Постанова № 22109242, 06.03.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/463/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А.

за участі:представника позивача Слюсаренка В.В.

представників відповідача Драчука С.Л., Зозулі В.П.

представника третьої особи Шестопал В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів АГРО", третя особа на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Латагро", до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати прийняті на підставі акту перевірки № 828/231/34337479 від 02.08.2011 року податкові повідомлення-рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.08.2011 року №0000642300 і №0000662300, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий і травень 2011 року на загальну суму 33370,0 грн., і нараховані штрафні санкції в розмірі 2,0 грн., та зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на 104820,0 грн. відповідно. На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з поставки засобів захисту рослин від ТОВ «Латагро» відповідно до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року.

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», необхідні для формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Крім того, вказує на те, що акт перевірки складений відповідачем з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства без дослідження наявних у позивача первинних документів та без зустрічної перевірки його контрагента.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ «Латагро», залученої до участі у справі ухвалою суду від 12.01.2012 року, в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги позивача, та надав суду первинні документи, які підтверджують факт продажу товару, його передачу уповноваженій особі позивача у місці поставки та отримання від позивача оплати за проданий товар. Вважає висновки щодо відсутності реальних наслідків договору купівлі-продажу необгрунтованими.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважають спірні податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем Податкового кодексу України та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на 450,0 грн. і за травень 2011 року на 32920,0 грн., заниження суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року на 20133,0 грн. і квітень 2011 року на 264818,0 грн. та завищення від»ємного значення з ПДВ за квітень 2011 року на 104820,0 грн. по операції з купівлі-продажу товару від ТОВ «Латагро», яка не мала реальних наслідків, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки № 828/231/34337479 від 02.08.2011 року.

На думку відповідача про відсутність реальних наслідків договору купівлі-продажу свідчить відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару на склад позивача. Вказує, що відповідно до наданих під час перевірки товарно-транспортних накладних відправником товару є ТОВ «Торговий дім «Насіння», а вантажоодержувачем ТОВ «Латагро».

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинів агро» 04.07.2007 року зареєстроване Старокостянтинівською райдержадміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №627797). З 30.10.2007 року перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Старокостянтинівській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

В липні 2011 року на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідно до направлення №487 від 06.07.2011 року та наказів №594 від 05.07.2011 року і №598 від 07.07.2011 року Старостянтинівською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов»язань в наступних звітних періодах за лютий-травень 2011 року, результати якої оформлені актом № 828/231/34337479 від 02.08.2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011 року №0000642300, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий і травень 2011 року на загальну суму 33370,0 грн., і нараховані штрафні санкції в розмірі 2,0 грн., і від 19.08.2011 року №0000662300, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на 104820,0 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1,0 грн.

До звернення до суду зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПА у Хмельницькій області та Державної податкової служби України. За результатом розгляду скарг позивача рішенням ДПА у Хмельницькій області №18771/10/25-034 від 20.10.2011 року, залишеним без змін рішенням ДПС України №5766/6/10-2115 від 17.11.2011 року, залишене без змін податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 року №0000642300, а податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 року №0000662300 скасоване в сумі нарахованої штрафної санкції в розмірі 1,0 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки № 828/231/34337479 від 02.08.2011 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.198.3 ст.198 і п.200.4 ст.200 Податкового кодексу (надалі ПК України) та завищення суми податкового кредиту за квітень 2011 року на 104820,0 грн., завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на 450,0 грн., травень 2011 року на 32920,0 грн. по операції з придбання засобів захисту рослин від ТОВ «Латагро», яка не мала реальних наслідків.

Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року ТОВ «Латагро» зобов»язалось продати позивачеві засоби захисту рослин, вказані у специфікаціях до договору (п.1.1 договору), якість яких повинна відповідати стандартам, що діють в Україні на момент постачання та підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника на кожну партію товару (п.п.2.1 2.2 договору). Відповідно до умов договору купівлі-продажу конкретний асортимент, кількість, ціна та термін постачання кожної партії товару, а також строк оплати і відповідний розрахунковий рахунок постачальника визначаються у специфікаціях, які є невід»ємною частиною договору (п.3.1 і п.4.1 договору); право власності на товар переходить до покупця в момент отримання ним товару і супровідних документів (п.5.1 договору); датою поставки товару вважається дата відвантаження товару та складання первинних документів, які є доказом здійснення господарської операції (п.5.6 договору); товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце отримання вказане в графі «базис поставки» специфікації. Пунктом 4.2 договору передбачений обов»язок продавця передати покупцю (позивачеві) в момент отримання товару рахунку-фактури, податкової накладної, накладної на передачу товару та сертифікат якості.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2009 року сторони продовжили строк дії до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року до 31.12.2011 року., а додатковою угодою №3 від 11.02.2011 року - визначили товар, який може бути предметом поставки, його кількість, вартість, строк поставки та базис поставки с.Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області.

У специфікаціях №29/1 від 18.03.2011 року, №38 від 20.04.2011 року, №37 від 18.04.2011 року, № 36 від 14.04.2011 року, №34 від 13.04.2011 року№33 від 13.04.2011 року, 332/1 від 07.04.2011 року, 330 від 29.03.2011 року і №30 від 29.03.2011 року позивач та його контрагент (ТОВ «Латагро») погодили назву товару, його кількість, ціну за одиницю виміру, загальну вартість, строк поставки та одночасно підтвердили, що базисом поставки є с.Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області. У зазначених специфікаціях сторони договору також вказали, що оплату транспортних витрат по доставці товару від базису поставки до місцезнаходження покупця здійснює продавець.

На виконання договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року ТОВ «Латагро» в квітні 2011 року поставило позивачеві засоби захисту рослин на загальну суму 628917,32 грн., в тому числі ПДВ 104820,0 грн.

Вказане підтверджується: податковими накладними № 143 від 28.04.2011 року, № 129 від 27.04.2011 року, № 107 від 21.04.2011 року і № 76 від 19.04.2011 року; видатковими накладними № 143 від 21.04.2011 року, № 118 від 19.04.2011 року, № 165 від 27.04.2011 року і № 178 від 28.04.2011 року; та копією журналу реєстрації довіреностей.

Перевезення товару до місця передачі від ТОВ «Латагро» до позивача (с.Пеньки) підтверджується товарно-транспортними накладними б/н від 19.04.2011 року та б/н від 21.04.2011 року.

На підставі оформлених позивачем довіреностей у місці поставки від імені позивача придбаний товар від представника ТОВ «Латагро» отримували уповноважені особи позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Оприбуткування зазначеного товару на складі позивача підтверджується складською книгою за 2011 рік та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 208, а оплата - виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями.

Придбані від ТОВ «Латагро» засоби захисту рослин позивач використав у власній господарській діяльності для вирощування зернових культур, що підтверджується лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей та актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив за 2011 рік.

Позивач та його контрагент ТОВ «Латагро» відобразили операції з поставки мінеральних добрив у бухгалтерському та податковому обліку.

Отримавши від постачальника товару ТОВ «»Латагро» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, до податкового кредиту в квітні 2011 року.

За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні судом не встановлено, та відповідачем не доведено, що податкові накладні на загальну суму ПДВ 104820,0 грн., оформлені ТОВ «Латагро» з порушенням ПК України, або їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов»язковою.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, контрагентом позивача (ТОВ «Латагро»), які підтверджують факт купівлі-продажу засобів захисту рослин, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ціні товару ПДВ до податкового кредиту.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року, а відтак і відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які ґрунтуються на відсутності у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ «Латагро».

Суд встановив, щодо проданий позивачеві товар ТОВ «Латагро» придбало від ТОВ «Торговий дім «Насіння» відповідно до договору №2-1002/пр20х від 10.02.2011 року, за змістом якого (п.7.1 договору) та додатків до нього місцем поставки є с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Таким чином, с.Пеньки є одночасно місцем передачі придбаного товару від ТОВ «Торговий дім «Насіння» до ТОВ «Латагро» та місцем поставки товару від ТОВ «Латагро» позивачеві.

Досліджені судом докази, зокрема лист ТОВ «Торговий дім «Насіння» №1-3/28 від 21.02.2012 року, журнал реєстрації довіреностей ТОВ «Латагро», оформлені ТОВ «Торговий дім «Насіння» податкові накладні та видаткові накладні, копії платіжних доручень і товарно-транспортні накладні, свідчать про те, що уповноважена особа ТОВ «Латагро» прийняла від ТОВ «Торговий дім «Насіння» засоби захисту рослин у місці поставки (с. Пеньки) та в той же день передала представник позивача разом з супровідними документами на цей товар.

Тому, надані позивачем під час перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення мінеральних добрив від відправника ТОВ «Торговий дім «Насіння» до вантажоодержувача ТОВ «Латагро» одночасно є перевізними документами, які підтверджують доставку останнім зазначеного товару до місця поставки за договором купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року для передачі позивачеві.

Суд враховує, що статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ «Латагро», вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.

Досліджені судом докази свідчать про те, що зазначений договір купівлі-продажу укладений позивачем та ТОВ «Латагро» в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу, та фактично виконаний ними.

Судом також не встановлено заборони на укладання договорів купівлі-продажу товару певного виду на умовах EXW (Інкотермс 2000).

Суд також враховує, що відсутність товарно-транспортних накладних у покупця, який не є перевізником придбаного товару та не несе витрати на його транспортування, не може слугувати підставою для позбавлення його права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару за умови фактичного здійснення операції.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року по операції з придбання товару від ТОВ «Латагро».

Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 ПК України.

Суд встановив, що позивач виконав вимоги ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Тому, висновки відповідача про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на 450,0 грн. і за травень 2011 року на 32920,0 грн., заниження суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року на 20133,0 грн. і квітень 2011 року на 264818,0 грн. та завищення від»ємного значення з ПДВ за квітень 2011 року на 104820,0 грн. є безпідставними

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України та ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.08.2011 року №0000642300 повністю та від 19.08.2011 року №0000662300 в частині зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 104820,0 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук