Постанова № 22108935, 24.01.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/14449/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А.

за участі:представників позивача Радчишина О.І., Мельника С.О.

представника відповідача Подлєвського О.М розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Теофіпольської селищної ради до Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково нечинним рішення від 10.10.2011 року № 301, - В С Т А Н О В И В: В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати частково недійсним рішення Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №301 від 10.10.2011 року про повернення коштів Фонду в сумі 14051,004 грн. та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з втратою тимчасової працездатності в сумі 7025,52 грн.

Вважає, що зазначене рішення прийняте відповідачем з порушенням ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року N 2240, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2240), оскільки перевіркою не встановлено порушення щодо використання коштів Фонду і в п 6.1 акту перевірки №3 від 28.09.2011 року зазначено, що страхові кошти, які надійшли від органів Фонду використані за призначенням.

На думку позивача, відповідач невірно застосував ч.1 ст.30 Закону N 2240 для накладення на страховика стягнення і фінансових санкцій. Вказує, що позивач не звертався до районного відділення Фонду, як цього вимагає п.2.1 Порядку із заявкою про виділення застрахованим особам путівок на санаторно-курортне лікування на наступний рік. Заявки надавались Фонду під конкретну особу після того як вказана особа мала на руках путівку на санаторно-курортне лікування. Згідно накладних вказані путівки застраховані особи отримували безпосередньо в районному відділенні Фонду, що позбавляло страхувальника примусити застраховану особу до своєчасної часткової оплати вартості отриманих путівок.

Зазначає, що путівки видавались застрахованим особам не страховиком, а Фондом, який зобов'язаний був, згідно наведеного Порядку, не видавати застрахованій особі путівки до часткової її оплати.

Неправомірно витрачені кошти в сумі 1133,28 грн. на оплату лікарняного листка ОСОБА_7, який підлягав оплаті за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, після виявлення помилки, повернуті Фонду по тимчасовій непрацездатності кошти, що підтверджується платіжним дорученням №85 від 04.02.2009р. Тому, вимога Фонду про повернення цих коштів з урахуванням штрафу також, на думку позивача, є безпідставною.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне рішення законним, оскільки факти порушення позивачем п. 4.13 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 12, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 р. за N 339/16355, (надалі Порядок №12) та видача позивачем путівки на санаторно-курортне лікування застрахованим особам без попереднього внесення часткової доплати, а також ст.2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та оплата лікарняного листка, виданого ОСОБА_7, тимчасова непрацездатність по якому настала внаслідок травми на виробництві, що підтверджується копією Акту Форми Н-1 від 15.09.2008 року, встановлені перевіркою та відображені в акті №3 від 28.09.2011 року.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв»язку та сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з урахуванням наведеного нижче.

Суд встановив, що у вересні 2011 року працівниками виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів, результати якої оформлені актом №3 від 28.09.2011 року.

Перевіркою встановлене порушення позивачем нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме: п.4.14 Порядку №12 та видача в 2009-2010 роках 4 застрахованим особам санаторно-курортних путівок з частковою доплатою вартості путівки без попереднього внесення доплати; п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальними страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266, та неправомірне визначення кількості днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті, а також ст.2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», який діяв на момент вчинення правопорушення, і оплата за рахунок коштів Фонду лікарняного листка, тимчасова непрацездатність по якому настала внаслідок травми на виробництві.

Акт перевірки №3 від 28.09.2011 року, яким зафіксовані зазначені порушення, підписаний позивачем без заперечень.

На підставі акту перевірки №3 від 28.09.2011 року відповідач на підставі частини першої ст.21, ст.22, п.6 ч.1 ст.28 і ст.30 Закону №2240 прийняв рішення №301 від 10.10.2011 року про повернення Фонду неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 14051.04 грн. та застосування штрафу в сумі 7025,52 грн. в розмірі 50% неправомірно витрачених сум страхових коштів, з позовом про оскарження якого позивач звернувся до суду.

За змістом п.2 частини першої ст.20 Закону №2240 кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються зокрема на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей.

В силу ч.1 ст. 22 Закону №2240 часткова плата за путівки на санаторно-курортне лікування перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначаються Порядком №12.

Пунктом 4.13 Порядку №12 передбачено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається (п.4.14 Порядку №12).

Суд встановив: згідно до протоколу засідання комісії із соціального страхування позивача 23.04.2009 року виділена путівка на санаторно-курортне лікування в санаторій «Кристал» путівка № 118640 з 05.05. по 26.05.2009 року вартістю 4095 грн. з частковою доплатою в розмірі 20 % її вартості застрахованій особі ОСОБА_6 Часткова доплата в розмірі 819 грн. внесена 30.09.2009 року згідно квитанції від 30.09.2009року.;

згідно до протоколу від 14.07.2009року виділена путівка на санаторно-курортне лікування в санаторій «Україна» №075397 з 21.09. по 11.10.2009 року вартістю 3780 грн. з частковою доплатою в розмірі 20 % її вартості застрахованій особі ОСОБА_7 Часткова доплата в розмірі 780 грн. внесена 30.09.2009 року згідно квитанції від 30.09.2009 року;

згідно до протоколу виділена путівка на санаторно-курортне лікування в санаторій «Маків» №078325 з 07.08. по 27.08.2010 року вартістю 4620 грн. з частковою доплатою у розмірі 30% її вартості застрахованій особі ОСОБА_9 Часткова доплата в розмірі 1386 грн. внесена 31.08.2010 року згідно квитанції від 31.08.10 року;

згідно до протоколу від 26.07.2010 року виділена путівка на санаторно-курортне лікування в санаторій «Янтар» №159232 з 25.08. по 14.09.2010 року вартістю 4620 грн. з частковою доплатою у розмірі 30 % її вартості застрахованій особі ОСОБА_6 Часткова доплата в розмірі 1386 грн. внесена 04.10.2010 року згідно квитанції від 04.10.2010 року.

Зазначене вище вказує на те, що позивач всупереч п.4.13 і п.4.14 Порядку №12 видавав путівки на санаторно-курортне лікування застрахованим особам без попереднього внесення ними часткової доплати за путівки. Загальна сума неправомірних витрат за даними перевірки, з урахуванням отриманих відповідачем доплат, складає 12744 грн.

Суд відхиляє, як безпідставні, доводи відповідача щодо видачі зазначених путівок відповідачем безпосередньо застрахованим особам, а відтак і його обов»язку перевірити своєчасне внесення доплати за путівки. Наявні в матеріалах справи копії довіреностей та накладних на видачу путівок вказують на те, що застраховані особи, яким згодом виділені зазначені путівки, отримували їх від імені позивача на підставі виданих ним довіреностей, та передавали позивачеві, який в свою чергу оприбутковував путівки в книгах видачі путівок до санаторно-курортних закладів та приймав рішення про їх виділення .

Відповідно до п.6.2 Порядку №12 суми витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього порядку, не приймаються до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника.

3а рахунок коштів Фонду позивач здійснив оплату листка непрацездатності №025769 з 16.09. по 13.10.2008 року в сумі 1133,20 грн. ОСОБА_7, тимчасова непрацездатність якої настала внаслідок травми на виробництві, яка підтверджується копією Акту Форми Н-1 від 15.09.2008 року та не заперечується представниками позивача.

За змістом ст.2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», в редакції на час існування спірних відносин, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

В силу пп.1 п.1 ст.35 Закону №2240 -III, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Загальна сума неправомірних витрат коштів фонду на оплату листка непрацездатності, виданого ОСОБА_7, яка отримала травму на виробництві, складає 1133,28 грн.

Суд не бере до уваги як необґрунтовані доводи позивача щодо повернення зазначених коштів відповідачеві, оскільки надане позивачем платіжне доручення №85 від 04.02.2009 року свідчить лише про сплату страхових внесків у зазначеному вище розмірі. При цьому, суд враховує, що призначення платежу в сумі 1133,28 грн. вказане самостійно позивачем та зараховане відповідачем як сплата страхових внесків.

Серед інших порушень, які вплинули на прийняття спірного рішення, перевіркою встановлене порушення позивачем порядку обчислення листків непрацездатності в частині визначення кількості днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті, що призвело до порушення п.20 "Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальними страхуванням". За даними перевірки переплата по листку непрацездатності №241878 з 03.03. по 14.03.2008 року, виданому ОСОБА_10, складає 37,00 грн.; переплата по листку непрацездатності № 241792 з 03.03.по 06.06.2008 року, виданому ОСОБА_11, складає 67,90 грн., а переплата по листку непрацездатності №339794 з 23.02. по 27.03.2010 року, виданому ОСОБА_12, складає 68,94 грн.

В судовому засіданні позивач визнав обґрунтованість висновків відповідача щодо неправомірного визначення кількості днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті, та повернув неправомірно використані кошти в сумі 260,0 грн. та відповідну частину фінансових санкцій в сумі 0,79 грн., що підтверджується квитанціями від 24.01.2012 року.

Таким чином, в процесі судового розгляду справи суд встановив обгрунтованість висновків відповідача щодо неправомірного витрачання позивачем коштів Фонду на загальну суму 14051,54 грн.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №2240 III страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

На підставі ч.1 ст.30 Закону №2240 III спірним рішенням відповідач нарахував штраф у розмірі 50 відсотків неправомірно витрачених позивачем коштів, що складає 7025.52 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, безсторонньо, розсудливо та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем доведено правомірність спірного рішення, а отже позовні вимоги про його скасування не підлягають до задоволення.

Керуючись Конституцією України, Законом Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ст.ст. 11, 70, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Теофіпольської селищної ради до Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково нечинним рішення від 10.10.2011 року № 301 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук