Постанова № 22108430, 19.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

19.03.2012р. справа № 2а- 1612/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Фоменко І.Є.,

представників:

позивача - Применко І.М., Руденко О.М.,

відповідача - Іщук Л.М., Бєлякова В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

проскасування рішення, - встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Чугуївської ОДПІ, №0001271521 від 31.10.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав позбавляє платника податків можливості при обчисленні податку на прибуток враховувати відємне значення обєкту оподаткування даним податком, що виникло до 01.01.2011р. Так, на думку позивача, зазначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 р. показники відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток сформовані без порушення вимог п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації підсумковим значенням з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх періодів, а не лише 1 кварталу 2011р. У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Чугуївська ОДПІ, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, згідно з п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у податковій звітності з податку на прибуток, котра складається за півріччя 2011р., платники податків мають право відображати виключно показники від'ємного значення 1 кварталу 2011р. Показники відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток, котре виникло до 01.01.2011р., на думку податкового органу, не можуть бути віднесені на розрахунки з державою по податку на прибуток за наслідками 2 кварталу 2011р. У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи і вимоги заперечень проти позову, просили суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що спірним податковим повідомленням - рішенням №000127521 від 31.10.2011р. відповідач, Чугуївська ОДПІ, зменшив суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток позивача, ТОВ «Малинівський склозавод», на 114.250.487,00грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення було винесено субєктом владних повноважень з посиланням на акт №823/1521/32858847 від 18.10.2011р.

Згідно з висновками, відображеними в згаданому акті, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: неправомірне збільшення ТОВ на 114.250.487,00грн. розміру відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 2 кварталу 2011р. за рахунок показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, котрий виник за наслідками оподаткування фінансових результатів господарських операцій, проведених у звітних податкових періодах, що передували 1 кварталу 2011р.

Як достовірно встановлено судом у ході розгляду справи, визнано представниками сторін та підтверджено наявними у справі документами, жодними іншими мотивами податковий орган при винесенні спірного рішення не керувався.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених субєктом владних повноважень в акті від 18.10.2011 р. №823/1521/32858847, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 р.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

З матеріалів справи випливає, що спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів (2009р. та 2010р.), а вказане, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки зміст вказаних норм права при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) 1 кварталу 2011 року.

Проте, суд не погоджується із такими судженнями податкового органу, так як за матеріалами справи судом встановлено, що 09.08.2011р. ТОВ «Малинівський склозавод»було складено і подано до відповідача, Чугуївської ОДПІ, податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. (а.с.61-63 т.1), в рядку 06.06 якої (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) значиться показник «8.525.016,00грн.».

08.09.2011р. ТОВ «Малинівський склозавод»було складено і подано до ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. (а.с.72-74 т.1), в рядку 06.06 якої (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) платником зазначено показник «120.485.945,00грн.».

Згідно з доводами позивача, котрі знайшли підтвердження в ході судового розгляду та були визнані представниками відповідача, загальний показник відємного значення «120.485.945,00грн.»структурно складається з показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. в розмірі 6.235.459,00грн., показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток 2010р. в розмірі 11.845.254,00грн., 80% показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток 2009р.в розмірі 102.405.232,00грн.

Судом встановлено, що при винесенні спірного податкового повідомлення рішення ОДПІ не піддавалась сумніву і не спростовувалась правильність обчислення платником податків згаданих показників, доказом чому є зміст акту перевірки №823/1521/32858847 від 18.10.2011р.

На виконання вимог ст.11 КАС України судом були витребувані письмові пояснення та фактичні дані стосовно обчислення та відображення платником податків в документах обовязкової податкової звітності згаданих показників, а також результатів перевірок, проведених податковим органом з питання правильності обрахування названих показників.

Відповідно до письмових пояснень за вих.№357/10/10-019 від 19.03.2012р. відповідачем, Чугуївською ОДПІ, визнано, що з відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2010р., задекларованого позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», в розмірі 36.727.059,00грн., податковою інспекцією знято 24.803.132,00грн. як неправильно обчислених (податкове повідомлення рішення №0002052311 від 31.05.2011р.), стосовно правильності обчислення решти суми в розмірі 11.923.927,00грн. податковий орган заперечень не має. Згідно з зазначеними письмовими поясненнями субєктом владних повноважень також визнано, що з відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009р., задекларованого позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», в розмірі 128.193.103,00грн., платником податків у 2010р. правомірно віднесено до складу валових витрат обігу та виробництва на протязі 2010р. 25.601.308,00грн., стосовно правильності обчислення решти суми податковий орган заперечень не має.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що у складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», звітній декларації з податку на прибуток за 2009р. (а.с.22-23 т.1) рядок 08 (обєкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 10.02.2010р. позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009р. в сумі 123.162.322,00грн., а уточнюючим розрахунком від 01.03.2010р. (а.с.28-29 т.1) позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009р. в сумі 5.030.781,00грн. (а.с.30-31 т.1), внаслідок чого загальна сума відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у ТОВ «Малинівський склозавод»склала 128.193.103,00грн. У складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод»звітній декларації з податку на прибуток за 2010р. (а.с.32-33 т.1) рядок 08 (обєкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 22.02.2011р. (а.с.38-39 т.1) позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2010р. в сумі 36.648.386,00грн. У складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», звітній декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. (а.с.40-41 т.1) рядок 08 (обєкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 17.06.2011р. позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. в сумі 112.589.434,00грн. У складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод»уточнюючій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. (а.с.47-49 т.1) рядок 06.6 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього (звітного) періоду) містив значення 114.250.486,00грн.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Аналогічне за суттю правило викладено законодавцем в п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, згідно з положеннями якого у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

З приписів процитованих норм матеріального права слідує, що показники уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на прибуток (до набрання чинності нормами Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011р.) або уточнюючих декларацій з податку на прибуток змінюють показники раніше поданих документів обовязкової податкової звітності.

Оцінивши доводи позивача і відповідача, перевіривши такі доводи зібраними по справі доказами, суд зазначає, що правильність обчислення показників остаточних уточнюючих розрахунків з податку на прибуток, складених ТОВ «Малинівський склозавод»за 2009р., за 2010р., за 1 квартал 2011р., не була спростована субєктом владних повноважень ані в ході проведення камеральної перевірки (за результатами якої складений акт №823/1521/32858847 від 18.10.2011р.), ані в ході судового розгляду. За таких обставин, суд не вбачає підстав для висновку про безпідставне включення ТОВ «Малинівський склозавод»таких показників до уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р.

З огляду на відсутність спору між ТОВ і ОДПІ стосовно правильності обчислення згаданих показників платником податків та непричетність вказаних обставин до винесення спірного податкового повідомлення рішення, суд не знаходить підстав для самостійної перевірки правильності формування цих показників, позаяк це питання субєктом владних повноважень при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах не досліджувалось, судження субєкта владних повноважень з даного питання в основу спірного рішення не покладено, суд в силу приписів ст.ст.6 і 8 Конституції України не має правових підстав для підміни собою субєкта владних повноважень, а відтак ці обставини згідно з приписами ч.3 ст.2 КАС України знаходяться поза межами предмету доказування.

Оскільки у 2010р. та 1 кварталі 2011р. правовідносини з приводу формування платником податків відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток були унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», то суд керується при вирішенні спору п. 6.1 ст. 6 згаданого акту законодавства, відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень наведеної норми закону слідує, що показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, а вказане означає, що відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невідємною складовою частиною загального показника обєкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового періоду (у разі його наявності).

Таким чином, показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є єдиною неподільною величиною і для цілей справляння податку на прибуток не може бути структурований по періодам виникнення, позаяк таке не передбачено законом.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системно проаналізувавши положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України, суд робить висновок, що наявність у кодексі даної норми зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, в тому числі і за показником відємного значення, обчислювався за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підстав для іншого тлумачення даної норми кодексу суд не знаходить, так як в розумінні законодавця 1 квартал 2011р. в контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Відтак, відсутні правові підстави для виокремлення з загального показника відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. частки, період виникнення якої припадає на проміжок часу 01.01.2011р.-31.03.2011р., і включення до податкової звітності з податку на прибуток 2 кварталу 2011р. (півріччя 2011р.) саме цієї частки.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу приписів ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що мотиви, покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень, та наведені суб'єктом владних повноважень в ході розгляду справи доводи спростовуються змістом належних норм матеріального права та не узгоджуються з фактичними обставинами спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ТОВ «Малинівський склозавод»до Чугуївської ОДПІ у Харківській області про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області №0001271521 від 31.10.2011р.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20.03.2012 р.

Суддя А.В. Сліденко