Постанова № 22109107, 22.02.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6791/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А.

за участі:представника позивача Головні В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом селянського фермерського господарства "Білі лебеді" до державної податкової інспекції у Полонському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Полонському районі №0000452301/02710/26 від 17.05.2004 року яким нараховане податкове зобов"язання з податку на прибуток в сумі 201433,50 грн., прийняте на підставі акту перевірки №422/231-22765737 від 27.04.2004 року.

На думку позивача, зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки базується на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання товарів від ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей».

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідні для формування валових витрат за вказаними господарськими операціями.

Крім того, вказує на те, що перевірка фактично не здійснювалась, оскільки на дату її проведення всі документи, які підтверджують поставку товару від вказаних контрагентів, перебували в господарському суді Хмельницької області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги, в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, в судове засідання не з"явився, заперечення проти позову не надіслав. Заява про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходила, відтак суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач селянсько-фермерське господарство «Білі лебеді» 06.02.1995 року зареєстроване розпряженням Полонської райдержадміністрації. З 23.04.1999 року перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Полонському районі.

Основними видами діяльності позивача є: свинарство, м»ясне та молочне господарство, заготівля, м»ясна промисловість, роздрібна торгівля, розведення великої рогатої худоби та свиней, виробництво м»ясних продуктів.

В квітні 2004 року на підставі посвідчень №125 і №126 від 19.04.2004 року відповідно до абзацу «а» п.3 Указу Президента України від 23.07.1998 року «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» працівниками ДПІ в Полонському районі проведена позапланова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2001 року по 30.09.2002 року, результати якої оформлені актом №422/231-22765737 від 27.04.2004 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000452301/02710/26 від 17.05.2004 року, яким нараховане податкове зобов"язання з податку на прибуток в сумі 201433,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 134289,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 67144,50 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (надалі Закон №334/94-ВР), який діяв на час існування спірних відносин, та заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на 134289,0 грн. у зв»язку з безпідставним включенням до валових витрат вартості товару (зерна пшениці, поросят та деревини) на підставі накладних та податкових накладних на його придбання, виписаних неіснуючими юридичними особами ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей» відповідно до нікчемних договорів купівлі-продажу.

За даними перевірки, підтвердженими в судовому засіданні поясненням представника позивача, протягом 2001-2002 років останній включив до валових витрат вартість придбаного від ПП «Гетіп» товару (зерна пшениці та шиферу), на підставі усних договорів купівлі-продажу:

зерна пшениці в кількості 60 тон на загальну суму 41400,0 грн. (накладна №95 від 03.05.2001 року і податкова накладна №95 від 03.05.2001 року), в кількості 6,85 тон на загальну суму 5137,50 грн. (накладна №102 від 11.04.2001 року і податкова накладна №102 від 11.04.2001 року), в кількості 16,5 тон на загальну суму 12045,0 грн. (накладна №101 від 10.04.2001 року і податкова накладна №101 від 10.04.2001 року), в кількості 7,0 тон на загальну суму 12045,0 грн. (накладна №110 від 18.04.2001 року і податкова №110 від 18.04.2001 року), в кількості 8,0 тон на загальну суму 6000,0 грн. (накладна №115 від 27.04.2001 року і податкова накладна №115 від 27.04.2001 року), в кількості 8,0 тон на загальну суму 6000,0 грн. (накладна №117 від 28.04.2001 року і податкова накладна №117 від 28.04.2001 року), в кількості 60 тон на загальну суму 48600,0 грн. (накладна №153 від 14.05.2001 року і податкова накладна №153 від 14.05.2001 року), в кількості 20 тон на загальну суму 1700,0 грн. (накладна №172 від 06.06.2001 року і податкова накладна №172 від 06.06.2001 року), в кількості 30 тон на загальну суму 25500,0 грн. (накладна №175 від 14.06.2001 року і податкова накладна №175 від 14.06.2001 року), в кількості 15 тон на загальну суму 9750,0 грн. (накладна №181 від 26.06.2001 року і податкова накладна №181 від 26.06.2001 року), в кількості 24 тони на загальну суму 12000,0 грн. (накладна №220 від 06.08.2001 року і податкова накладна №220 від 06.08.2001 року), в кількості 105,2 тони на загальну суму 47342,25 грн. (накладна №75 від 15.03.2002 року і податкова накладна №75 від 15.03.2002 року) та в кількості 98,5 тони на загальну суму 27580,0 грн. (накладна №123 від 28.08.2002 року і податкова накладна №123 від 28.08.2002 року);

шиферу в кількості 300 штук на загальну суму 29400,0 грн. (накладна №310 від 22.11.2001 року і податкова накладна №310 від 22.11.2001 року).

Протягом 2001-2002 років позивач включив до валових витрат вартість придбаного від СБК «Таврія» товару (зерна пшениці та поросят), на підставі усних договорів купівлі-продажу, а саме:

зерна пшениці в кількості 38 тон на загальну суму 32300,0 грн. (накладна №223 від 14.06.2001 року і податкова накладна №223 від 14.06.2001 року), в кількості 30 тон на загальну суму 25500,0 грн. (накладна №205 від 06.06.2001 року і податкова накладна №205 від 06.06.2001 року), в кількості 86 тон на загальну суму 43000,0 грн. (накладна №245 від 02.08.2001 року і податкова накладна №245 від 02.08.2001 року), в кількості 38 тон на загальну суму 32000,0 грн. (накладна №32 від 05.02.2002 року і податкова накладна №32 від 05.02.2002 року), в кількості 53 тони на загальну суму 22260,0 грн. (накладна №75 від 29.05.2002 року і податкова накладна №75 від 29.02.2002 року);

поросят в кількості 210 голів на загальну суму 27562,5 грн. (накладна №59 від 25.04.2002 року і податкова накладна №59 від 25.04.2002 року) і в кількості 80 голів на загальну суму 10500,0 грн. (накладна №62 від 30.04.2002 року і податкова накладна №62 від 30.04.2002 року)

Протягом 2001-2002 років позивач також включив до валових витрат вартість придбаного від ВАТ НВНГ «Прометей» товару (зерна пшениці та деревини), на підставі усних договорів купівлі-продажу, а саме:

зерна пшениці в кількості 43,2 тони на загальну суму 21600,0 грн. (накладна №355 від 28.09.2001 року і податкова накладна №355 від 28.09.2001 року), в кількості 5 тон на загальну суму 2000,0 грн. (накладна №25 від 06.03.2002 року і податкова накладна №25 від 06.03.2002 року), в кількості 5,3 тон на загальну суму 22522,0 грн. (накладна №52 від 04.03.2002 року і податкова накладна №52 від 04.03.2002 року) і в кількості 98,5 тон на загальну суму 27580,0 грн. (накладна №123 від 28.08.2002 року і податкова накладна №123 від 28.08.2002 року);

деревини на загальну суму 4690,0 грн. (накладна №452 від 18.12.2001 року і податкова накладна №452 від 18.12.2001 року).

Крім того, у 1 кварталі 2002 року позивач включив до валових витрат вартість придбаного від НВФ «Зоряна» відповідно до усного договору купівлі-продажу зерна ячменю в кількості 29,9 тон на загальну суму 13452,75 грн. (накладна №85 від 12.03.2002 року і податкова накладна №85 від 12.03.2002 року).

Суд встановив, що позивач відображав у складі валових витрат відповідних звітних періодів вартість товару, придбаного від ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей» на підставі накладних, виписаних зазначеними господарюючими суб»єктами.

Порядок формування валових витрат на час існування спірних відносин визначався Законом №334/94-ВР.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

З урахуванням зазначених вище положень Закону №334/94-ВР визначальними умовами для формування валових витрат у зв»язку з придбанням товару є перехід права власності на цей товар від постачальників до позивача та факт отримання товару позивачем.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами та доповненнями передбачено зокрема, що фінансова і податкова звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом пунктів 2.2 і 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення, і для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Дослідивши накладні на передачу товару від ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей» до позивача, суд встановив, що зазначені документи всупереч 2.2 і 2.4 Положення не містять, посади, прізвища, а в деяких випадках і підписи осіб, які від імені контрагентів позивача здійснювали передачу товару, наявність яких є необхідною умовою для надання їм юридичної сили і доказовості. До прикладу, виписані ПП «Гетіп» накладні №220 від 06.08.2001 року, №95 від 05.03.2001 року, №101 від 10.04.2001 року, №102 від 11.07.2001 року3110 від 10.04.2001 року, №115 від 27.04.2001 року№117 від 28.04.2001 року, №75 від 15.03.2001 року, виписані НВФ «Зоряна» накладні №85 від 12.03.2002 року не містять підписи осіб, які здійснювали передачі товару.

Всі накладні на передачу товару від ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей» не містять також посади і прізвища осіб позивача, які отримали товар, а також дати та номери довіреностей, якими зазначені особи уповноважені позивачем на отримання товару від його імені.

Суд встановив, що витрати позивача, окрім накладних, які не відповідають вимогам до первинного документу, не підтверджені жодними іншими первинними документами, які фіксують факт перевезення товару від продавців, його передачу уповноваженій особі позивача та оплату.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що перевезення товару здійснювали його постачальники.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт в Україні» визначений перелік документів для перевізника і водія, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Позивач не виконав вимогу суду та не надав товарно-транспортні накладні на придбаний від ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей» товар.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Тому, здійснення перевезення товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання та зберігання первинних документів, які передбачені законодавством, відсутність таких документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Суд позбавлений можливості витребувати первинні документи від ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей», у зв»язку з відсутністю зазначених господарюючих суб»єктів в ЄДР.

Таким чином, суд вважає, наявні у позивача накладні на придбання зерна пшениці та ячменю, поросят, шиферу та деревини, виписані протягом в 2001-2002 років ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей», не відповідають вимогам перинного документу, а відтак не можуть слугувати підставою для формування валових витрат.

Частиною четвертою пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР заборонено включати до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд також враховує, що:

рішеннями господарського суду Хмельницької області по справі №11/1054 від 14.05.2003 року, по справі №11/1051 від 14.05.2003 року, по справі №11/1048 від 14.05.2003 року, по справі №7/1558 від 13.05.2003 року, по справі №11/1055 від 14.05.2003 року, по справі №11/1050 від 14.05.2003 року, по справі №10/2262 від 19.05.2003 року, по справі №11/1047 від 14.05.2003 року, по справі №9/1011 від 20.03.2003 року, по справі №9/1012 від 20.03.2003 року, по справі №11/1049 від 14.05.2003 року, по справі №11/1053 від 14.05.2003 року, по справі №11/1052 від 14.05.2003 року визнані недійсними усні договори купівлі-продажу зерна пшениці і шиферу між позивачем та ПП «Гетіп»;

рішеннями господарського суду Хмельницької області по справі №9/1016 від 02.03.2004 року, по справі №9/1013 від 02.03.2004 року, по справі №10/2260 від 02.03.2004 року, по справі №15/2852 від 15.04.2004 року і по справі №15/2853 від 15.04.2004 року визнані недійсними усні договори купівлі-продажу зерна пшениці і поросят від 14.06.2001 року, від 05.02.2002 року, від 29.02.2002 року, від 25.04.2002 року і від 30.04.2002 року між позивачем та СБК «Таврія»;

рішеннями господарського суду Хмельницької області по справі №10/2263 від 09.04.2004 року, по справі №16/11/1057 від 18.03.2004 року, по справі №16/11/1056 від 18.03.2004 року, по справі №16/11/1058 від 18.03.2004 року і по справі №10/2261 від 09.04.2004 року визнані недійсними усні договори купівлі-продажу зерна пшениці і деревини від 28.09.2001 року, від 18.12.2001 року, від 06.03.2002 року, від 04.03.2002 року і від 28.08.2002 року, укладені між позивачем та ВАТ НВНГ «Прометей»;

рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №7/1557 від 13.05.2003 року визнаний недійсним усний договір купівлі-продажу зерна ячменю від 12.03.2002 року, укладений між позивачем та НВФ «Зоряна».

Під час розгляду зазначених вище справ господарський суд Хмельницької області встановив, що усні угоди купівлі-продажу з ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна» і ВАТ НВНГ «Прометей» не відповідають вимогам ст.ст. 26, 29 Цивільного кодексу України і є недійсними в силу ст.48 ЦК України, оскільки однією з сторін цих договорів (продавцями товару) є господарюючі суб»єкти, не наділені цивільною правоздатністю у зв»язку з відсутністю реєстрації в ЄДР як юридичних осіб. Відтак, в силу ч.1 ст.72 КАС України не потребують доказування факти укладення позивачем усних угод купівлі-продажу товару з неіснуючими юридичними особами.

Крім того, розглядаючи справи про визнання недійними усних договорів купівлі-продажу зерна пшениці і поросят, укладених з СБК «Таврія», господарський суд встановив, що зазначені договори не укладались, оскільки відсутнє волевиявлення СБК «Таврія» на їх укладенні, наявні у позивача накладні на передачу товару та квитанції про його оплату свідчать про укладання угод з невстановленими особами.

Відповідно до пояснень голови СБК «Таврія» Жигленка О.М. під час зустрічної перевірки з питань взаємовідносин зазначеного кооперативу з позивачем щодо продажу зерна пшениці та поросят ніяких фінансово-господарських відносин між вказаними господарюючими суб»єктами не було, про походження податкових накладних та накладних на поставку зазначеного вище товару йому, як керівнику СБК «Таврія», не відомо, з посадовими особами СФГ «Білі лебеді» не знайомий.

Визнання правочину недійсним пов'язане з анулюванням майнових наслідків його вчинення і встановленням наслідків, передбачених законом.

В силу ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст.236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм ЦК України, нікчемні договори купівлі-продажу товару, укладені між позивачем та ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей», не створюють для позивача жодних правових наслідків, та не дають йому права на формування валових витрат на підставі накладних, виписаних зазначеними контрагентами.

Тому, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо безпідставного формування позивачем валових витрат по операціях з придбання від ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей» товару, які фактично не здійснювались.

Суд не бере до уваги Висновок судово-бухгалтерської експертизи № 8978 від 22.10.2007, як такий що базується не на дослідженні первинних документів позивач, відображених в бухгалтерському обліку ПП «Розквіття», а на вивченні тексту акту перевірки та цитуванні положень діючого цивільного та податкового законодавства та правовій оцінці висновків відповідача. Замість аналізу первинних документів, якими оформлені господарські операції позивача та ПП «Гетіп», НВФ «Зоряна», СБК «Таврія» і ВАТ НВНГ «Прометей», та дослідження правомірності їх відображення в податковому і бухгалтерському обліку, експертом фактично на основі аналізу діючого цивільного та податкового законодавства здійснена правова оцінка взаємовідносин позивача з цими контрагентами, яка не належить до повноважень експерта. При цьому, предметом дослідження експерта були лише зведені регістри бухгалтерського обліку, акт перевірки 27.04.2004 року та рішення господарського суду про визнання угод недійсними.

З огляду на викладене суд вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення №000045230/0 2710/26 від 17.05.2004 року, тому позовні вимоги про його скасування не підлягають до задоволення.

Керуючись законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», та ст.ст. 11, ст.158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову селянського фермерського господарства "Білі лебеді" до державної податкової інспекції у Полонському районі про скасування податкового повідомлення - рішення №000045230/0 2710/26 від 17.05.2004 року відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук