Рішення № 22109301, 27.02.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-4662/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 лютого 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:Бондаренко В.М.

при секретарі: Галенко А.А.

за участю представника позивача:Кучинова С.В.

відповідача: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 805 (дві тисячі вісімсот пять) доларів США 82 цента, що за курсом 7,98 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/189 від 23 травня 2011 року складає 22 390 (двадцять дві тисячі триста девяносто) грн. 47 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 26.09.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, за кредитним договором станом на 30.04.2011 року виникла заборгованість в сумі 2805,82 доларів США, яка складається з наступного: 1323,98 доларів США - заборгованість за кредитом; 1049,49 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 239,07 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 62,66 доларів США - штраф (фіксована частина); 130,63 доларів США - штраф (процентна складова).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх, спираючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав суду заперечення на позов, відповідно до змісту якого просив суд відмовити в задоволенні позову. В своїх поясненнях відповідач вказував на те, що він дійсно писав заяву про надання йому кредиту у розмірі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, та отримував кредитну картку, однак він вважає, що зазначена заява не створює ніяких правових відносин між ним та банком. Він не був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг. Також, банк не мав права надавати йому кредит в іноземній валюті. Хоча він і отримував кредитну картку, однак жодного разу не користувався нею та на даний час він не знає, де вона знаходиться.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, в тому числі: фотокопію договору б/н від 26.09.2008 року, відповідно до змісту якого відповідач уклав договір з позивачем та погодився на його умови, фотокопію паспорту відповідача, розрахунок заборгованості, встановив наступне :

26.09.2008 року за договором б/н ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконував взятих на себе обов'язків, у зв'язку з чим станом на 30.04.2011 року виникла заборгованість в сумі 2805,82 доларів США, яка складається з наступного: 1323,98 доларів США - заборгованість за кредитом; 1049,49 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 239,07 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 62,66 доларів США - штраф (фіксована частина); 130,63 доларів США - штраф (процентна складова). Суд вважає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є правильний, який зроблений відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, так як відповідач був ознайомлений з умовами договору та не висував будь-яких претензій, щодо його змісту, отже він був згоден з усіма його умовами, а на даний час просто намагається уникнути відповідальності за невиконання своїх зобов'язань по вищевказаному кредитному договору. Відповідно до витягу з особового рахунку відповідача, з кредитної картки періодично проводилась видача готівки. Відповідач не звертався до банку та інших органів про втрату кредитної картки. Таким чином, відповідач не довів суду, що кредитна картка у нього відсутня. Також при укладенні кредитного договору ОСОБА_2 сам обирав валюту кредитних коштів.

Також, згідно п. 5.3 Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 за № 15-93.

Відповідно до п. 1.5. Положення «Про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого постановою Правління НБУ віл 14.10.2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без отримання індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями). Відповідно до п. 1.5 зазначеного Положення, надання ПАТ КБ «Приватбанк»та одержання ПАТ КБ «Приватбанк»кредиту в іноземній валюті та сплата ПАТ КБ «Приватбанк» кредиту та відсотків в іноземній валюті та інших платежів за таким кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодною із сторін кредитного договору.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування, щодо вказаних вище операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету є наявність у банка генеральної ліцензії та відповідного письмового дозволу на здійснення валютних операцій, отриманих у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 58, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 192, 526, 611, 1049, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рах. 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 26 вересня 2008 року станом на 30 квітня 2011 року в розмірі 2 805 (дві тисячі вісімсот пять) доларів США 82 цента, що за курсом 7,98 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/189 від 23 травня 2011 року складає 22 390 (двадцять дві тисячі триста девяносто) грн. 47 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рах. 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 90 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:В. М. Бондаренко