандарт") до Спеціалізованої державної податко вої інс пекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ) про скасу вання податкового повідом лення-рішення від 10.08.2011р. №0000884110,

в с т а н о в и в:

ПАТ "Екостандарт" просить скасувати податкове повідом лення-рішення СДПІ від 10.08.2011р. №0000884110 про нарахування грошового зобов'язання із сплати штрафних санкцій у сумі 2992,50 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтри мав заявлену вимогу, з підстав наведених у позовній заяві. Позов обґрунто ваний безпідставністю застосування штрафних санкцій з огляду на відсутність порушення термінів сплати екологічного податку, визначе них п. 250.2 ст. 250 ПК, повну і своєчасну сплату позивачем сум екологічного податку за Іквар тал 2011р. При цьому позивач стверджує, що він є платником екологічного податку згідно з п. 241.0 ст. 240 ПК, тому сплата ним всієї суми екологічного податку одним пла тіжним дорученням на рахунок, призначений для зарахування одного з видів екологічного податку, відповідає вимогам п. 250.5 ст. 250 ПК і не супере чить ПК, оскільки, в будь-якому випадку, кошти надійшли на єдиний казначейський рахунок.

Представник відповідача не визнав позов. Відповідач заперечує поти по зову з тих під став, що у порушення п. 250.5 ст. 250 ПК позивачем помилково сплатив на один рахунок всю суму екологічного податку за Іквар тал 2011р. без його розподілу за призначенням залежно від способів забруд нення, внаслідок чого у позивача виникла переплата по одному з підвидів екологічного податку та недоїмка по іншому, погашення якої відбулося із затримкою, що спричинило нарахування штрафних санкцій. Також відповідач стверджує, що позивач відно ситься до платників екологічного податку, які визначені у п. 240.2 ст. 240 ПК, а саме позивач є суб'єктом господарювання, тому він не може здійснювати сплату сум екологічного податку одним платіжним дорученням, а повинен розподіляти платежі за способами забруднення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій шов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

10.08.2011р. СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000884110, яким за порушення ст. 203 ПК і на підставі ст. 126 ПК позивачу нараховано грошо ве зобо вя зання із сплати штрафних санкцій у сумі 2992,50 грн. 10% сплаченого із затрим кою на 46 кален дарних днів суми грошо вого зобов'язання з екологічного податку в роз мірі 29925,00 грн.

Зазначене рішення прийнято відповідно до акта від 26.07.2011р. №594/41-10/21661022, оформленого за результатами документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати ПАТ "Екостандарт" екологічного податку за звітний період І квартал 2011р.

Згідно з актом перевірки позивач 16.06.2011р. із затримкою на 27 календарних днів після закінчення граничного строку20.05.2011р. здійснив сплату частину податкового бор гу в сумі 29925,00 грн., що виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного в декларації по екологіч ному податку за Іквартал 2011р. (від 10.05.2011р. №9003098802) грошового зобов'язання з екологічного податку в сумі 4495635,00грн., що справля ється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, чим порушив строки, вста новлені п.57.1 ст.57 ПК.

Позивачем були подані заперечення від 01.08.2011р. №02/1242 до акта перевірки, за наслідками розгляду яких відповідачем залишено без змін висновки перевірки, про що позивача повідомлено у відповіді від 08.08.2011р. №21622/10/41-156.

За результатами адміністративного оскарження, прийняте відповідачем повідомлення-рішення залишено без змін рішенням ДПА у м. Києві від 17.10.2011р. №10253/10/25-214.

Спірні правовідносини стосуються правомірності накладення відповідачем штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'я зання з екологічного податку, що справ ля ється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах та випливають з порядку сплати сум екологічного податку.

Згідно з п. 240.1 ст. 240 ПК платниками екологічного податку серед інших визначено суб'єктів господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

-викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (пп. 240.1.1);

-скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (пп. 240.1.2);

-розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (пп. 240.1.3);

-утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (пп. 240.1.4);

-тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (пп. 240.1.5).

Згідно пояснень представників сторін і наявних у справі матеріалів судом встановле но, що позивач є платником екологічного податку згідно п.240.1 ст.240 ПК, так як під час провадження своєї господар ської діяльності на території України здійснює викиди забруд нюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джере лами забруднення (пп. 240.1.1) і розміщує відходи у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (пп. 240.1.3).

Суд відхиляє як такі, що суперечать матеріалам справи, і є нормативно-необґрунто ваними твердження відповідача про те, що оскільки позивач є суб'єктом господарювання, то він відноситься до платників екологічного податку, визначених у п. 240.2 ст. 240 ПК, адже даний пункт визначає платників, які незалежно від своєї організаційно-правової форми здійс нюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересув ними джерелами забруднення у разі використання ними палива, що не стосується обставин даної справи.

Згідно з п. 242.1 ст. 242 ПК об'єктами і базою оподаткування екологічним податком є:

-обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп. 242.1.1);

-обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти (пп. 242.1.2);

-обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів (пп. 242.1.3);

-обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами (пп. 242.1.4);

-обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (пп. 242.1.5);

-обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) (пп. 242.1.6).

Пунктом 250.2 ст. 250 ПК визначено, що платники податку, крім тих, які визначені п.240.2 ст. 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

-за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (пп. 250.2.1);

-за паливо, реалізоване податковими агентами, за місцем знаходження пунктів продажу палива (пп. 250.2.2);

-за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби (пп. 250.2.3).

Відповідно до п. 35.3 ст. 35 ПК порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Отже, як вбачається, законодавцем визначено платників екологічного податку, обєкти і базу оподаткування, диференціювавши їх за способами і джерелами забруднення. Взалеж ності від цього, а також місцезнаходження джерела забруднення, встановлено порядок нарахування і сплати сум екологічного податку та передбачено розподіл даних надходжень за своїм призначенням, для чого органами державної казначейської служби відкриті спеціальні бюджетні рахунки, призначені для зарахування відповідних надходжень.

У відповідності до вимог ст. 35 ПК сплата податків та зборів здійснюється в грошовій готівковій або безготівковій формі у національній валюті України, крім випадків, передба чених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 35.1, п. 35.2).

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що належним викона нням платником екологічного податку свого обов'язку зі сплати податку єсвоєчасна та в пов ному обсязі сплата (перераху вання) нарахованих залежно від способів і джерел забруд нення самостійних складових частин податку на відповідні їм за призначенням бюджетні рахунки.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК строком сплати податку та збору визнається період, що роз починається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конк ретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавс твом. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відтак, сплата (перерахування) платником сум екологічного податку на неналежний за приз наченням відповідному виду рахунок є неналеж ним виконанням платником свого обов'язку зі сплати єдиного внеску. У випадку, якщо такі дії платника екологічного податку призвели до несвоєчасного надхо дження сум екологічного податку на відповідні рахунки та виникнення недоїмки, такі суми податку не вважаються сплаченими своєчасно.

На підставі наявних у справі письмових матеріалів судом встановлено, що 10.05.2011р. позивачем подано до СДПІ податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2011р. з додатками №1 і №4 (а.с. 9-15), згідно з якою нараховано екологічного податку на загальну суму 7248144,64 грн., у т.ч. за обєктами оподаткування:

2752509,64грн.за вики ди в атмосферне повітря забруднюючих речовин в атмос ферне повітря стаціонарними джере лами забруднення (додаток №1);

4495635,00грн. за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (додаток №4).

Нараховані суми екологічного податку за Іквартал 2011р. були сплачені позивачем рахунок №33118362700205, призначений для зарахування надходжень за викиди в атмос ферне повітря забруднюючих речовин в атмос ферне повітря стаціонарними джере лами забруднення, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.02.2011р. №649, від 18.03.2011р. №129, від 20.04.2011р. №832 та від 10.05.2011р. №876 (а.с. 16-19), а також листами від 21.03.2011р. №02/447 та від 24.03.2011р. №02/467 про уточнення реквізитів платежу та перерахунок сплачених сум зі збору за забруднення навколишнього середовища на екологіч ний податок (а.с. 21, 22).

31.05.2011р. позивач звернувся до СДПІ з листом №02/842 (а.с. 20), в якому, у зв'язку з необхідністю розподілення сум екологічного податку, просив перерахувати сплачені ним згідно платіжних доручень від 22.02.2011р. №649, від 18.03.2011р. №129 кошти на загальну суму 4589649,09 грн. на рахунок №33116364700205, призначений для надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Як вбачається з даних зворотного боку облікової картки платника по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (а.с. 89) та підтверджується витребуваним судом у позивача платіжним дорученням від 16.06.2011р. №1100 (а.с. 107), позивачем перераховано на рахунок, призначений для надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, кошти у сумі 29925,00 грн., які зараховані в рахунок погашення недоїмки за І квартал 2011р.

Даний епізод став першим платежем на погашення боргу з екологічного податку, що справля ється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах. У подальшому, як вбачається з даних зворотного боку облікової картки платника по надходженням від викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (а.с. 86) погашення решти податкового боргу відбулося за рахунок перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший.

Отже, наведені у акті перевірки фактичні обставини повністю підтверджуються належними і допустимими засобами доказування, які у своїй сукупності достовірно вказують на несвоєчасну сплату (перерахування) на відповідний рахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, за Іквартал 2011р. у розмірі 29925,00 грн.

Заперечуючи проти цього, позивач посилається на п.250.5 ст. 250 ПК, яким передбачено, що платники податку, крім тих, які визначені п.240.2 ст. 240 цього Кодексу, та податкові агенти перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забрудню ючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Однак дані доводи і міркування позивача не спростовують необхідність платнику екологічного податку вказувати у платіжному документі належне призначення складових сум платежу. До того ж у розумінні вказаного положення органи Державного казначейства здійсню ють не розподіл задекларованих платником суми податку, як помилково вважає позивач, арозподіляють одержані кошти між відповід ними бюджетами, як, наприклад, передбачено п. 10 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, згідно з яким до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища (крім збору, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками), в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Окрім цього, такі доводи позивача є непереконливим, оскільки як пояснили пред ставники обох сторін, у наступних звітних періодах суми екологіч ного податку розподі лялися позивачем самостійно і сплачувалися на відповідні рахунки за призначенням.

Відповідальність за порушення платником податків правил сплати (перерахування) податку встановлена в ст. 126 ПК, згідно якої, якщо платник податків не сплачує су ми само стійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Коде ксом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, враховуючи встановлений факт затримки сплати (перерахування) пози вачем суми еколо гічного податку, що справля ється за розміщення відходів у спеціально відве дених для цього місцях чи на обєктах, за Іквартал 2011р. у розмірі 29925,00 грн. із затрим кою на 27 календарних днів, висновок відповідача про наявність порушення є обґрунто ваним, а застосування штрафних санкцій на підставі абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК є вірним.

Водночас невірним є розмір накладеного відповідачем штрафу.

Як вбачається, порушення термінів сплати еколо гічного податку, що справля ється за розміщення відходів у спеціально відве дених для цього місцях чи на обєктах, за Іквартал 2011р. у розмірі 29925,00 грн. допу щено позивачем у травні-червні 2011р. Граничний строк сплати грошового зобов'язання 20.05.2011р., а також фактичне надходження коштів 16.06.2011р. не заперечується сторонами і підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК встановлено, що штрафні санкції за пору шення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011р. застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, ПК не передбачав жодних винятків чи особливостей з цього правила.

Як зазначено вище, порядок сплати екологічного податку встановлено у ст. 250 ПК, аоскільки згідно із п. 3.1 ст. 3 ПК цей Кодекс є частиною податкового законодавства, то порушення встановлених ПК правил сплати екологічного податку є порушенням податко вого законодавства.

Таким чином, враховуючи, що порушення податкового законодавства мало місце в період з 1січня по 30 червня 2011р., то відповідач зобов'язаний був застосувати до позивача штраф у розмірі 1 грн. згідно із п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК.

Доводи відповідача про те, що вказаний пункт застосовується виключно до порушень пов'язаних із обчисленням податкових зобов'язань, суперечать самі ж собі та змісту п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК й не ґрунтуються на інших нормах закону, тому судом відхи ляються. Між тим суд зауважує, що такі законодавчі обмеження у розмірі штрафних санкцій пов'язанні не тільки з введенням у дію ПК, а й подальшим прийняттям нових нормативно-правових актів чи приведенням у відповідність з ПК існуючих актів, необхідність чого вип ливає з положень вказаного Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає неправомірним розмір застосованого до позивача штрафу2992,50 грн. без врахування п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, відтак грошове на рахування в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 2991,50 грн. (2992,50 грн. 1,00 грн.) є протиправним, тому в цій частині рішення слід скасувати, а позов задовольнити.

Натомість штраф у розмірі 1 грн. відповідає вимогам ПК, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун-туються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомір-ності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається у підтвердження заявлених вимог, а саме, що ним своєчасно і в повному обсязі здійснено належну сплату спірних сум еколо гічного податку, що справля ється за розміщення відходів у спеціально відве дених для цього місцях чи на обєктах, за Іквартал 2011р., нато мість висновок відповідача про порушення відпо відає положенням ПК.

У той же час, виходячи з меж позовних вимог та не обмежуючись доводами позивача, з огляду на критерії перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визна чені у ст. 2 КАС, суд встановив невідповідний закону розмір штрафних санкцій, що не було спростовано відповідачем і є підставою для часткового скасування оскаржуваного рішення.

Суд зауважує на неточностях і помилках в оформленні прийнятого відповідачем ріше ння, а саме: помилково зазначено про порушення позивачем ст. 203 ПК, яка регулює по рядок сплати ПДВ; помилково зазначено період затримки сплати податкового зобов'язання 46 ка лендарних днів, що очевидно не відповідає висновкам акта про затримку на 27 календар них днів. Однак дані помилки не є безумовною підставою для скасування прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Екостандарт " частково.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізо ваної державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 10.08.2011р. №0000884110 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2991,50 грн.

3.Відмовити Публічному акціонерному товариству "Екостандарт" в задоволенні адміністративного позову в частині скасування податко вого повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 10.08.2011р. №0000884110 в частині нараху вання штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.

4.Присудити на користь Публічному акціонерному товариству "Екостандарт" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,39 грн. з Держав ного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко