Постанова № 22109973, 02.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

02 листопада 2011 року Справа №2а-8446/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Тірас Інтернешенл»

простягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва (далі прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі ДПІ у Дніпровському районі, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Тірас Інтернешенл»(далі ТОВ «Тірас Інтернешенл», відповідач), в якій просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 14481грн. 12коп.

У судових засіданнях прокурор та представник ДПІ у Дніпровському районі позовні вимоги просили задовольнити, обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21грудня 2000 року №2181-ІІІ та несплатою вище зазначеної суми.

Відповідач прибуття повноважного представника в судові засідання не забезпечив, про причини суд не повідомив, тоді як про час, дату та місце судового розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 02 листопада 2011 року о 11год. 40хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

08 липня 1994 року ТОВ «Тірас Інтернешенл» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридичну особу (номер запису про заміну свідоцтва №10701050001024160).

29 січня 2008 року ДПІ у Дніпровському районі взято на облік відповідача як платника категорії окремих податків.

У жовтні 2010 року посадовою особою ДПІ у Дніпровському районі проведено перевірку своєчасності подання ТОВ «Тірас Інтернешенл»платіжних доручень до установ банку щодо орендної плати за землю за період з 30 жовтня 2009 року по 25лютого 2010 року, за результатами якої складено акт від 14 жовтня 2010 року №783615/20060576.

Під час перевірки податковим органом виявлено порушення ТОВ «Тірас Інтернешенл»норм податкового законодавства, а саме: підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-III щодо недотримання строків подання до установ банків платіжних доручень.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 26 жовтня 2010 року №0020821540, згідно з якими відповідно до приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-III до відповідача застосовані штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання за платежем орендна плата за землю на суму 14481грн. 12 коп.

Вказане податкове повідомлення рішення отримане повноважним представником відповідача 15 листопада 2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідачу виставлено першу податкову вимогу від 04 червня 2009 року №1/1624 та другу податкову вимогу від 21 липня 2009 року №2/2016, які отримані повноважними представниками відповідача відповідно 19 червня 2009 року та 30липня 2009 року, що підтверджується копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»від 25червня 1991 року №1251-ХІІ, під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Як встановлено судом, відповідач є платником категорії окремих податків.

Пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21грудня 2000 року №2181-III (далі - Закон України №2181-III) передбачено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України №2181-III, податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року №2535-XII передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 зазначеного Закону податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992року №2535-XII, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-III, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України №2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, податковий орган, виявивши під час проведення перевірки 14жовтня 2010 року порушення відповідачем норм податкового законодавства, а саме: підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-III щодо недотримання строків подання до установ банків платіжних доручень, - правомірно застосував до ТОВ «Тірас Інтернешенл» штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання за платежем орендна плата за землю на суму 14481грн. 12 коп.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України №2181-III за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України №2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно зі статтею 11 Закону України №2181-ІІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкове повідомлення рішення від 26 жовтня 2010 року №0020821540 та податкові вимоги від 04 червня 2009 року №1/1624, 21 липня 2009 року №2/2016, податковий борг є узгодженим.

Загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 14481грн. 12коп.

Зазначений факт підтверджується звітом ДПІ у Дніпровському районі від 01листопада 2011 року та обліковою карткою платника (зворотній бік).

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХII фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року №1789-XII передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення до Державного бюджету України податкового боргу, позов прокурором пред`явлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що: суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 14481грн. 12коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності «Тірас Інтернешенл»(01010 м. Київ, вул. Січневого повстання, буд. 16, к. 15; код за ЄДРПОУ 20060576) на користь Державного бюджету України (р/р 34122999700005, одержувач - УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувача ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019) суму податкової заборгованості у розмірі 14481грн. 12коп. (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 12коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя(підпис)О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Пісоцька