Постанова № 22108472, 15.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 березня 2012 р. № 2-а- 1896/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання - Зеленькова О.В.

представників: позивача Філіпені Л.І., відповідача Липитинської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО1", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №0000192303 від 02.02.2012 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки № 23/23-03-05/35973147 від 16.01.2012 року висновки ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ "Сервер-21" є хибними, наполягав на правильності обчислення податкових зобовязань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, що факт визнання угод нікчемними та безпідставність складання податкових накладних контрагентом ТОВ "Сервер-21" в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ "АМО1" податкового кредиту за операціями з поставки товарів від ТОВ "Сервер-21" які фактично не відбулися.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО1" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АМО1" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо операцій по взаємовідносинам з платником податків «Сервер-21» (код ЄДРПОУ 33674452 ), за період серпень 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000192303 від 02.02.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 123412,50 грн., у т.ч. за основним платежем 98730,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 24682,5 грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 23/23-03-05/35973147 від 16.01.2012 року висновки відповідача про заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 98730 грн. на порушення п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України за рахунок завищення податкового кредиту за серпень 2011 року у сумі 98730 грн. сформованого від ТОВ "Сервер-21" у якого встановлено відсутність обєктів які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що листом від ДПІ у Комінтернівському р-ні м. Харків від 30.11.2011 року № 7359/7/23-109 отримано зустрічну звірку про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Сервер-21", код за ЄДРПОУ 33674452 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками ТОВ «АМ01», та ТОВ «ХАРКІВМЕТАЛ-2 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.11р. по 31.08.11р. За результатними звірки встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "СЕРВЕР -21" з ФО-П ОСОБА_3 та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до ТОВ «АМО1» та ТОВ «ХАРКІВМЕТАЛ-2». Так у ході зустрічної звірки ДПІ у Комінтернівському р-ні встановлено що ТОВ "СЕРВЕР -21", є посередником. Постачальником реалізованої продукції є ФО-П ОСОБА_4 код НОМЕР_1.(на обліку Орджонікідзевського району м. Харкова Чугуївської ОДПІ). Також відділенням з організації викриття податкових злочинів по обслуговуванню Орджонікідзевського району м. Харкова Чугуївської ОДПІ 09.09.2011р. було передано до управління оподаткування фізичних осіб висновок від 07.09.2011р. № 1 щодо наявності ознак фіктивності діяльності ФО-П ОСОБА_3 та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності. ОСОБА_3 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця в органах державної реєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зарестровано та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 10.10.2011р.

Таким чином в результаті дослідження ланцюгу постачання щодо взаємовідносин ТОВ «АМО1» з платником податків ТОВ «Сервер-21» (код ЄДРПОУ 33674452), за період серпень 2011 року, відповідач прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 98730 грн. на порушення п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ "АМО1" (як покупцем) та ТОВ "Сервер-21" (як продавцем) було укладено договори поставки товару:

-№ 08-22/2 від 22.08.2011 року. Згідно п.1.1. продавець (ТОВ "Сервер-21") зобовязується поставити покупцю продукцію, згідно додатку №1 до договору , а покупець (ТОВ "АМО1") прийняти та оплатити товар.

-№ 08-22/1 від 22.08.2011 року. Згідно п.1.1. продавець (ТОВ "Сервер-21") зобовязується поставити покупцю станки, згідно додатку №1 до договору , а покупець (ТОВ "АМО1") прийняти та оплатити товар.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори поставки товару , додаткові угоди суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ "Сервер-21" договорів поставки товару ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено. Крім цього суд зазначає, що проведеними невиїзними перевірками контрагентів не досліджувались первинні документи.

ТОВ "АМО1" було придбано у ТОВ "Сервер-21" в серпні 2011 року товар на загальну суму 1017246,73 грн., а саме:

-засоби для нарізання зовнішньої та внутрішньої різьби в асортименті (всього 315 найменувань) загальною вартістю 141380, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 23563, 33 грн.), що підтверджується наступними документами: договором № 08-22/2 від 22.08.2011 року; додатком № 1 до договору № 08-22/2 від 22.08.2011 року; рахунком-фактурою № СФ-22-08/2 від 22.08.2011 року; видатковою накладною № РН-22-08/2 від 26.08.2011 року; товарно-транспортною накладною № РА-08-26/2 від 26.08.2011 року; податковою накладною № 25 від 23.08.2011 року.

- верстати (всього 10 найменувань) загальною вартістю 451000, 00 грн. (в т.ч ПДВ -75 166,67 грн.), що підтверджується наступними документами: договором № 08-22/1 від 22.08.2011 року; специфікацією № 1 до договору № 08-22/1 від 22.08.2011 року; рахунком-фактурою № СФ-22-08/1 від 22.08.2011 року; видатковою накладною № РН-22-08/1 від 26.08.2011 року; товарно-транспортною накладною № РА-08-26/11а від 26.08.2011 року; податковою накладною № 24 від 23.08.2011 року; податковою накладною № 39 від 26.08.2011 року.

ТОВ "АМО1" у серпні 2011 року до складу податкового кредиту включено податкові накладні , які виписані ТОВ "Сервер-21" на суму ПДВ 98730 грн.

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.4, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними документамиюридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

В акті перевірки відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, ні на завищення вартості товару. В ході перевірки ДПІ не встановлено проведення ТОВ "АМО1" збиткових операцій, не встановлено фактів взаємопов'язаності ТОВ "Сервер-21" та позивача, наявності у перелічених суб'єктів права спільної мети, не встановлено у позивача наміру отримати за договорами поставки товару інший результат, ніж придбання товару, обізнаності позивача та ТОВ "Сервер-21" щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами № 08-22/2 від 22.08.2011 року, № 08-22/1 від 22.08.2011 року відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Транспортування товару на адресу ТОВ "АМО1" підтверджується товарно-транспортними накладними від 26.08.2011р., (а.с. 42-43, 56-57) Зазначені товарно транспортні накладні були надані позивачем для проведення перевірки, що підтверджується листом позивача № 10-27/1 від 27.10.2011 року.

Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відсутні записи про відсутність за місцезнаходженням або підтвердження відомостей про юридичну особу, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у серпні 2011 року регламентовані п.198.1. ст.. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки товару, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно транспортними накладними.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем товару у ТОВ "Сервер-21", здійснювався саме в межах господарської діяльності для власних потреб, що підтверджується актами приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 221 щодо руху малоцінних бистрозношуваних приладів.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000192303 від 02.02.2012 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №0000192303 від 02.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" (61052 м. Харків вул. Червоножовтнева б. 37/34 кв. 25, код 35973147) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1234,13 грн. (одна тисяча двісті тридцять чотири грн. 13 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 березня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.